реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Дві історії про мобілізацію

Дві історії про мобілізацію, які вразили останнім часом. Окрім Космача.

Перша така: небідне село на Вінничині. Більшість чоловіків - на фронті. Хтось добровольцем, когось мобілізували. Люди ЩОДНЯ збираються у місцевій школі і готують їжу, яку відправляють на Схід. Тушонки, печиво, фрукти, овочі. Рецепти закруток беруть з інстаграму. Мій далекий родич, чиї батьки з того села - випускник польського вишу, вільно володіє кількома мовами, працював в ІТ, з осені проходить підготовку до відправлення на фронт в складі однієї з наших крутих бригад. 25 років ще не має, але він ультрас і серед них косити від служби не модно.

Історія номер 2: одній з елітних бригад, куди складно потрапити, дали кілька сотень мобілізованих. Кілька десятків з них відповідали високим критеріям бригади і їх відібрали для проходження служби там. Усі ці чоловіки були мобілізовані одним ТЦК у місті Коломия. Але за дивним збігом обставин жоден з цих мобілізованих не був мешканцем міста. ТЦК мобілізували біженців-чоловіків, які приїхали зі Сходу.
Моралі тут немає. Так, згадалося.

У будь-якому разі Україна - дуже велика і різна. Ставлення до війни також дуже різне. Чим більше точок дотику з фронтом, тим більше розуміння, що і навіщо.

Тетяна ДАНИЛЕНКО



Теги:Галичина, мобілізація, широка війна, Тетяна Даниленко


Читайте також






Коментарі (0)
avatar