Варять воду
Покращення вже сьогодні?
Або як «варять воду» у Щорсі.
Не підвищуємо, а коригуємо.
Про підвищення цін на товари і послуги в Україні невідомо хіба що дітям. А от що таке коригування тарифів, добре знають у Щорсі. Подивимось на цифрах. До червня 2012 року за кубометр води та водовідведення споживачі платили 27 грн.60 коп. (тариф чи не найвищий в області). А після коригування, з 15 квітня 2013 року, він уже становить для населення 7,58 і 23,94 грн. відповідно за 1 кубометр води і водовідведення. Для бюджетних установ і організацій ще більше – 9,31 і 30,02 грн. Підприємства ж платять по 12,10 і 39,17 гривні за кубометр.
Тут варто розповісти читачам про щорський досвід коригування докладніше, підкресливши, що найбільше зросли тарифи на воду і водовідведення, порівняно з іншими споживачами, саме для населення – на 13,6 і 14,4 відсотка відповідно. Хто ж став ініціатором такого цінового стрибка?
- Це ПрАТ «Комунальник» (приватне акціонерне товариство) так у нас господарює,- розповідають депутати Щорської міськради від різних фракцій. – приватним колишній комунгосп став ще в 1993 році. Спочатку це було ЗАТ, потім ПрАТ. У 2011 році добиті водогінні і каналізаційні мережі передали на баланс міськради. Це дає змогу вкладати в мережі кошти з міського бюджету, а обслуговує їх та отримує «вершки» у вигляді непомірних тарифів ПрАТ «Комунальник».
А тут допитливі депутати.
Його пропозицію про коригування мав розглянути і затвердити виконком міськради. Як годиться, спочатку затвердили проект. Однак у добре продуману справу втрутилися допитливі і незговірливі депутати. Вони на сесії стали вимагати створення тимчасової депутатської комісії, щоб розібратися в доцільності коригування тарифів. Комісію таки створили. Але надійшла інформація, що виконком міськради остаточно налаштований прийняти нові тарифи. Справа набрала в місті розголосу. Були багато чисельні звернення жителів до народних депутатів, ОДА та до газет. Керівництво департаменту ЖКГ, регіонального розвитку та інфраструктури ОДА порадило заявникам, якщо незгодні, звертатись до суду. Слушна думка, нічого не скажеш. Тимчасова депутатська комісія ґрунтовно і компетентно вивчила надані ПрАТ «Комунальник» розрахунки очікуваного підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення методом їх коригування орієнтовно з 1 квітня 2013 року. Як уже згадувалось, попереднє підвищення цих тарифів відбулося ще у червні 2012 року. Але коригування робиться тільки за складовими витратами на електроенергію, зарплату та орендну плату, в результаті тариф для населення зростає на 14 відсотків. Комунальники вкладають у тарифи для населення оренду майна, енергоносії, підвищення зарплати. Апарат «Комунальника» отримує дуже достойну платню. Питома вага її у тарифі складає аж 80 відсотків. Комісія дійшла висновку, що підвищення тарифів методом коригування є недоцільним і запропонувала ПрАТ «Комунальник» зменшити витрати на зарплату апарату підприємства, скоригувати втрати води при водопостачанні, а також розвивати інші види діяльності підприємства, нарощуючи об=єми та приєднати за лінійну частину водопостачання до ПрАТ «Комунальник», не допускати збитковості підприємства.
Зручна позиція.
А як реально воно працює? Дуже зручно «сидить» фактично на одному виді послуг: воді і каналізації. А чому б не зайнятись наданням ритуальних послуг, виготовленням пам=ятників, пробиванням колодязів, обрізанням дерев, тощо? Та й будівельно-монтажне управління залізничників не проти передати залінійну частину міста на обслуговування ПрАТ «Комунальник». Сам же голова правління ПрАТ «Комунальник» Анатолій Дуля каже, що при збільшенні кількості споживачів вода здешевіє. Пропонували йому з цього приводу підготувати листа залізничникам, а він у відповідь депутатам: «Хай влада пише!». Отакої! А де ж ініціатива керівника приватного підприємства?
Міськрада – за високі тарифи.
Але повернемося до пропозиції виконкому міськради. На першому засіданні підняття тарифів на воду і нечистоти підтримав всенародно обраний мер. Як і всі його заступники. А коли «найзубатіші» депутати від різних фракцій зчинили ґвалт та винесли питання на сесію, мер лише… утримався при голосуванні за пропозицію про відміну завищених тарифів. Відповідно таких «утриманих» всенародних обранців було дев=ять. За відміну ж проголосувало вісім, а проти лише чотири. Такий ось механізм залишення підвищених тарифів без змін. І демократії «дотримано», і «Комунальник» підтримано.
Протестуй – не протестуй…
Керівництво району теж за покращення життя поліщуків шляхом підвищення тарифів на воду. У попередні роки при доведенні нових тарифів потрібне було погодження з комітетом по цінах в області. Якщо влада не приймала, а комітет погоджував, міськрада мала виділяти дотацію на різницю зрослих тарифів. Нині ж хоч погодження не потрібне, і хоч депутати проти чи утримуються, хоч щорсівчани обурюються, владі на все це начхати.
Але чому «Комунальник» бере собі аж 80 відсотків на зарплату з людських тарифів? Чому не 60 чи 50? (На фото: акція протесту проти зростання тарифів у Щорсі 17 квітня ц.р.).
Втім представники влади можуть зауважити: найбідніші громадяни мають субсидії на комунальні послуги. Яка їм різниця: платити по 28 чи по 32 гривні? Втім то й справа, що субсидіями користується вкрай обмежена кількість жителів: 10-12 відсотків. Переважна більшість сплачує повну вартість всіх зручностей. Та й і з працевлаштуванням у Щорсі проблеми. Давно закрили колись потужні підприємства ПМК-215, ВАТ «Обрій», яке займалось дорожнім будівництвом. Лише у споминах залишився колись потужний електромеханічний завод – філіал великого Київського підприємства. Будувати нікому. Успішно діючі підприємства можна порахувати на пальцях.
Але іноді мер виносить на розгляд депутатів пропозиції, які не на часі. Йдеться про виділення 400 тисяч гривень на ремонт покрівлі міськради та 226-и тисяч на автобусні зупинки. Зійшлися на тому, що покрівля міськради може обійтися дешевим ремонтом, а одна показова автобусна зупинка буде зведена за 12 тисяч гривень.
До кого щедрість?
І все ж депутати не можуть ніяк заспокоїтися і переймаються тим, що глибоко не вникнувши в проблему, «подарували» покупцям маслозаводу 344 тисячі гривень. Землю під колишній маслозавод продали за 100 тисяч гривень, хоч могли взяти всі 444 тисячі. «Прийняли рішення лише 15-тю голосами, що, на мою думку, нелегітимно,- каже депутат міськради, її колишній секретар Валентина Данилова.- Прокуратура, до якої ми зверталися, повідомила, що маслозавод продали правильно, голосів було достатньо. Така ось щорська арифметика».
І все ж ремонтуються. Ще б і взаєморозуміння…
Депутати запевняють, що у бюджеті розвитку міста є кошти на ремонт доріг. Погано тільки, що не залишилось у районі дорожніх будівельних організацій. І все ж до Дня Перемоги підремонтували площу, де йшла святкова колона. Проводили суботник по благоустрою. Але сміття по місту вистачає. Навесні приїздив пересувний цирк, ставив свій великий намет прямо на центральній площі, забивали в асфальт металеві штирі. Але чи взяли в Щорсі гроші за зіпсоване покриття? Виявляється, що ні. Про щедрість у розподілі землі вже згадували.
Добре хіба те, що мер легкий на підйом. Застати його вдома досить важко. Принаймні автору матеріалу це вдалося лише раз. Роман Зуб вже відвідав Москву, Естонію, Польщу, часто буває в столиці України. Запозичує досвід, вирішує питання… За його плечима лише рік діяльності на високій посаді, тож є час побувати і в інших державах Європи.
От тільки взаєморозуміння між міськрадою, райдержадміністрацією і райрадою бракує. Треба всім сторонам знаходити шляхи співробітництва заради людей. І якщо не для покращення їх життя, то, принаймні, не для надто великого погіршення.
Валерій Магула.
Або як «варять воду» у Щорсі.
Не підвищуємо, а коригуємо.
Про підвищення цін на товари і послуги в Україні невідомо хіба що дітям. А от що таке коригування тарифів, добре знають у Щорсі. Подивимось на цифрах. До червня 2012 року за кубометр води та водовідведення споживачі платили 27 грн.60 коп. (тариф чи не найвищий в області). А після коригування, з 15 квітня 2013 року, він уже становить для населення 7,58 і 23,94 грн. відповідно за 1 кубометр води і водовідведення. Для бюджетних установ і організацій ще більше – 9,31 і 30,02 грн. Підприємства ж платять по 12,10 і 39,17 гривні за кубометр.
Тут варто розповісти читачам про щорський досвід коригування докладніше, підкресливши, що найбільше зросли тарифи на воду і водовідведення, порівняно з іншими споживачами, саме для населення – на 13,6 і 14,4 відсотка відповідно. Хто ж став ініціатором такого цінового стрибка?
- Це ПрАТ «Комунальник» (приватне акціонерне товариство) так у нас господарює,- розповідають депутати Щорської міськради від різних фракцій. – приватним колишній комунгосп став ще в 1993 році. Спочатку це було ЗАТ, потім ПрАТ. У 2011 році добиті водогінні і каналізаційні мережі передали на баланс міськради. Це дає змогу вкладати в мережі кошти з міського бюджету, а обслуговує їх та отримує «вершки» у вигляді непомірних тарифів ПрАТ «Комунальник».
А тут допитливі депутати.
Його пропозицію про коригування мав розглянути і затвердити виконком міськради. Як годиться, спочатку затвердили проект. Однак у добре продуману справу втрутилися допитливі і незговірливі депутати. Вони на сесії стали вимагати створення тимчасової депутатської комісії, щоб розібратися в доцільності коригування тарифів. Комісію таки створили. Але надійшла інформація, що виконком міськради остаточно налаштований прийняти нові тарифи. Справа набрала в місті розголосу. Були багато чисельні звернення жителів до народних депутатів, ОДА та до газет. Керівництво департаменту ЖКГ, регіонального розвитку та інфраструктури ОДА порадило заявникам, якщо незгодні, звертатись до суду. Слушна думка, нічого не скажеш. Тимчасова депутатська комісія ґрунтовно і компетентно вивчила надані ПрАТ «Комунальник» розрахунки очікуваного підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення методом їх коригування орієнтовно з 1 квітня 2013 року. Як уже згадувалось, попереднє підвищення цих тарифів відбулося ще у червні 2012 року. Але коригування робиться тільки за складовими витратами на електроенергію, зарплату та орендну плату, в результаті тариф для населення зростає на 14 відсотків. Комунальники вкладають у тарифи для населення оренду майна, енергоносії, підвищення зарплати. Апарат «Комунальника» отримує дуже достойну платню. Питома вага її у тарифі складає аж 80 відсотків. Комісія дійшла висновку, що підвищення тарифів методом коригування є недоцільним і запропонувала ПрАТ «Комунальник» зменшити витрати на зарплату апарату підприємства, скоригувати втрати води при водопостачанні, а також розвивати інші види діяльності підприємства, нарощуючи об=єми та приєднати за лінійну частину водопостачання до ПрАТ «Комунальник», не допускати збитковості підприємства.
Зручна позиція.
А як реально воно працює? Дуже зручно «сидить» фактично на одному виді послуг: воді і каналізації. А чому б не зайнятись наданням ритуальних послуг, виготовленням пам=ятників, пробиванням колодязів, обрізанням дерев, тощо? Та й будівельно-монтажне управління залізничників не проти передати залінійну частину міста на обслуговування ПрАТ «Комунальник». Сам же голова правління ПрАТ «Комунальник» Анатолій Дуля каже, що при збільшенні кількості споживачів вода здешевіє. Пропонували йому з цього приводу підготувати листа залізничникам, а він у відповідь депутатам: «Хай влада пише!». Отакої! А де ж ініціатива керівника приватного підприємства?
Міськрада – за високі тарифи.
Але повернемося до пропозиції виконкому міськради. На першому засіданні підняття тарифів на воду і нечистоти підтримав всенародно обраний мер. Як і всі його заступники. А коли «найзубатіші» депутати від різних фракцій зчинили ґвалт та винесли питання на сесію, мер лише… утримався при голосуванні за пропозицію про відміну завищених тарифів. Відповідно таких «утриманих» всенародних обранців було дев=ять. За відміну ж проголосувало вісім, а проти лише чотири. Такий ось механізм залишення підвищених тарифів без змін. І демократії «дотримано», і «Комунальник» підтримано.
Протестуй – не протестуй…
Керівництво району теж за покращення життя поліщуків шляхом підвищення тарифів на воду. У попередні роки при доведенні нових тарифів потрібне було погодження з комітетом по цінах в області. Якщо влада не приймала, а комітет погоджував, міськрада мала виділяти дотацію на різницю зрослих тарифів. Нині ж хоч погодження не потрібне, і хоч депутати проти чи утримуються, хоч щорсівчани обурюються, владі на все це начхати.
Але чому «Комунальник» бере собі аж 80 відсотків на зарплату з людських тарифів? Чому не 60 чи 50? (На фото: акція протесту проти зростання тарифів у Щорсі 17 квітня ц.р.).
Втім представники влади можуть зауважити: найбідніші громадяни мають субсидії на комунальні послуги. Яка їм різниця: платити по 28 чи по 32 гривні? Втім то й справа, що субсидіями користується вкрай обмежена кількість жителів: 10-12 відсотків. Переважна більшість сплачує повну вартість всіх зручностей. Та й і з працевлаштуванням у Щорсі проблеми. Давно закрили колись потужні підприємства ПМК-215, ВАТ «Обрій», яке займалось дорожнім будівництвом. Лише у споминах залишився колись потужний електромеханічний завод – філіал великого Київського підприємства. Будувати нікому. Успішно діючі підприємства можна порахувати на пальцях.
Але іноді мер виносить на розгляд депутатів пропозиції, які не на часі. Йдеться про виділення 400 тисяч гривень на ремонт покрівлі міськради та 226-и тисяч на автобусні зупинки. Зійшлися на тому, що покрівля міськради може обійтися дешевим ремонтом, а одна показова автобусна зупинка буде зведена за 12 тисяч гривень.
До кого щедрість?
І все ж депутати не можуть ніяк заспокоїтися і переймаються тим, що глибоко не вникнувши в проблему, «подарували» покупцям маслозаводу 344 тисячі гривень. Землю під колишній маслозавод продали за 100 тисяч гривень, хоч могли взяти всі 444 тисячі. «Прийняли рішення лише 15-тю голосами, що, на мою думку, нелегітимно,- каже депутат міськради, її колишній секретар Валентина Данилова.- Прокуратура, до якої ми зверталися, повідомила, що маслозавод продали правильно, голосів було достатньо. Така ось щорська арифметика».
І все ж ремонтуються. Ще б і взаєморозуміння…
Депутати запевняють, що у бюджеті розвитку міста є кошти на ремонт доріг. Погано тільки, що не залишилось у районі дорожніх будівельних організацій. І все ж до Дня Перемоги підремонтували площу, де йшла святкова колона. Проводили суботник по благоустрою. Але сміття по місту вистачає. Навесні приїздив пересувний цирк, ставив свій великий намет прямо на центральній площі, забивали в асфальт металеві штирі. Але чи взяли в Щорсі гроші за зіпсоване покриття? Виявляється, що ні. Про щедрість у розподілі землі вже згадували.
Добре хіба те, що мер легкий на підйом. Застати його вдома досить важко. Принаймні автору матеріалу це вдалося лише раз. Роман Зуб вже відвідав Москву, Естонію, Польщу, часто буває в столиці України. Запозичує досвід, вирішує питання… За його плечима лише рік діяльності на високій посаді, тож є час побувати і в інших державах Європи.
От тільки взаєморозуміння між міськрадою, райдержадміністрацією і райрадою бракує. Треба всім сторонам знаходити шляхи співробітництва заради людей. І якщо не для покращення їх життя, то, принаймні, не для надто великого погіршення.
Валерій Магула.
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |