Герой України вимагає національності від віце- прем''єра
В останні дні роботи Верховної Ради шостого скликання депутат Григорій Омельченко направив Президенту Віктору Януковичу депутатське звернення щодо незаконного позбавлення громадян України права мати в державних реєстраційних актах цивільного стану запис про національність.
Пан Омельченко вважає позбавлення українців національності нічим іншим, як черговим етноцидом (але без крові).
Депутат вказує, що у відповіді на його попередній запит до керівництва уряду тодішній віце–прем’єр–міністр Борис Колесников зазначає, що термін «національність» у світовій правовій традиції розуміється як синонім поняття «громадянство». На думку пана Омельченка, представник однієї з нацменшин України пан Колесніков по–своєму тлумачить положення міжнародного законодавства, перекручуючи їхню суть.
«Більш юридично безграмотної відповіді на депутатські запити я не отримував за всі роки депутатської діяльності, — обурюється Григорій Омелянович. — Позбавлення українців права мати свою національність є грубим порушенням принципу верховенства права (ст.8 Конституції України), вимог, закріплених у міжнародних актах, зокрема, Загальній Декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські політичні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які є частиною національного законодавства України, та в чинних законах України».
Депутат нагадує Президенту, що Україна, перебуваючи у складі СРСР, була в числі засновників ООН і співавтором її Статуту. У свою чергу, Генасамблея ООН ще у 1960 році прийняла Декларацію про надання незалежності колоніальним країнам і народам, яка визнає право титульного (корінного) народу (етносу), в тому числі й українців в Україні, на створення національної держави. Відповідно до міжнародних правових актів ООН і ЮНЕСКО, національна держава — це така держава, в якій титульний народ (етнос) становить 67 % населення країни.
Згідно з усіма переписами часів УРСР (1926 р., 1939 р.,1989 р.), українці незмінно становили понад 72—75% населення України, а під час перепису 2001 року в незалежній державі проживало 77,8% українців від загальної кількості населення, зазначає Григорій Омельченко. Водночас, якщо в радянському паспорті обов’язково вказували національність, то з паспортів із тризубом така графа зникла.
Депутат наводить міжнародний досвід iз цього питання. Наприклад, у сусідній Росії в цьому році окремим законом поновлено графу «національність» у внутрішньому паспорті. Така ж графа є паспортах громадян Ірану (окрім національності, там вказують ще й віросповідання).
«Аналіз нормативно–правових актів та бланків реєстраційних документів засвідчує, що в країнах Ради Європи, в тому числі Європейського Союзу, в офіційних реєстраційних документах (зокрема, в заяві про реєстрацію народженої дитини, свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб та інших) є графа «національність» або «національне походження», в яку за бажанням громадянина записується національність і яка також обов’язково використовується при проведенні перепису населення країни», — зазначає Григорій Омельченко. І додає, що графа «національність» у державних реєстраційних документах передбачена також у країнах СНД та колишніх союзних республіках СРСР (окрім України), серед яких є й держави, які на сьогодні є членами Європейського Союзу (Литва, Латвія, Естонія).
Щоб вирішити проблему, вказує Омельченко, представники національно–патріотичних сил у парламенті неодноразово реєстрували відповідні законопроекти. Проте вони навіть не були включені до порядку денного сесії для розгляду. «Основна причина — за весь час незалежності України жодного разу не було обрано національного (українського) парламенту, — пояснює Григорій Омелянович. — Адже Верховна Рада шостого скликання, яка закінчила свою каденцію, за своїм національним складом і суттю була філією російської Державної Думи і водночас ізраїльського Кнесету, бо в ній представників титульної (корінної) української нації — менше 36%. У новообраній Верховній Раді етнічних українців стало ще менше — лише 29%!».
У депутатському зверненні Григорій Омельченко просить Президента повернути етнічним українцям і представникам національних меншин право мати запис про національність у реєстраційних державних документах.
Яким чином? Депутат пропонує «зобов’язати уряд внести відповідні зміни до Постанови Кабміну № 1025 від 10.11. 2010 р. «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану», а також «внести до Верховної Ради законопроект про поновлення графи «національність» (яка заповнюється за бажанням особи) в паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб, свідоцтві про усиновлення, свідоцтві про смерть, заяві про народження дитини, заяві про одруження та інших реєстраційних документах».
"Україна молода"
Пан Омельченко вважає позбавлення українців національності нічим іншим, як черговим етноцидом (але без крові).
Депутат вказує, що у відповіді на його попередній запит до керівництва уряду тодішній віце–прем’єр–міністр Борис Колесников зазначає, що термін «національність» у світовій правовій традиції розуміється як синонім поняття «громадянство». На думку пана Омельченка, представник однієї з нацменшин України пан Колесніков по–своєму тлумачить положення міжнародного законодавства, перекручуючи їхню суть.
«Більш юридично безграмотної відповіді на депутатські запити я не отримував за всі роки депутатської діяльності, — обурюється Григорій Омелянович. — Позбавлення українців права мати свою національність є грубим порушенням принципу верховенства права (ст.8 Конституції України), вимог, закріплених у міжнародних актах, зокрема, Загальній Декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські політичні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які є частиною національного законодавства України, та в чинних законах України».
Депутат нагадує Президенту, що Україна, перебуваючи у складі СРСР, була в числі засновників ООН і співавтором її Статуту. У свою чергу, Генасамблея ООН ще у 1960 році прийняла Декларацію про надання незалежності колоніальним країнам і народам, яка визнає право титульного (корінного) народу (етносу), в тому числі й українців в Україні, на створення національної держави. Відповідно до міжнародних правових актів ООН і ЮНЕСКО, національна держава — це така держава, в якій титульний народ (етнос) становить 67 % населення країни.
Згідно з усіма переписами часів УРСР (1926 р., 1939 р.,1989 р.), українці незмінно становили понад 72—75% населення України, а під час перепису 2001 року в незалежній державі проживало 77,8% українців від загальної кількості населення, зазначає Григорій Омельченко. Водночас, якщо в радянському паспорті обов’язково вказували національність, то з паспортів із тризубом така графа зникла.
Депутат наводить міжнародний досвід iз цього питання. Наприклад, у сусідній Росії в цьому році окремим законом поновлено графу «національність» у внутрішньому паспорті. Така ж графа є паспортах громадян Ірану (окрім національності, там вказують ще й віросповідання).
«Аналіз нормативно–правових актів та бланків реєстраційних документів засвідчує, що в країнах Ради Європи, в тому числі Європейського Союзу, в офіційних реєстраційних документах (зокрема, в заяві про реєстрацію народженої дитини, свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб та інших) є графа «національність» або «національне походження», в яку за бажанням громадянина записується національність і яка також обов’язково використовується при проведенні перепису населення країни», — зазначає Григорій Омельченко. І додає, що графа «національність» у державних реєстраційних документах передбачена також у країнах СНД та колишніх союзних республіках СРСР (окрім України), серед яких є й держави, які на сьогодні є членами Європейського Союзу (Литва, Латвія, Естонія).
Щоб вирішити проблему, вказує Омельченко, представники національно–патріотичних сил у парламенті неодноразово реєстрували відповідні законопроекти. Проте вони навіть не були включені до порядку денного сесії для розгляду. «Основна причина — за весь час незалежності України жодного разу не було обрано національного (українського) парламенту, — пояснює Григорій Омелянович. — Адже Верховна Рада шостого скликання, яка закінчила свою каденцію, за своїм національним складом і суттю була філією російської Державної Думи і водночас ізраїльського Кнесету, бо в ній представників титульної (корінної) української нації — менше 36%. У новообраній Верховній Раді етнічних українців стало ще менше — лише 29%!».
У депутатському зверненні Григорій Омельченко просить Президента повернути етнічним українцям і представникам національних меншин право мати запис про національність у реєстраційних державних документах.
Яким чином? Депутат пропонує «зобов’язати уряд внести відповідні зміни до Постанови Кабміну № 1025 від 10.11. 2010 р. «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану», а також «внести до Верховної Ради законопроект про поновлення графи «національність» (яка заповнюється за бажанням особи) в паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб, свідоцтві про усиновлення, свідоцтві про смерть, заяві про народження дитини, заяві про одруження та інших реєстраційних документах».
"Україна молода"
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |