“Котовасія” і ги-ги(!)єна
Пригадала світлої пам'яті тітоньку Зіну. Це в неї колеги знайшли мені квартиру, коли забрали вчорашню школярку у "районку".Зіна Василівна божественно готувала і я багато чому у неї навчилася. По молодості тітоньку гукали куховарити на весіллях та різних урочистостях. А вже в глибоко пенсійному віці вона просто час від часу приймала замовлення на ту чи іншу страву або торт. І активно залучала до роботи квартиранток - так справи ідуть швидше, а дівчат найліпше навчити на практиці.
Того вечора ми готували на різдвяні свята три великі тарілки оселедця "під шубою" - дві посудини під салат принесли замовники і одна була своя, для нас. Дівчата дружно чистили та терли овочі, які тітонька викладала шарами на подрібнений оселедець. При тому ми прослухали цілу лекцію про важливість дотримання чистоти та гігієни. Мені дуже хотілося розмастити по “шубі” верхній шар майонезу, та тітонька не допустила: для цього, мовляв, тобі треба двічі вимити руки з милом, обійдуся без тебе, нічого воду даремно розбовтувати.
Вся робота зайняла не більше години. І наші салати помандрували настоюватися на стіл у холодний коридор.
Вранці ми прокинулися і почали збиратися на роботу під голосні зойки Зіни Василівни: на одній з тарілок замовників скраю було від'їдено чималий шмат салату. На таку, знаєте, добрячу людську порцію. Виявляється, вночі тітонька впустила з вуличних гульок свого кота. Це був великий і вгодований звір, який розігнав мишей навіть у сусідів. У його мисці завжди була їжа. Але тієї ночі у коридорі так смачно пахло оселедцем, що в хату кіт не пішов, а сонна хазяйка якось на те не зважила.
Замовники ось-ось мали прийти по страву, а тут така "котовасія". Я побігла на роботу і тільки увечері дізналася чим усе закінчилося: поохкавши, тітонька Зіна заокруглила ложкою над'їдений край "шуби" і залила майонезом: не потруяться, мовляв, кіт здоровий... ))
...Нещодавно я приготувала "шубу" за новими віяннями - рулетом. Домашні сказали що смачно, але краще готувати
по-старому. "Як у тітоньки Зіни, - подумала я. - Старі, перевірені часом рецепти - ніколи не підведуть. Добре, що наш чемний і шляхетний кіт по столах не нишпорить..."
Євдокія ТЮТЮННИК
Того вечора ми готували на різдвяні свята три великі тарілки оселедця "під шубою" - дві посудини під салат принесли замовники і одна була своя, для нас. Дівчата дружно чистили та терли овочі, які тітонька викладала шарами на подрібнений оселедець. При тому ми прослухали цілу лекцію про важливість дотримання чистоти та гігієни. Мені дуже хотілося розмастити по “шубі” верхній шар майонезу, та тітонька не допустила: для цього, мовляв, тобі треба двічі вимити руки з милом, обійдуся без тебе, нічого воду даремно розбовтувати.
Вся робота зайняла не більше години. І наші салати помандрували настоюватися на стіл у холодний коридор.
Вранці ми прокинулися і почали збиратися на роботу під голосні зойки Зіни Василівни: на одній з тарілок замовників скраю було від'їдено чималий шмат салату. На таку, знаєте, добрячу людську порцію. Виявляється, вночі тітонька впустила з вуличних гульок свого кота. Це був великий і вгодований звір, який розігнав мишей навіть у сусідів. У його мисці завжди була їжа. Але тієї ночі у коридорі так смачно пахло оселедцем, що в хату кіт не пішов, а сонна хазяйка якось на те не зважила.
Замовники ось-ось мали прийти по страву, а тут така "котовасія". Я побігла на роботу і тільки увечері дізналася чим усе закінчилося: поохкавши, тітонька Зіна заокруглила ложкою над'їдений край "шуби" і залила майонезом: не потруяться, мовляв, кіт здоровий... ))
...Нещодавно я приготувала "шубу" за новими віяннями - рулетом. Домашні сказали що смачно, але краще готувати
по-старому. "Як у тітоньки Зіни, - подумала я. - Старі, перевірені часом рецепти - ніколи не підведуть. Добре, що наш чемний і шляхетний кіт по столах не нишпорить..."
Євдокія ТЮТЮННИК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |