Як Вознесенський монастир храмував
Монастир створений нещодавно -- у селі Радьківка Прилуцького району занедбаним стояв храм Вознесіння. Московському патріархату він виявився непотрібним, бо в селі всього 40 жителів і на "прокорм" священику мало... Тож у Київського патріархату тут конкуренції не було, на відміну від Новгород-Сіверського Спасо- Преображенського, Ніжинського Благовіщенського, Данівського, Густинського Троїцького, Батуринського Миколаївського, що були передані УПЦ Московського патріархату зразу після прохань про передачу від УПЦ Київського патріархату... Церква, збудована поміщиком Раковичем, була діючою навіть після другої світової війни. І має якусь таку силу, що до неї, поруйнованої, без вікон і дверей, приїздили люди з далеких місць, молилися в порожньому храмі, торкалися стін і отримували виконання прохань...
Сьогодні у Вознесенському монастирі УПЦ Київського патріархату два ченці -- ієромонахи Петро та Євстафій. Один -- з Чернігівщини, другий -- з Донбасу. Храмове свято відзначають удруге і ще не звикли до такої уваги гостей, які приїхали з Прилук, Чернігова, Ніжина, Києва, Бучі, Бахмацького, Срібнянського та Ічнянського районів.
Літургію очолив архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій у співслужінні 10 священиків. Храм по можливості прибрали: поставили двері, закрили целофаном вікна (на справжні вікна монастир грошей не має), підлатали підлогу, поставили тимчасовий іконостас...
На проповіді владика Євстратій говорив про значення свята Вознесіння -- Господь сів праворуч Отця і це йде мову про його людську природу, адже як частина Святої Троїці, божественною своєю природою Господь і так був поруч з Отцем. Але, сівши як людина своїм Воскресінням та Вознесінням поруч з Отцем, Ісус Христос воз'єднав людину з Богом.
Хресний хід з читанням Євангелія на всіх чотирьох сторонах храму став вершиною храмового свята.
Окремий Прилуцький козацький полк імені гетьмана Петра Конашевича -- Сагайдачного під орудою отамана Олега Дурбалова допоміг приготувати храм до свята і взагалі прилуцькі козаки більше схожі на справжніх козаків. Що відзначив і владика Євстратій: "Зараз так багато козацтва і скрізь одні генерали. А тут я бачу реальну участь козаків у реальних справах". Владика благословив куліш, приготований козаками. Його вистачило на всіх учасників храмового свята.
"Боже, як я люблю Україну!" -- говорила під враженням свята одна чернігівська паломниця. Схоже, це загальний настрій усіх, хто вчора молився у Вознесенському монастирі на Прилуччині.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |