Хто першим вийде з Росії
Поки маси переживають, чи оголосить путін про мобілізацію та анексію ордло і нашого Півдня, поміркуємо де саме за кілька років пройдуть референдуми про самовизначення. Вже на території сучасної московської поки що імперії
Цікавим чином вчора і сьогодні дві важливі для постросійського простору дати. 20 вересня у світі відзначають День вимерлих уральських мов, більшість яких була знищена московським імперіалізмом (переважно фінської групи). А вчора інший, вже тюркський народ якутів згадував одну з сумних дат – День пам’яті та жалоби за жертвами сталінського переселення, влаштованого у 1942 році в Чурапчінському улусі. Тоді населення 41 скотарського колгоспу було переселено з батьківської землі на крайню північ, нібито для розвитку риболовецького промислу. Переселенці опинились фактично в голій тундрі, без житла . Далі хвороби і смерті, голод. Мінімальні оцінки жертв – більше 1700 людей, що для невеликого тоді етносу значна цифра. Цікаво, що попри загальномосковську тенденцію глорифікації Сталіна і забуття жертв репресій, в Республіці Саха на публічному рівні згадують постраждалих, зокрема за участі місцевої влади. Вже у 2012 році в Якутську відкритий пам’ятний меморіал.
Взагалі Якутія, звісно, один із перших кандидатів на самовизначення (після кавказьких республік і Татарстану з Тувою). За останні десятиліття в республіці відновлене домінування якутського населення, яке має абсолютну більшість над московським. До 1928-х років йшла боротьба за незалежність, в основному під керівництвом так званого Руху конфедералістів. Регулярно спалахують зіткнення на національному підґрунті – від 1986 року, що стало одним з перших дзвіночків розпаду совєцької імперії, до останніх років. Величезна країна з невеликим населенням (до мільйона жителів на 3 млн. кв. км), з природніми багатствами, покладами алмазів, очевидно лише виграє після виходу з московської імперії.
Юрій ОЛІЙНИК
Цікавим чином вчора і сьогодні дві важливі для постросійського простору дати. 20 вересня у світі відзначають День вимерлих уральських мов, більшість яких була знищена московським імперіалізмом (переважно фінської групи). А вчора інший, вже тюркський народ якутів згадував одну з сумних дат – День пам’яті та жалоби за жертвами сталінського переселення, влаштованого у 1942 році в Чурапчінському улусі. Тоді населення 41 скотарського колгоспу було переселено з батьківської землі на крайню північ, нібито для розвитку риболовецького промислу. Переселенці опинились фактично в голій тундрі, без житла . Далі хвороби і смерті, голод. Мінімальні оцінки жертв – більше 1700 людей, що для невеликого тоді етносу значна цифра. Цікаво, що попри загальномосковську тенденцію глорифікації Сталіна і забуття жертв репресій, в Республіці Саха на публічному рівні згадують постраждалих, зокрема за участі місцевої влади. Вже у 2012 році в Якутську відкритий пам’ятний меморіал.
Взагалі Якутія, звісно, один із перших кандидатів на самовизначення (після кавказьких республік і Татарстану з Тувою). За останні десятиліття в республіці відновлене домінування якутського населення, яке має абсолютну більшість над московським. До 1928-х років йшла боротьба за незалежність, в основному під керівництвом так званого Руху конфедералістів. Регулярно спалахують зіткнення на національному підґрунті – від 1986 року, що стало одним з перших дзвіночків розпаду совєцької імперії, до останніх років. Величезна країна з невеликим населенням (до мільйона жителів на 3 млн. кв. км), з природніми багатствами, покладами алмазів, очевидно лише виграє після виходу з московської імперії.
Юрій ОЛІЙНИК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |