Пожежа в степу

Т. Г. Шевченко. "Пожежа в степу". Акварель, Кос-Арал, 1848 р.

Авжеж, він геній, і нікуди од цього не дінешся: геній - це попадання в нерв "поза часом": доказ присутности Бога в нашому земному світі.

(До речі, Шевченків Мангишлак, ви ж в курсі - це якраз місце, за яке Росія якраз і розв'язала цю війну: саме там зосереджено головні нафтові родовища Казахстану... А про те, що в тій трагічній країні міститься ще й 40% світових запасів урану, а ЄС із 1.01.22 розпочав процес повороту до атомної енергетики яко пріоритетної, багато писано в ці дні й без мене = і яка ж могла бути реакція Кремля, як не "мы на горе всем буржуям мировой пожар раздуем"?..

Так почалися тектонічні процеси, що матимуть безпосередній вплив на життя кожного - на те, яким буде світ усього через 10 років...)

А саундтреком до цієї есхатологічної картинки увімкніть собі казахський горловий "кий", аранжований під гіп-гоп: саме такі штуки робив у музиці "батько казахського репу" Сакен Батиєв, 7 січня застрелений на вулиці Алмати у власному авті: https://www.youtube.com/watch?v=aCGU9eLuPUs&t=1s

...А ще там живуть українці. Багато українців - засланців 3-го й 4-го покоління, внуків і правнуків розкуркулених, зеків і спецпоселенців. Це-бо був другий за величиною (після Сибіру) континент Архіпелагу Гулаг: 11 гігантських мегаполісів-таборів, розкиданих серед нескінченного Степу. 11, sка, таборів...
А тепер подумки зберіть це все докупи, хоча б за півтораста років, відчуйте цю "метафізику історії" - і здивуйтесь, що ця перенабрякла "бомба сповільненої дії" вибухла тільки тепер...

Ні, це не СРСР-2. Не біймось, буцім ми, "такі маленькі", тепер "лишились самі". І ми не "маленькі", і це - аж ніяк не початок "нового жаху" - це все ще триваюча агонія того, попереднього: "велика чистка" історії, пожежа в Степу.

Оксана ЗАБУЖКО