Кому покращилося життя на Щорсівщині?
Щорський район, навіть у масштабах небагатої Чернігівщини, належить до найбідніших. За рівнем життя, родючістю земель, станом інфраструктури. Один лише вигляд шляхів, які були колись дорогами із твердим покриттям, вражає. Безробіття накрило переважну більшість сіл: не стало сільгосппідприємств, у людей немає постійної роботи. Більшість селян виживає за рахунок самозайнятості: обробляє по кілька гектарів землі, утримує худобу. Праця дуже важка і невдячна. Згадаймо, як торік скуповували в селян картоплю по 60 копійок за кілограм. За літр молока базисної жирності переробники-монополісти як давали торік по 1,8 – 2 гривні, так і цієї весни, лише декого «ощасливили» 2 гривнями 20 копійок. Не випадково власники молокосирзаводів стають мільйонерами і мільярдерами, а господарі корів і земель багатіють хіба що на мозолі на руках.
Однак, незважаючи на це, бідний район досить стабільно голосує як не за Компартію, так за Регіони. Приміром, серед депутатів райради представників опозиційних партій і десятка не набереться. Звичайно, якби їх і більше було, погоди в районі вони б не зробили, бо все вирішує президентська вертикаль, яка при владі вже понад три роки, а місцеве самоврядування — трохи менше, і треба звітувати перед людьми про певні досягнення у виконанні своїх передвиборчих обіцянок. От і виходить, що маємо таке життя, на яке заслуговуємо.
Не лише дороги, а й БК руйнуються
До «покращень» регіоналів можна віднести не лише зруйновані шляхи. Вони — як у свіжому анекдоті: «Фронтові дороги побудовані, протитанкові ями рівномірно розподілені по вулицях, оборонні траншеї по тротуарах викопуються…». Щорський район має таке «покращення» в культурній сфері, за яке в радянські часи не один чиновник позбувся б посади, а хтось, можливо, і за ґрати б загримів.
Маю на увазі скромно замовчуваний регіональною владою «досвід» утримання будинків культури. Приміром, ремонтують Новоборовицький будинок престарілих, де ще є вакантні місця для старих і немічних. А водночас — у селі Старі Боровичі завалився дах у типовому будинку культури. Зведений він був на початку 80-их років минулого століття. Але у 2008 році негода пошкодила дах закладу. Тоді на його ремонт із бюджету району було виділено п’ять тисяч гривень. Однак проблему треба було вирішувати капітально. Сільський голова Ніна Моцар протягом багатьох років оббивала пороги різних інстанцій, проте «вибити» потрібні кошти їй так і не вдалося.
Тут виникає резонне питання: чому влада району не порушила перед обласною владою проблему виділення коштів на капітальний ремонт у зв’язку з виникненням надзвичайної ситуації? А якщо порушувала, то чому не добилася виділення грошей? Але сталося те, що сталося. Будинок культури аж п’ять років ще тримався і не падав. Минула ж зима була дещо специфічною: то мороз, то дощ. Вода у тріщини затікала, потім замерзала, перетворюючись на лід і збільшуючи тріщини.
А тоді настало 7 квітня, коли завалилося 40 відсотків будівлі. Лише за щасливим збігом обставин ніхто не постраждав. Упало 16 плит перекриття, начебто тільки тепер відкрилися дефекти, які колись допустили будівельники. Однак це ще повинна підтвердити експертна комісія, на послуги якої доведеться викласти понад десять тисяч гривень. Сам же ремонт будинку культури «потягне» на мільйон, якщо не більше. От тільки хто його виділить, якщо до цього кілька десятків тисяч гривень не могли знайти?
Правильно говорить народна мудрість про таких господарів: скупий платить двічі.
Подумаєш — дитсадок закрили
Наприкінці квітня в селі Гірськ через несправність у технічному оснащенні системи водопостачання було припинено постачання поточної води до дитсадка та школи. У таких умовах адміністрація змушена була закрити дитсадок, адже не могла функціонувати їдальня, яка обслуговувала близько півсотні дітей дитсадка і школи. Усі вони залишилися без гарячого харчування. Правда, школярам пропонували бутерброди і чай, але ж це ніяк не розв’язувало головної проблеми — відновлення роботи дитсадка до травневих свят. Ще одне «покращення» життя селян?
Газети написали, депутатів не поінформували
Не минула ця напасть у вигляді «покращення життя» і діяльність Щорської міськради. Шкода, правда, що не вдалося зустрітися із мером Щорса Романом Зубом. Він був на семінарі по лінії громадської організації «Доброчин». Це вона організовує поїздки мерів до країн Прибалтики і навіть далі. Дехто з мешканців Щорса, чимось ображених на мера, вже обурюється його частими відрядженнями. Однак з боку депутатів на сесії стосовно цих поїздок не було висловлено жодного зауваження. Мабуть, люди вірять, що з часом від тих відряджень буде користь місту. Тим більше, що від співпраці з народним депутатом вже є певний зиск: виділяється два мільйони гривень на благоустрій Щорса і купівлю грейдера, який так потрібен місту. Вже надійшли перші транші цієї субвенції.
Інша справа — відкритість і гласність у роботі міськради. Дехто з депутатів цілком резонно запитував, чому на розгляд сесії не було винесено питання про результати ревізії міського бюджету Щорської міськради Сосницькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією (так нині іменують колишнє КРУ). Так от, ревізори встановили фінансові порушення на загальну суму 344 тисячі гривень. Основна частина порушень припала на втрати бюджету з оренди землі. Щорській міськраді направлено вимоги про усунення порушень. На міського голову і головного бухгалтера складено протоколи про адміністративне правопорушення. Результати ревізії направлені до прокуратури. Матеріали про цю ревізію вже були оприлюднені у пресі. Однак депутатів про перевірку не поінформували. Головний бухгалтер міськради послалася на конфіденційність і неготовність надати інформацію. Але яка ж тут конфіденційність, якщо про ревізію вже написали ряд газет, а депутати розглянуть матеріали перевірки аж на наступній сесії?
Може, так сталося через те, що ревізори назвали не всі факти? Бо деякі депутати міськради обурені тим, що, на їхню думку, надто дешево було в Щорсі придбано (найімовірніше, з метою подальшого перепродажу) колишній маслозавод. Від тієї оборудки, вважають депутати, бюджет недоотримав щонайменше 300 тисяч гривень. На цю тему було звернення до прокуратури, однак результати розгляду невідомі. Є й інші цікаві факти в діяльності міськради, але то може бути темою окремого матеріалу.
Реорганізували, а що ж далі?
У колишньому гідропарку, який був реорганізований міськрадою у КП «Парк», змінився керівник. Але при звільненні попереднього було допущено привід для того, щоб колишній директор звернулася до суду. А тим часом замість самовиживання директор КП «Парк» попросила 15 тисяч гривень дотації для розрахунку з боргами. І це, мабуть, не останнє таке «вливання». А поки що весняна повінь мало не змила гідропарк через зайву кількість води.
Валерій МАГУЛА
Скорочено. Повністю -- в газеті "Сіверщина", яка передплачується по всій Україні
| Читайте також |
| Коментарі (0) |