Концтабір у Ягідному: чому росіяни його зробили?
Є підстави вважати, що в Ягідному біля Чернігова російські військові в березні влаштували справжній концентраційний табір. Це не перебільшення й не метафора.
Хоча першою метою російських військових, очевидно, було використати жителів села як «живий щит». Але один злочин був пов’язаний з іншим.
В Ягідному перебували, зокрема, 55-та окрема мотострілецька бригада (з міста Кизил Республіки Тува (Тива)); 74-та ОМБр (з міста Юрга Кемеровської області); ймовірно, 228-й мотострілецький полк (з міста Єкатеринбург).
Російські війська зайшли в Ягідне 3 березня й майже відразу почали зганяти місцевих жителів до підвалу школи. Селянам казали, що це робиться для їхньої безпеки.
Насправді агресори робили так для своєї власної безпеки, оскільки в цій же школі вони розмістили штаб. Є навіть версія, що це міг бути штаб командування армії (позначку зі скороченням «ШКА» з прив’язкою до Ягідного журналісти знайшли на накресленій схемі, залишеній росіянами).
З 4-го — 5-го березня по 30-31 березня ув’язненими в підвалі перебували 299 дорослих та 67 дітей, в тому числі немовлята. Люди страждали від голоду, спраги, антисанітарних умов та постійного залякування й приниження з боку окупантів.Від постійної нестачі кисню й виснаження десять в’язнів похилого віку померли в цьому підвалі. Вони задихалися й марили перед смертю. Імена загиблих з зазначеними датами смерті інші в’язні видряпали на стіні (дивіться на фото).
Також рашисти вбили в Ягідному ще 17 людей за інших обставин — поза межами катівні-підвалу.
30-31 березня люди вийшли з цієї в’язниці, коли ЗСУ вигнали ворогів.
Отже чому є підстави говорити про концтабір?
Тому що «класичні» (пробачте за це слово) концентраційні табори, починаючи з найперших документально відомих (на межі ХІХ — ХХ століть) створені абсолютно так само, як Ягіднянський.
Що мається на увазі:
- Концтабори створювалися за прямою вказівкою влади: або вищих військових чинів, які були дуже впливовими (так було під час англо-бурської війни в 1899-1902 роках, коли перші концтабори організував командувач колоніальних військ Кітченер), або взагалі вищого політичного керівництва держави-агресора (як у більшовицькій росії, де Ленін у 1918 році особисто вимагав «сомнительных запереть в концентрационный лагерь»);
- Але з іншого боку охороною в перших концтаборах були не репресивні служби (типу пізніших ВЧК, НКВС, СА, СС і т.п.) — а військові регулярної армії колоніальних держав. Спеціальний «персонал» для таборів з’явився згодом;
- Першими в’язнями були саме мирні люди (військовополонених тримали окремо і в інших умовах). Це вже знову-таки пізніше почали масово ув’язнювати в аналогічних таборах і військових. Що ж до цивільного населення агресори переслідували одразу кілька цілей:
унеможливити контакти цих цивільних зі своїми військовими та партизанами;
прикритися мирними громадянами як «живим щитом»;
створити вкрай тяжкі умови перебування (голод, холод, хвороби, бруд, психологічний тиск) — а такі умови неминуче призводили до масової смертності в’язнів.
Як бачимо, вже на самому початку система концтаборів поєднувала функції й «живого щита», і «табора смерті».
- Щодо перших концтаборів не існувало офіційних документів. Їх могли створювати неофіційними розпорядженнями (той же Ленін віддав вище згаданий наказ телеграмою) або навіть усними вказівками.
Ми бачимо, що в Ягідному обставини схожі на перші історично відомі концтабори: «персонал» — солдати регулярних військових частин, а в’язні — цивільні, якими прикривалися і водночас для яких створили нелюдські умови.
До того ж ворожі солдати психологічно катували, залякували людей: імітували розстріл, стріляли поряд з ними зі стрілецької й навіть важкої зброї.Стосовно цього мій співрозмовник у Ягідному сам вжив слово «експеримент».
Ягіднянці розповідають:
«Автоматом мене у потилицю штовхає, а тоді ствол трохи підняв [над головою] — і вистрілив»,
«Командує: «На землю!» — і товче мене в землю. Я трохи підняв голову — він чергу дав над головою»,
«Як тільки вгледіли — і стріляють»,
«Танк проїде, — побачили, що люди вийшли з підвалу на вулицю — і стріляють»,
«Коли ми хоронили тих, хто помер у підвалі — приїхав танк [так висловився свідок], став за банею і почав обстрілювати. Тоді люди прямо в могили й плигали. Двох тоді поранили»,
«Вони як експеримент якийсь робили. Захоче — випустить [з підвалу], не захоче — не випустить. Або випустили, і як тільки ми вийшли — стрілянину підіймають».
Ми навели лише деякі зі свідчень жителів Ягідного.Такий постійний терор не можна пояснити стихійною злістю й помстою за поразки на полі бою. Так само його не можна пояснити використанням людей як «живого щита».
Адже окупанти почали це робити з самого вторгнення в село і робили системно й безперервно.
Недаремно я порівняв табір у Ягідному саме з першими концтаборами в історії. Адже на початку ХХ століття зароджувалися імперські тоталітарні режими нового типу. У них ще не було системи таборів. І вони ще тільки створювали для себе репресивну машину. Їм це було зручно зробити під час війн, силами армійських підрозділів.
Так і зараз: влада рф вже не має такої системи таборів, яка була у сталіна. Тому як виконавців використовує регулярні війська.
Потім вони намагатимуться списати ці злочини на «стрілочників» (пробачте за жаргон) — на рядових та молодших офіцерів. «Зручність» для організаторів ще й у тому, що частина солдатів-виконавців неминуче загине на фронті.
Отже припущення таке (й це припущення випливає з фактів та їх аналізу):
Російська влада планувала створити систему концентраційних таборів. Як для українців, так і, можливо, для придушення повстань на території рф. А терор у Ягідному — це була для них одна з моделей для відпрацювання системи.
При цьому головні організатори намагаються замаскувати свої плани — списати жертви на «звичайні» воєнні обставини й таким чином уникнути відповідальності: або повністю, або хоча б за частину злочинів.
Принципово важливо не дати їм уникнути всієї повноти відповідальності.
Олексій МАСЛОВ
Хоча першою метою російських військових, очевидно, було використати жителів села як «живий щит». Але один злочин був пов’язаний з іншим.
В Ягідному перебували, зокрема, 55-та окрема мотострілецька бригада (з міста Кизил Республіки Тува (Тива)); 74-та ОМБр (з міста Юрга Кемеровської області); ймовірно, 228-й мотострілецький полк (з міста Єкатеринбург).
Російські війська зайшли в Ягідне 3 березня й майже відразу почали зганяти місцевих жителів до підвалу школи. Селянам казали, що це робиться для їхньої безпеки.
Насправді агресори робили так для своєї власної безпеки, оскільки в цій же школі вони розмістили штаб. Є навіть версія, що це міг бути штаб командування армії (позначку зі скороченням «ШКА» з прив’язкою до Ягідного журналісти знайшли на накресленій схемі, залишеній росіянами).
З 4-го — 5-го березня по 30-31 березня ув’язненими в підвалі перебували 299 дорослих та 67 дітей, в тому числі немовлята. Люди страждали від голоду, спраги, антисанітарних умов та постійного залякування й приниження з боку окупантів.Від постійної нестачі кисню й виснаження десять в’язнів похилого віку померли в цьому підвалі. Вони задихалися й марили перед смертю. Імена загиблих з зазначеними датами смерті інші в’язні видряпали на стіні (дивіться на фото).
Також рашисти вбили в Ягідному ще 17 людей за інших обставин — поза межами катівні-підвалу.
30-31 березня люди вийшли з цієї в’язниці, коли ЗСУ вигнали ворогів.
Отже чому є підстави говорити про концтабір?
Тому що «класичні» (пробачте за це слово) концентраційні табори, починаючи з найперших документально відомих (на межі ХІХ — ХХ століть) створені абсолютно так само, як Ягіднянський.
Що мається на увазі:
- Концтабори створювалися за прямою вказівкою влади: або вищих військових чинів, які були дуже впливовими (так було під час англо-бурської війни в 1899-1902 роках, коли перші концтабори організував командувач колоніальних військ Кітченер), або взагалі вищого політичного керівництва держави-агресора (як у більшовицькій росії, де Ленін у 1918 році особисто вимагав «сомнительных запереть в концентрационный лагерь»);
- Але з іншого боку охороною в перших концтаборах були не репресивні служби (типу пізніших ВЧК, НКВС, СА, СС і т.п.) — а військові регулярної армії колоніальних держав. Спеціальний «персонал» для таборів з’явився згодом;
- Першими в’язнями були саме мирні люди (військовополонених тримали окремо і в інших умовах). Це вже знову-таки пізніше почали масово ув’язнювати в аналогічних таборах і військових. Що ж до цивільного населення агресори переслідували одразу кілька цілей:
унеможливити контакти цих цивільних зі своїми військовими та партизанами;
прикритися мирними громадянами як «живим щитом»;
створити вкрай тяжкі умови перебування (голод, холод, хвороби, бруд, психологічний тиск) — а такі умови неминуче призводили до масової смертності в’язнів.
Як бачимо, вже на самому початку система концтаборів поєднувала функції й «живого щита», і «табора смерті».
- Щодо перших концтаборів не існувало офіційних документів. Їх могли створювати неофіційними розпорядженнями (той же Ленін віддав вище згаданий наказ телеграмою) або навіть усними вказівками.
Ми бачимо, що в Ягідному обставини схожі на перші історично відомі концтабори: «персонал» — солдати регулярних військових частин, а в’язні — цивільні, якими прикривалися і водночас для яких створили нелюдські умови.
До того ж ворожі солдати психологічно катували, залякували людей: імітували розстріл, стріляли поряд з ними зі стрілецької й навіть важкої зброї.Стосовно цього мій співрозмовник у Ягідному сам вжив слово «експеримент».
Ягіднянці розповідають:
«Автоматом мене у потилицю штовхає, а тоді ствол трохи підняв [над головою] — і вистрілив»,
«Командує: «На землю!» — і товче мене в землю. Я трохи підняв голову — він чергу дав над головою»,
«Як тільки вгледіли — і стріляють»,
«Танк проїде, — побачили, що люди вийшли з підвалу на вулицю — і стріляють»,
«Коли ми хоронили тих, хто помер у підвалі — приїхав танк [так висловився свідок], став за банею і почав обстрілювати. Тоді люди прямо в могили й плигали. Двох тоді поранили»,
«Вони як експеримент якийсь робили. Захоче — випустить [з підвалу], не захоче — не випустить. Або випустили, і як тільки ми вийшли — стрілянину підіймають».
Ми навели лише деякі зі свідчень жителів Ягідного.Такий постійний терор не можна пояснити стихійною злістю й помстою за поразки на полі бою. Так само його не можна пояснити використанням людей як «живого щита».
Адже окупанти почали це робити з самого вторгнення в село і робили системно й безперервно.
Недаремно я порівняв табір у Ягідному саме з першими концтаборами в історії. Адже на початку ХХ століття зароджувалися імперські тоталітарні режими нового типу. У них ще не було системи таборів. І вони ще тільки створювали для себе репресивну машину. Їм це було зручно зробити під час війн, силами армійських підрозділів.
Так і зараз: влада рф вже не має такої системи таборів, яка була у сталіна. Тому як виконавців використовує регулярні війська.
Потім вони намагатимуться списати ці злочини на «стрілочників» (пробачте за жаргон) — на рядових та молодших офіцерів. «Зручність» для організаторів ще й у тому, що частина солдатів-виконавців неминуче загине на фронті.
Отже припущення таке (й це припущення випливає з фактів та їх аналізу):
Російська влада планувала створити систему концентраційних таборів. Як для українців, так і, можливо, для придушення повстань на території рф. А терор у Ягідному — це була для них одна з моделей для відпрацювання системи.
При цьому головні організатори намагаються замаскувати свої плани — списати жертви на «звичайні» воєнні обставини й таким чином уникнути відповідальності: або повністю, або хоча б за частину злочинів.
Принципово важливо не дати їм уникнути всієї повноти відповідальності.
Олексій МАСЛОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |