Батурин вистояв. І Україна вистоїть!
На запитання власкора «Голосу України» відповідає генеральна директорка Батуринського Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Наталія РЕБРОВА
— Чи доводилося переховувати якісь експонати? Чи евакуювалися наукові працівники?
— З 24 лютого 2022 року всі наші заходи були скеровані на збереження та захист культурних цінностей заповідника: було здійснено комплекс заходів з убезпечення музейних предметів. Важливий напрям — максимальне убезпечення пам’яток: було забезпечено надійну охорону пам’яток культурної спадщини заповідника та їх утримання, забезпечено захист об’єктів культурної спадщини в межах заповідника від загрози знищення, руйнування або пошкодження, технічно укріплені па-м’ятки задля безпеки співробітників, фондових колекцій та збереження пам’яток (закладання вікон мішками з піском, укріплення вікон), виготовлено та розміщено таблички «Блакитний щит» з метою збереження пам’яток від руйнування.
Весь колектив Національного заповідника «Гетьманська столиця» не залишив своїх робочих місць, упродовж усього часу професійно, сміливо і самовіддано працював на збереження та примноження національного надбання.
— Звісно, зараз не до екскурсій, але все-таки як нині працює заповідник? Чи бувають у вас воїни ЗСУ, чи змінилося ставлення гостей Батурина до нашої історичної спадщини?
— В останні півроку колектив заповідника не припиняв свою роботу за основними напрямами і далі веде науково-дослідну, культурно-просвітницьку, фондову, експозиційну, архівно-бібліотечну роботу. Виконуються всі сезонні роботи, належно утримуються території заповідника площею 31,7765 гектара.
Зменшилася кількість відвідувачів, змінилися форми роботи з аудито-рією. Із 10 травня 2022 року відкрито для відвідування території заповідника, а з 1 липня — окремі приміщення музеїв, що були зачинені з 24 лютого. Нині кількість відвідувачів становить шість відсотків від довоєнного рівня. Причини очевидні.
Ураховуючи реалії воєнного стану — фізичної відсутності можливостей вільно подорожувати, — ми наполегливо працювали над тим, щоб забезпечити доступ громадськості до українського національного надбання. І рішення було знайдено і реалізовано — зустрічі онлайн! Було вивчено досвід колег: ще три музейні заклади України, окрім нас, мали схожу практику. Ми вибудовували свій досвід. Його початки — в першому місяці пандемії 2020 року. Тоді ми створили
і забезпечили роботу YouTube-канала заповідника, розпочали опановувати платформи Zoom і Google Meet, організовувати і проводити онлайн заходи, лекції. Так здобували навики сценариста, режисера, оператора... Виробляли методики роботи з аудиторією онлайн. Україна нині становить 90 відсотків цієї аудиторії. Решта — закордон, в основному країни Європи. Тепер онлайн-майданчик «Гетьманська столиця онлайн», впроваджено і на платній основі!
Також онлайн-формат дає нам змогу демонструвати свою фондову колекцію та проводити наукові заходи. Цьогоріч ми підготували і презентували загалу дві віртуальні виставки-фільми. А організовані і проведені міжнародні наукові онлайн-заходи дали можливість обговорити з фахівцями-науковцями новітні дослідження і здобутки. Наприклад, під час наукового круглого столу 7 липня ми разом обмірковували різні аспекти та методики вивчення гетьманських могил. Після проведених консультацій нами було підготовлено наукову програму «Пантеон національної пам’яті. Могила гетьмана Кирила Розумовського в Батурині».
У 2022 році велика увага приділена міжнародній співпраці. Реалізовуючи нові форми наукової роботи, нами підготовлено лише історію роду гетьмана Розумовського та надіслано 35 листів-запитів у 29 інституцій майже у всі частини світу, найбільше — до країн Європи. Значна частина адресатів вже відгукнулися і нині вони співпрацюють з нами: нам вдалося виявити унікальні експонати, які до сьогодні не були відомі в Україні, і ми плануємо представити їх 22 жовтня, в день 170-ї річниці від дня народження Андрія Розумовського. Систематичними є публікації статей співробітників з історії Батурина та України, діяльності заповідника у закордонних виданнях, проведення спільних заходів — виставки в Українському національному музеї у Чикаго, наукових вебінарів тощо.
Продовжується систематична волонтерська діяльність колективу закладу з метою укріплення матеріальної бази ЗСУ, яка розпочалася в перші дні війни. Згадалося, як у середині березня, коли вже відчувався брак продуктів, ми колективом придбали тушу корови, обробили її і закрили приблизно 200 банок тушкованого м’яса. «Смачна, наче в мами», — така характеристика наших зусиль воїнами 58-ї бригади імені гетьмана Івана Виговського була найкращою для нас подякою.
Скорочено. Повністю читайте в газеті "Голос України" за 15 жовтня. http://www.golos.com.ua/article/365203
Передплата на газету триває!
— Чи доводилося переховувати якісь експонати? Чи евакуювалися наукові працівники?
— З 24 лютого 2022 року всі наші заходи були скеровані на збереження та захист культурних цінностей заповідника: було здійснено комплекс заходів з убезпечення музейних предметів. Важливий напрям — максимальне убезпечення пам’яток: було забезпечено надійну охорону пам’яток культурної спадщини заповідника та їх утримання, забезпечено захист об’єктів культурної спадщини в межах заповідника від загрози знищення, руйнування або пошкодження, технічно укріплені па-м’ятки задля безпеки співробітників, фондових колекцій та збереження пам’яток (закладання вікон мішками з піском, укріплення вікон), виготовлено та розміщено таблички «Блакитний щит» з метою збереження пам’яток від руйнування.
Весь колектив Національного заповідника «Гетьманська столиця» не залишив своїх робочих місць, упродовж усього часу професійно, сміливо і самовіддано працював на збереження та примноження національного надбання.
— Звісно, зараз не до екскурсій, але все-таки як нині працює заповідник? Чи бувають у вас воїни ЗСУ, чи змінилося ставлення гостей Батурина до нашої історичної спадщини?
— В останні півроку колектив заповідника не припиняв свою роботу за основними напрямами і далі веде науково-дослідну, культурно-просвітницьку, фондову, експозиційну, архівно-бібліотечну роботу. Виконуються всі сезонні роботи, належно утримуються території заповідника площею 31,7765 гектара.
Зменшилася кількість відвідувачів, змінилися форми роботи з аудито-рією. Із 10 травня 2022 року відкрито для відвідування території заповідника, а з 1 липня — окремі приміщення музеїв, що були зачинені з 24 лютого. Нині кількість відвідувачів становить шість відсотків від довоєнного рівня. Причини очевидні.
Ураховуючи реалії воєнного стану — фізичної відсутності можливостей вільно подорожувати, — ми наполегливо працювали над тим, щоб забезпечити доступ громадськості до українського національного надбання. І рішення було знайдено і реалізовано — зустрічі онлайн! Було вивчено досвід колег: ще три музейні заклади України, окрім нас, мали схожу практику. Ми вибудовували свій досвід. Його початки — в першому місяці пандемії 2020 року. Тоді ми створили
і забезпечили роботу YouTube-канала заповідника, розпочали опановувати платформи Zoom і Google Meet, організовувати і проводити онлайн заходи, лекції. Так здобували навики сценариста, режисера, оператора... Виробляли методики роботи з аудиторією онлайн. Україна нині становить 90 відсотків цієї аудиторії. Решта — закордон, в основному країни Європи. Тепер онлайн-майданчик «Гетьманська столиця онлайн», впроваджено і на платній основі!
Також онлайн-формат дає нам змогу демонструвати свою фондову колекцію та проводити наукові заходи. Цьогоріч ми підготували і презентували загалу дві віртуальні виставки-фільми. А організовані і проведені міжнародні наукові онлайн-заходи дали можливість обговорити з фахівцями-науковцями новітні дослідження і здобутки. Наприклад, під час наукового круглого столу 7 липня ми разом обмірковували різні аспекти та методики вивчення гетьманських могил. Після проведених консультацій нами було підготовлено наукову програму «Пантеон національної пам’яті. Могила гетьмана Кирила Розумовського в Батурині».
У 2022 році велика увага приділена міжнародній співпраці. Реалізовуючи нові форми наукової роботи, нами підготовлено лише історію роду гетьмана Розумовського та надіслано 35 листів-запитів у 29 інституцій майже у всі частини світу, найбільше — до країн Європи. Значна частина адресатів вже відгукнулися і нині вони співпрацюють з нами: нам вдалося виявити унікальні експонати, які до сьогодні не були відомі в Україні, і ми плануємо представити їх 22 жовтня, в день 170-ї річниці від дня народження Андрія Розумовського. Систематичними є публікації статей співробітників з історії Батурина та України, діяльності заповідника у закордонних виданнях, проведення спільних заходів — виставки в Українському національному музеї у Чикаго, наукових вебінарів тощо.
Продовжується систематична волонтерська діяльність колективу закладу з метою укріплення матеріальної бази ЗСУ, яка розпочалася в перші дні війни. Згадалося, як у середині березня, коли вже відчувався брак продуктів, ми колективом придбали тушу корови, обробили її і закрили приблизно 200 банок тушкованого м’яса. «Смачна, наче в мами», — така характеристика наших зусиль воїнами 58-ї бригади імені гетьмана Івана Виговського була найкращою для нас подякою.
Скорочено. Повністю читайте в газеті "Голос України" за 15 жовтня. http://www.golos.com.ua/article/365203
Передплата на газету триває!
| Читайте також |
| Коментарі (0) |