Є проспект Левка Лук'яненка!
Вулиця Рокосовського у Чернігові є однією з найбільших і найширших, фактично вона є другим міським центром – так багато там розміщено установ і багатоквартирних будинків. Тож і не дивно, що саме навколо перейменування цієї вулиці розгорілися дискусії ще від часу, коли помер Левко Лук’яненко. Міська топонімічна комісія та активісти товариства «Просвіта» вимагали від міської ради перейменувати вулицю маршала Рокосовського на проспект Героя України Левка Лук’яненка. Проте тоді це не вдалося – міська влада то пропонувала його іменем назвати площу, на якій нема жодного номера будинку, то сквер, то просто захищала сталінського маршала. Активісти не погоджувалися, оскільки наш земляк Левко Лук’яненко в період між своїми двома тюремними строками жив саме на цій вулиці. Тільки широкомасштабне російське вторгнення протверезило.
Хоча і не всіх – на сесії міської ради, яка проголосувала за перейменування вулиці Рокосовського на проспект Левка Лук’яненка, проти виступав депутат Віталій Голець, обраний за списками ОПЗЖ. Але інші депутати проголосували «за».
Таким чином, відсьогодні в Чернігові замість вулиць Московської стала Героїв Маріуполя, замість Білоруської – Стародубського полку, замість Степана Разіна – Івана Сірка, замість Пушкіна – Василя Тарновського. Вулицям Ватутіна, Родімцева, Малясова, Серьожнікова повернуто історичні назви – Український хутір, Воздвиженська, Пантелеймонівська, Борисоглібська. Пішов у небуття з карти міста і Пугачов – тепер ця вулиця має історичну назву Швейцарівка. Не буде згадки і про російського героя, який душив поляків, татар, башкир, - Суворова: ця вулиця тепер зватиметься Троїцькою, оскільки веде до Троїцького собору. Замість ще одного традиційного героя радянсько – російських «скреп» Гагаріна стала вулиця Тероборони і замість Гомельської – Січових стрільців. Гарно буде тепер чути оголошення в тролейбусі, який слідує по вулиці Княжій (замість Кирпоноса). Увічнено у Чернігові і геніального українського поета Василя Стуса, іменем якого перейменовано вулицю Чернишевського.
Міська топонімічна комісія продовжує свою роботу, адже загалом назв вулиць, які носять сліди радянської та російської імперської пропаганди, визначено було 148. На черзі – перейменування вулиць Толстого, Лермонтова, Декабристів, Костромської, Орловської, Тульської, Мозирської тощо. А увічнення на мапі древнього граду потребують і письменниця Ганна Барвінок, і класик англійської літератури Джозеф Конрад, і народні художники Володимир Ємець та Анатолій Шкурко, чиє життя і діяльність пов’язані з нашим містом, і герої нинішньої війни, які загинули, захищаючи Чернігів.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
Хоча і не всіх – на сесії міської ради, яка проголосувала за перейменування вулиці Рокосовського на проспект Левка Лук’яненка, проти виступав депутат Віталій Голець, обраний за списками ОПЗЖ. Але інші депутати проголосували «за».
Таким чином, відсьогодні в Чернігові замість вулиць Московської стала Героїв Маріуполя, замість Білоруської – Стародубського полку, замість Степана Разіна – Івана Сірка, замість Пушкіна – Василя Тарновського. Вулицям Ватутіна, Родімцева, Малясова, Серьожнікова повернуто історичні назви – Український хутір, Воздвиженська, Пантелеймонівська, Борисоглібська. Пішов у небуття з карти міста і Пугачов – тепер ця вулиця має історичну назву Швейцарівка. Не буде згадки і про російського героя, який душив поляків, татар, башкир, - Суворова: ця вулиця тепер зватиметься Троїцькою, оскільки веде до Троїцького собору. Замість ще одного традиційного героя радянсько – російських «скреп» Гагаріна стала вулиця Тероборони і замість Гомельської – Січових стрільців. Гарно буде тепер чути оголошення в тролейбусі, який слідує по вулиці Княжій (замість Кирпоноса). Увічнено у Чернігові і геніального українського поета Василя Стуса, іменем якого перейменовано вулицю Чернишевського.
Міська топонімічна комісія продовжує свою роботу, адже загалом назв вулиць, які носять сліди радянської та російської імперської пропаганди, визначено було 148. На черзі – перейменування вулиць Толстого, Лермонтова, Декабристів, Костромської, Орловської, Тульської, Мозирської тощо. А увічнення на мапі древнього граду потребують і письменниця Ганна Барвінок, і класик англійської літератури Джозеф Конрад, і народні художники Володимир Ємець та Анатолій Шкурко, чиє життя і діяльність пов’язані з нашим містом, і герої нинішньої війни, які загинули, захищаючи Чернігів.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |