Ющенко. Двадцять років тому
Двадцять років тому третім президентом України став Віктор Андрійович Ющенко.
Ох, скільки ненависників ще й досі дорікають йому за власну інертність, половинчастість, за те, що не вИкликав манну з неба і не організував кисільні береги вздовж українських рік! Не помітив, не нагородив, не проклав дорогу особисто кожному до оманливої фати-моргани на горизонті...
І прізвисько ж яке вигадали -Пасічник. І тисячі тупо повторювали :-пасічник,пасічник...Недолугі, не знали чи не розуміли, що пасічник це той, що формує рій, сім'ю, вулик, що здатний здобувати меди у спільній послідовній праці, кожної години і кожної миті, відведених небом. Постать Ющенка стала люстром, у якому відобразилося постсовкове суспільство з успадкованою роз'єднаністю, нездатністю до емпатії, з нерозумними крикунами і відвертими ворогами, яких,після десятиріч страху та покори неймовірно подразнювали україноцентричність, любов до власної історії і культури, повага до страждань і звитяг рідного народу. Після короткого президенства партократа Кравчука, після Кучми, що сидів на голці ним же вибудуваної піраміди олігархів, під істеричні крики янека, якому заважали жити козли, до влади, всупереч владі, обрано Чоловіка, чиє кредо було "Я українець!"
Було і є. І нині не кожен/кожна здатні так себе самоідентифікувати. Ми переконуємося у цьому гірко. Не перераховуватиму здобутків, не докорятиму втратами. Не дивуватимуся нахабству і невмотивованості тих, хто готовий і нині побивати його камінням. Я шаную Віктора Андрійовича, бо він змінив український світ.І змінив ставлення до України в світі. Я ціную його мужність, з якою він прийняв свою перемогу і свої втрати.Я люблю його, як свій порив і свою працю.
Многії літа, Український президенте!
Ваше служіння Україні продовжується і хай воно завершиться Перемогою.
P.S. я б не писала цього посту,якби мій колега не зітхав ностальгійно:"а які були надії,які сподівання..."
Люди, ви й справді вірите, що ваші надії може сповнити хтось інший? Віктор Ющенко був готовий до цього, і працював непомалу.А тільки багато хто з тих, кого він кликав об'єднатися і перти плуга разом, вже сиділи в палаці "Україна" і несамовито реготали над десантованим з москви "95 кварталом". Це ж так прикольно: реготати над українцями, особливо тоді, коли ти себе таким вповні не відчуваєш
Любов ГОЛОТА
Ох, скільки ненависників ще й досі дорікають йому за власну інертність, половинчастість, за те, що не вИкликав манну з неба і не організував кисільні береги вздовж українських рік! Не помітив, не нагородив, не проклав дорогу особисто кожному до оманливої фати-моргани на горизонті...
І прізвисько ж яке вигадали -Пасічник. І тисячі тупо повторювали :-пасічник,пасічник...Недолугі, не знали чи не розуміли, що пасічник це той, що формує рій, сім'ю, вулик, що здатний здобувати меди у спільній послідовній праці, кожної години і кожної миті, відведених небом. Постать Ющенка стала люстром, у якому відобразилося постсовкове суспільство з успадкованою роз'єднаністю, нездатністю до емпатії, з нерозумними крикунами і відвертими ворогами, яких,після десятиріч страху та покори неймовірно подразнювали україноцентричність, любов до власної історії і культури, повага до страждань і звитяг рідного народу. Після короткого президенства партократа Кравчука, після Кучми, що сидів на голці ним же вибудуваної піраміди олігархів, під істеричні крики янека, якому заважали жити козли, до влади, всупереч владі, обрано Чоловіка, чиє кредо було "Я українець!"
Було і є. І нині не кожен/кожна здатні так себе самоідентифікувати. Ми переконуємося у цьому гірко. Не перераховуватиму здобутків, не докорятиму втратами. Не дивуватимуся нахабству і невмотивованості тих, хто готовий і нині побивати його камінням. Я шаную Віктора Андрійовича, бо він змінив український світ.І змінив ставлення до України в світі. Я ціную його мужність, з якою він прийняв свою перемогу і свої втрати.Я люблю його, як свій порив і свою працю.
Многії літа, Український президенте!
Ваше служіння Україні продовжується і хай воно завершиться Перемогою.
P.S. я б не писала цього посту,якби мій колега не зітхав ностальгійно:"а які були надії,які сподівання..."
Люди, ви й справді вірите, що ваші надії може сповнити хтось інший? Віктор Ющенко був готовий до цього, і працював непомалу.А тільки багато хто з тих, кого він кликав об'єднатися і перти плуга разом, вже сиділи в палаці "Україна" і несамовито реготали над десантованим з москви "95 кварталом". Це ж так прикольно: реготати над українцями, особливо тоді, коли ти себе таким вповні не відчуваєш
Любов ГОЛОТА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |