Імперська цибуля

Знімати російські імперські нашарування із суспільної свідомості в Україні - це як чистити цибулю. Спочатку жорстке лушпиння, якого готова позбутись більшість. А далі м‘якші шари. Вони привабливіші, соковиті, викликають більше сліз і бажання сказати «досить».

Проходимо приблизно такий шлях до серцевини: Сталін (його притомні вже не захищають), Ленін (тут вже є ті, хто певен: він «задумав добре», Сталін все «зіпсув»), Дєнь пабєди (ще більше тих для кого це святе - «ми» ж таке зло перемогли), Булгаков/Цой/Висоцький (ой, це ж світова культура, наша молодість і навіть трохи протест проти совка), Ґаґарін (а це вже зовсім не годиться рухати, бо, бач, досягнення усього людства).

Насправді, це все лиш різні рівні тієї самої імперської «цибулини». Крізь сльози чистимо, щоб зрозуміти: вона нам зовсім не потрібна.

Володимир В'ЯТРОВИЧ