Головна › Новини › КУЛЬТУРА
Гетьман Іван Сагайдачний воював проти Мазепи?
06-Квіт-19 389 0.0 0
Нотатки про « мазепинське кіно»

Сьогодні допитливий фейсбучник мені дорікнув, мовляв, от днями ви поширили у газетах «Голос України» і «День»» інформацію про те, що при правлінні гетьмана не було повстань, а фільм Ю.Макарова «Мазепа: кохання, велич, зрада» стверджує протилежне – були, і володар булави активно боровся з повстанцями…

Переглянув фільм… Враження сумні. Мазепознавці пишуть, пишуть, спростовують всілякі нісенітниці у книгах, статтях про Мазепу, а тут приходять круті кінематографісти, які побували у Галаці,Стокгольмі, Варшаві,Санкт-Петербурзі, ще десь, потратили десятки тисяч доларів і … навіть не спромоглися зануритися в елементарні напрацювання фахівців тієї доби. Чесно кажучи, співчуваю доктору історичних наук Віктору Горобцю, автору блискучої монографії «Гетьман Руїни. Іван Брюховецький та Москва»(Київ: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2017). Адже хоча він стоїть у титрах фільму як консультант, але… навряд чи його поставили до відома, про що йдеться у кінострічці. Фактично званнями та авторитетом заслуженого науковця лише скористалися для підсилення ваги змісту зображуваного. Відомий дослідник Гетьманщини не міг би пропустити портрет литовського гетьмана Казимира Яна Сапєги як достовірне зображення І.Мазепи. Давно вже воно атрибутоване докторами історичних наук Ольгою Ковалевською, Юрієм Мициком. У Музеї Гетьманства під цим портретом зроблено відповідний запис. Але творцям фільму ніколи було усе це читати.

Навряд чи хтось чув про автора доносу «полковника??? Кочубея», а також «гетьмана Івана Сагайдачного» (???), який брав участь у Полтавській битві. У яких джерелах згадується полк Семена Палія, який там ніби теж громив шведів? (Про цього полковника як «конкурента» Мазепи просто промовчу, бо тут кількома абзацами не обійдешся…)
Але це квіточки. У маніфестах царя, а пізніше в російських монографіях про Північну війну насаджувалася теза про те, що народ не підтримав І. Мазепу. Насправді у повстанні мазепинців взяло участь до 40 тисяч учасників, близько 30 тисяч яких загинуло. Англійський посол Ч. Вітворт 6 липня в докладній інформації про Полтавську битву зазначав: «З боку шведів у справі було близько 30.000 чоловік, у тому числі 19.000 регулярного війська, решта — козаки». У Батурині загинуло до 12-14 тисяч повстанців, у Переволочні – 3000. Також російськими військами були спалені переважно з козаками та жителями Маячка, Нехворощ, Келеберда, Старий Кодак, Новий Кодак, Старі Санжари і Нові Санжари. Практично щотижня гинули у бойових сутичках по 200-300 запорожців, козаків протягом січня-червня 1709 р. Меншиков у листі від 8 березня 1709 р. повідомив про те, що «с 200 человек компанейцев на месте положили и многих в полон, также и обозы их побрали».

А про що ж говорить ведучий фільму? «Козаки не підтримали гетьмана». Ось так!!! Ну, просто слів не має! Жодного слова про загиблих! Автори фільму навіть не здогадуються, що цар створив у 1709 р. « козацьку армію» гетьмана Івана Скоропадського з кількох російських полків…

Неправдивою є і теза про народні повстання проти гетьмана І. Мазепи. Джерела фіксують лише одне (!!!) «повстання» Петрика, під заклики якого пішло кільканадцять охотників та орда. Повідомлення про бунти 1708 р., зафіксоване у листах І. Мазепи до царя, насправді були неправдиві: гетьман не хотів виводити козацькі полки з Гетьманщини на численні накази російського командування. Тому всіляко хитрував, вигадував причини, аби зберегти хоч якийсь мінімум біля себе вояк.

Після Полтавського бою 26 липня 1709 р. лубенський полковник Д. Зеленський на допиті засвідчив: «Писмо к Мазепе о том, что будто войска хотят бунтовать з другими полковниками писал, и казакам челобитные о том же писать приказывали они по приказу ево, изменника; а такого к бунту в войске намерения, как в писме их и в челобитных писано, не бывало».

Сюжет про кохання І. Мазепи теж має низку недоречностей. У документальному фільмі використані явно якісь художні фантазії про «двох відьом» у домі Кочубея, що Мотря вийшла заміж за «Федора Чуйкевича, генерального писаря». Насправді такої особи серед генеральної старшини не існувало. Мотря вийшла заміж за Семена Чуйкевича, батько якого Василь Чуйкевич був реєнтом, а тоді генеральним суддею. Саме останній був до кінця з мазепинцями і засланий в Сибір.

Зрозуміло, у фільмі і є плюси: і начебто розуміння гетьмана, і політичного контексту тієї доби. Проте … ну не можна ж так легковажно жонглювати думкою фахівців та експертів.

Сергій ПАВЛЕНКО



Теги:Сергій Павленко, Гетьман Мазепа, Юрій Макаров, українське кіно


Читайте також



Коментарі (0)
avatar