Корупціонерам — Канари, пенсіонерам — черги і нари

У самому центрі Москви (чогось не в аеропорту) п’ять туристичних груп чекали інструктора. Через годину з’явився — червонощокий, самовпевнений, не привітався і не назвався — і понесло: «Вы летите в страну, которая является цепным псом НАТО… Увидите дворцы, магазины, автомобили, но там есть и трущобы, которые вам не покажут… Бдительность — превыше всего. Ходить только по четыре, никого из виду не упускать. В беседы не вступать во избежание провокаций. Запомните: за вами будут наблюдать».

Мілан — Венеція — Болонья — Флоренція — Рим. У радянських туристів роти не закривалися від побаченого. У вільний час — жінки по магазинах здешевленого одягу, чоловіки — дивитися секс-фільми… Туристів — море. В основному похилого віку: американці, канадці, німці, скандинави. Веселі, ввічливі, не заклопотані. Переважно — жінки. Вечорами п’ють легке вино, танцюють, жартують — садять на свої коліна вродливих офіціантів, фотографуються, дарують чайові.
У храмі Святого Петра — найбільша група туристів біля скульптури із мармуру «Оплакування Христа». Враження містичне: ніби бачиш, як кров ще пульсує по артеріях омертвілого тіла. Звернув увагу, що в багатьох — сльози на очах, дехто просто плаче… «Аріведерчі!»

Переліт Рим — Москва. Контраст разючий: ніби з Києва приїхав у своє село.

2011 рік, Чернігів. Пенсіонерів — море: на тролейбусних зупинках, у приміських потягах і автобусах. Черги — радянські: в закладах соціального забезпечення, в судах. До депутатів і чиновників черг немає — відгородились антилюдськими законами, хабарництвом, комп’ютерами, сексапільними секретарками, відсутністю (на симпозіумах).

Заклад соціального забезпечення Деснянського району. Постійна черга за субсидіями на житло. В основному — пенсіонери.

Тремтячими руками заповнюють розділи декларації, радячись між собою: а що, як маленька дача, чи гараж у зятя, чи депозит на лікування, чи записувати пилосос, електрочайник, а те, що син отримує в конверті, чи дочка з офіційної платні віддає 300 гривень. Деякі хвилюються від незрозумілої анкети і зі сльозами на очах клянуть дияволів, що їх упровадили.
Деснянський районний суд. Черга — діти війни. На слуху, що можна відсудити законну надбавку до пенсії, якщо погодишся отримати не більше 800 гривень (це за півроку, закон же прийнято кілька років тому). Охоронець дає талон з датою прийому службовцем суду. З’явилися кмітливі, які допоможуть оформити позов до суду, зняти необхідні копії документів, роз’яснити: скільки і де офіційно заплатити, скільки конвертів додати до позову (з марками). Допомагає якась партія — готується прийти до влади. Прийде — надолужить. Чи буде суд, і коли, і чим закінчиться, чи виплатять хоч частину — темний ліс.

Абсурдність цих судових справ зрозуміла і п’ятикласнику, а Голова Верховного Суду жалівся на величезну кількість справ на одного суддю. А скільки ще безглуздих справ розглядає Феміда? І всі через адвоката. А ті деруть — і діляться.

У передостанньому (торік) телешоу «Я так думаю» Анна Безулик навела дані соціологів — хто найбільше скуповує в Україні нерухомість: судді, прокурори, податківці, міліціонери, бізнесмени (на 5-му місці). Сказала — рік не з’являлася в ефірі.

Може, й не від цього. А чому? «До поліції чи до міліції йдуть служити різні покидьки, злодії, ледарі, різна суспільна непотріб, непридатні до нормальної людської праці, і саме тому до них споконвіку населення ставилося, як до аморального і злодійського елементу» (Іван Багряний, «Сад Гетсиманський»). А чого ж вони туди йшли? Щоб легше прожити! Сьогодні бажання легкого життя (корупційного збагачення) охопило всі сфери суспільства: держчиновникам потрібні заборонні закони і підзаконні постанови, Феміді і міліції — злочинці і суспільна непотріб, митникам — контрабандисти, податківцям — бізнесмени і олігархи, освітянам — бажаючі вчитися. Пенсіонери потрібні тільки медикам і фармацевтам.

Ще коли ми були купонними мільйонерами, я спитав у директора чернігівського ресторану «Десна», хто і як гуляє. «Найкрутіше — цигани, а найбагатше — медики», — відповіла вона.

Спритний Володимир Олійник (екс-кадебіст, екс-суддя, екс-член різних партій), депутат-речник Партії регіонів, скаже: «Та не всі такі, є й чесні». Може, й є, та в корумпованому неводі протухлої системи кожне вічко пильнує той, хто значну частину улову направляє до «матні» , власники якої не бажають декларувати своїх витрат, бо не мають легальних доходів. Спікер Литвин — «за», та не вистачає 226 голосів. А безсоромства і зухвалості зневажати пенсіонерів та дітей війни вистачає!

Тільки Бог знає, чого по артеріях наших злиденних пенсіонерів ще пульсує кров. Українські пенсіонери до Італії не їздять, а нашим скульпторам натхнення не додають.

Микола МИХНИК,
м. Чернігів

Інші листи читачів "Сіверщини" читайте в номері газети за 12 травня