Якоже ужиє на скврадахъ
На дев'ятий рік війни, коли та війна вже офіційно оголошена і російські війська офіційно і явно вступили в Україну, керівництво РПЦвУ - Московський патріархат, який всюди кричить, що він не Московський патріархат, але Путін називає його Московським патріархатом і хоче спасати від "розправи", так ось, їхні очільники вчора, нарешті, якось вичавили із себе три речення про те, що вони за територіальну цілісність України і проти війни. Коротше, за все хороше і проти всього поганого!
Бідні батюшки цієї юрисдикції, яких уже самих вкурвило демонстративне мовчання ієрархів, наче за соломинку вчепилися за цей абзацик, розганяючи його по соцмережах.
Митрополія РПЦвУ, що ще тиждень тому казала, що війна між Росією і Україною є лише в телевізорі, оприлюднила тексти спеціально молитов, присвячених цій війні.
Знаючи креативність їхніх гімнографів, що тиждень тому молилися за совєцьку армію, як "о христолюбивых вождех и во́инах в стране Афганстей и инех странех ратный подвиг совершавшых...", дай, думаю, почитаю, що ж вони нарешті написали.
В принципі, нічого нового і придумувати не треба, у Великому Требнику є "Последование молебного пения ко Господу Богу, певаемого во время брани против супостатов находящих на ны", яке дуже доречне у даній ситуації.
Але то не той випадок. Як вужі на пательні, звиваються автори цієї літургічної беліберди щоб і з резиденцій своїх їх на вилах не винесли і з Центру не получити по клобуках.
"Еще молимся Господу Богу нашему, о еже благословити доброе намерение рабов Своих, правителей народа нашего, яко да без препятствия благоуспешно сотворят намерение свое, во еже укрепити и утвердити мир в стране нашей; рцем вси: Всемилостивый Господи, услыши и помилуй."
Нашествіє іноплеменных? Брань (війна)? Супостат, находящих на ны?
Ні, не чули! -
"Доброе намерение...благоуспешно сотворят намерение свое...во еже укрепити и утвердити мир..." - Житіє моє, пакі і пакі, іже херувіми...))
Укріпи і благослови воїнство наше боронити державу нашу і народ її?
Та де там! -
"Молим Тя: благослови ищущих истиннаго мира и трудящихся сего ради."
Агресія, війна, напад?
Та ні - "крамолы и нестроения в державе нашей"
Усмири, Господи, тирана і антихриста, що пролив кров тисяч невинних людей?
А ніт! -
"Умудри власти предержащия, укрепи волю правителей народа нашего, просвети разум их, да с мудростию, рассуждением и велиим попечением о благе потрудятся в созидании вожделеннаго мира".
"Правітелі народа нашего" - ось, виявляється, хто розв'язав війну! Ось хто має "с вєліїм попєчєнієм потрудітіся в созіданії..." ( Знову згадується Пуговкін: вельмі понєже))
Автори сором'язливо уникнули прямо сказати про междуусобную брань (громадянську війну), але згадка про неї є: "... люди Твоя многажды избавленни быша от всякия вражды и междуусобныя брани."
До честі упорядників цих церковно-слав'янизованих частушок, треба відмітити, що один раз у тексті згадується "страна наша Україна". Певно, получать хлопці виговор від товаріща п̶о̶л̶к̶о̶в̶н̶и̶к̶а̶ Балашова і будуть бити поклони))
Наприкінці звернуся до братів з РПЦвУ церковно-слов'янською, яку дуже люблю. Може хоч так зрозуміють?
Якоже ужиє на скврадахъ извивахуся песнописцы оныя, во еже двема господинома работати. Слово же Господнє неложно есть: не возможно сіє отъ человекъ; аще убо одному угождаете, братіє, о второмъ же нерадеете! Внемлите, убо понеже опасно ходите: сюду биєни будете, якоже Шуфричъ оный, и тамо ничтоже успеете!
*Цей допис стосується авторів та змісту текстів і не має на меті образити тих людей, хто в простоті і щирості серця буде молитися по запропонованих керівництвом текстах.
Віктор МАРТИНЕНКО
Бідні батюшки цієї юрисдикції, яких уже самих вкурвило демонстративне мовчання ієрархів, наче за соломинку вчепилися за цей абзацик, розганяючи його по соцмережах.
Митрополія РПЦвУ, що ще тиждень тому казала, що війна між Росією і Україною є лише в телевізорі, оприлюднила тексти спеціально молитов, присвячених цій війні.
Знаючи креативність їхніх гімнографів, що тиждень тому молилися за совєцьку армію, як "о христолюбивых вождех и во́инах в стране Афганстей и инех странех ратный подвиг совершавшых...", дай, думаю, почитаю, що ж вони нарешті написали.
В принципі, нічого нового і придумувати не треба, у Великому Требнику є "Последование молебного пения ко Господу Богу, певаемого во время брани против супостатов находящих на ны", яке дуже доречне у даній ситуації.
Але то не той випадок. Як вужі на пательні, звиваються автори цієї літургічної беліберди щоб і з резиденцій своїх їх на вилах не винесли і з Центру не получити по клобуках.
"Еще молимся Господу Богу нашему, о еже благословити доброе намерение рабов Своих, правителей народа нашего, яко да без препятствия благоуспешно сотворят намерение свое, во еже укрепити и утвердити мир в стране нашей; рцем вси: Всемилостивый Господи, услыши и помилуй."
Нашествіє іноплеменных? Брань (війна)? Супостат, находящих на ны?
Ні, не чули! -
"Доброе намерение...благоуспешно сотворят намерение свое...во еже укрепити и утвердити мир..." - Житіє моє, пакі і пакі, іже херувіми...))
Укріпи і благослови воїнство наше боронити державу нашу і народ її?
Та де там! -
"Молим Тя: благослови ищущих истиннаго мира и трудящихся сего ради."
Агресія, війна, напад?
Та ні - "крамолы и нестроения в державе нашей"
Усмири, Господи, тирана і антихриста, що пролив кров тисяч невинних людей?
А ніт! -
"Умудри власти предержащия, укрепи волю правителей народа нашего, просвети разум их, да с мудростию, рассуждением и велиим попечением о благе потрудятся в созидании вожделеннаго мира".
"Правітелі народа нашего" - ось, виявляється, хто розв'язав війну! Ось хто має "с вєліїм попєчєнієм потрудітіся в созіданії..." ( Знову згадується Пуговкін: вельмі понєже))
Автори сором'язливо уникнули прямо сказати про междуусобную брань (громадянську війну), але згадка про неї є: "... люди Твоя многажды избавленни быша от всякия вражды и междуусобныя брани."
До честі упорядників цих церковно-слав'янизованих частушок, треба відмітити, що один раз у тексті згадується "страна наша Україна". Певно, получать хлопці виговор від товаріща п̶о̶л̶к̶о̶в̶н̶и̶к̶а̶ Балашова і будуть бити поклони))
Наприкінці звернуся до братів з РПЦвУ церковно-слов'янською, яку дуже люблю. Може хоч так зрозуміють?
Якоже ужиє на скврадахъ извивахуся песнописцы оныя, во еже двема господинома работати. Слово же Господнє неложно есть: не возможно сіє отъ человекъ; аще убо одному угождаете, братіє, о второмъ же нерадеете! Внемлите, убо понеже опасно ходите: сюду биєни будете, якоже Шуфричъ оный, и тамо ничтоже успеете!
*Цей допис стосується авторів та змісту текстів і не має на меті образити тих людей, хто в простоті і щирості серця буде молитися по запропонованих керівництвом текстах.
Віктор МАРТИНЕНКО
Читайте також |
Коментарі (0) |