F11 - позначки голоду
Ото і все. Передали стаціонарні медичні журнали 1946-47 років, які дивом збереглися у селі Рубанка Чернигівської області, до Музею Голодомору-Геноциду.
Що в тих журналах? Позначки F11 навпроти прізвищ хворих, що надходили до Рубанської лікарні з різними діягнозами: заворот кишок, дистрофія, запаморочення і навіть поламані кістки тазу.
У ситуації, коли убивця - СССР - забороняв лікарям ставити діягноз "голод" під страхом кримінального переслідування, вони розробили систему нехитрих кодів, які давали зрозуміти справжню причину дистрофії, завороту кишок і поламаного тазу. Терор голодом.
Ці лікарські журнали мали бути знищені ще в 1960-их роках. Але фельдшери вірили у те, що прийде час - ці червоні позначки під прізвищами приречених, будуть ще одним доказом злочину комуністів. І сховали їх у далеких кутках лікарських шаф.
Знайшов їх лікар Олег Калиняк вже у 2000-их роках. Самостійно розібрав "голодні шифри". А після експедиції до Рубанки фахівців Музею Голодомору, прийняв рішення: передати журнали на вічне зберігання.
Гайда, приходьте подивицця як освободітєлі вбивали голодом Україну. Втретє за неповні 30 років. О, це справжні рецидивісти - лаштували голодовки 1921-го, 1932-го, а ще ж і 46-го.
Щоправда, саме 1946 вийшло найгірше. З одного боку - УПА, з другого - невидима для ворога солідарність усіх верств окупованої України. І частину цього опору складали наші лікарі. Спасибі
Ростислав МАРТИНЮК
Що в тих журналах? Позначки F11 навпроти прізвищ хворих, що надходили до Рубанської лікарні з різними діягнозами: заворот кишок, дистрофія, запаморочення і навіть поламані кістки тазу.
У ситуації, коли убивця - СССР - забороняв лікарям ставити діягноз "голод" під страхом кримінального переслідування, вони розробили систему нехитрих кодів, які давали зрозуміти справжню причину дистрофії, завороту кишок і поламаного тазу. Терор голодом.
Ці лікарські журнали мали бути знищені ще в 1960-их роках. Але фельдшери вірили у те, що прийде час - ці червоні позначки під прізвищами приречених, будуть ще одним доказом злочину комуністів. І сховали їх у далеких кутках лікарських шаф.
Знайшов їх лікар Олег Калиняк вже у 2000-их роках. Самостійно розібрав "голодні шифри". А після експедиції до Рубанки фахівців Музею Голодомору, прийняв рішення: передати журнали на вічне зберігання.
Гайда, приходьте подивицця як освободітєлі вбивали голодом Україну. Втретє за неповні 30 років. О, це справжні рецидивісти - лаштували голодовки 1921-го, 1932-го, а ще ж і 46-го.
Щоправда, саме 1946 вийшло найгірше. З одного боку - УПА, з другого - невидима для ворога солідарність усіх верств окупованої України. І частину цього опору складали наші лікарі. Спасибі
Ростислав МАРТИНЮК
Читайте також |
Коментарі (0) |