Конгрес народу саха виступив проти поправок Путіна до Конституції РФ
Дедалі більше представників корінних народів Російської Федерації висловлюються проти внесення змін до конституції. Найбільше суперечностей виникає довкола визначення росіян як "державотворчого народу".
"Ми твердо заявляємо про свою принципову незгоду запровадження в Конституцію Російської Федерації поняття "державотворчий народ", і вносимо пропозицію відхилити поправку до пункту 1 статті 68 Конституції Російської Федерації і залишити цю норму Основного закону в старій редакції" – заявили в Конгресі народу саха.
Якути (самоназва «саха») – один з найчисельніших корінних народів Сибіру, корінне населення Республіки Саха. Якутський національний рух відомий далеко за межами регіону. Якутський націоналізм зародився у 1906 році. Його провісником став «Союз якутів» на чолі з В. Нікіфоровим. Організація добивалась права мати власного депутата в Державній думі, закріпити право володіння землями країни Саха за якутами. Ці вимоги були відкинуті місцевою адміністрацією, лідерів організації заарештовано.
У 1912 р. засновники «Союзу якутів» висунули нові політичні вимоги до російської влади: представлення якутів в органах влади різного рівня, розвиток освіти та культури, скасування заслання для росіян в країну Саха. Розквітом якутського руху стали 1917-1920 роки, які, однак, закінчилися крахом сподівань через прихід до влади більшовиків. Воєнний комунізм спровокував якутські повстання, у яких взяли участь до 10 тис осіб.
У 1927-1928 рр. в Якутії спалахнуло повстання (600 осіб) з метою надання республіці союзного статусу. Повстанці виступали проти утиску інтересів місцевого населення при заселенні республіки та вимагали формування національних військових частин. Повстання подавлено за допомогою Червоної армії.
Новий етап в історії якутського національного руху почався у квітні 1986 р., коли студенти-якути виступили проти нерівності націй в республіці. Тоді обійшлося без жертв. У 1990 р. в Якутії виникає товариство «Саха омук», що розгорнуло боротьбу за проголошення декларації про державний суверенітет. Досягши цієї мети, товариство розпалось.
Останньою яскравою сторінкою якутського націоналізму можна вважати організацію «Саха кэскилэ» («Якутське майбутнє»), яка вникла у 1993 році і боролась за реалізацію права народу саха на самовизначення.
У 2000-х роках якутський національний рух був ліквідований під тиском федеральної влади. У 2009 році, на вимогу Конституційного суду РФ, положення про суверенітет Якутії здебільшого були виключені з Конституції Республіки Саха.
Починаючи з 1989 року чисельність якутів, як і їх частка в структурі населення Республіки Саха, постійно зростає: 33% у 1989 році, 46% у 2002 році, 50% у 2010 році. Натомість частка росіян невпинно скорочується: з 50% у 1989 році до 38% у 2010 році.
"Ми твердо заявляємо про свою принципову незгоду запровадження в Конституцію Російської Федерації поняття "державотворчий народ", і вносимо пропозицію відхилити поправку до пункту 1 статті 68 Конституції Російської Федерації і залишити цю норму Основного закону в старій редакції" – заявили в Конгресі народу саха.
Якути (самоназва «саха») – один з найчисельніших корінних народів Сибіру, корінне населення Республіки Саха. Якутський національний рух відомий далеко за межами регіону. Якутський націоналізм зародився у 1906 році. Його провісником став «Союз якутів» на чолі з В. Нікіфоровим. Організація добивалась права мати власного депутата в Державній думі, закріпити право володіння землями країни Саха за якутами. Ці вимоги були відкинуті місцевою адміністрацією, лідерів організації заарештовано.
У 1912 р. засновники «Союзу якутів» висунули нові політичні вимоги до російської влади: представлення якутів в органах влади різного рівня, розвиток освіти та культури, скасування заслання для росіян в країну Саха. Розквітом якутського руху стали 1917-1920 роки, які, однак, закінчилися крахом сподівань через прихід до влади більшовиків. Воєнний комунізм спровокував якутські повстання, у яких взяли участь до 10 тис осіб.
У 1927-1928 рр. в Якутії спалахнуло повстання (600 осіб) з метою надання республіці союзного статусу. Повстанці виступали проти утиску інтересів місцевого населення при заселенні республіки та вимагали формування національних військових частин. Повстання подавлено за допомогою Червоної армії.
Новий етап в історії якутського національного руху почався у квітні 1986 р., коли студенти-якути виступили проти нерівності націй в республіці. Тоді обійшлося без жертв. У 1990 р. в Якутії виникає товариство «Саха омук», що розгорнуло боротьбу за проголошення декларації про державний суверенітет. Досягши цієї мети, товариство розпалось.
Останньою яскравою сторінкою якутського націоналізму можна вважати організацію «Саха кэскилэ» («Якутське майбутнє»), яка вникла у 1993 році і боролась за реалізацію права народу саха на самовизначення.
У 2000-х роках якутський національний рух був ліквідований під тиском федеральної влади. У 2009 році, на вимогу Конституційного суду РФ, положення про суверенітет Якутії здебільшого були виключені з Конституції Республіки Саха.
Починаючи з 1989 року чисельність якутів, як і їх частка в структурі населення Республіки Саха, постійно зростає: 33% у 1989 році, 46% у 2002 році, 50% у 2010 році. Натомість частка росіян невпинно скорочується: з 50% у 1989 році до 38% у 2010 році.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |