До чого все йде?
росії потрібна Україна, тому що володіння нею – питання життя та смерті для росії.
Мотивація росії є надзвичайно сильною: яка ще країна готова покласти мільйон своїх громадян, трильйони грошей, гори техніки, поставити на карту саме існування своєї держави заради того, щоб заволодіти Україною?
На цьому фоні позиція Європи (для якої Україна виступає "живим щитом", але яка не готова пожертвувати жодним своїм солдатом заради допомоги Україні) виглядає ганебно.
Але що робити росії, якщо Україна не здається?
Зупинити активні наступальні дії в Україні (в українців усе одно немає ресурсів для контрнаступу), продовжуючи кошмарити Україну дронами.
І вдарити в Європу. Яка нездатна чинити опір.
Або по Сувалкському коридору і країнах Балтії (там приблизно три тисячі солдатів НАТО - на всі три країни).
Або по Польщі (щоб заодно перерізати шлях постачання в Україну військової допомоги).
Стратегічна можливість одним ударом одразу вирішити дві проблеми: занурити Європу в панічний хаос і вкрай ускладнити становище України.
А потім запропонувати Європі компроміс: перемир'я в обмін на Україну.
Ну як "перемир'я". Щось набагато більше схоже на капітуляцію.
Звичайно, в таких операціях усе може піти через дупу: як у Сицилії під час Пелопонеської війни; або як на Галіполі під час Першої світової. Коли "слабаки" несподівано дають люлєй "другій армії світу".
Мене дуже надихає "Диво на Віслі" (1920). Коли поляки та українці вже одного разу віддухопелили тих чуваків у будьонівках.
Тому ключове питання: чи готові українці та європейці до такого розвитку подій?
Що ж, подивимось
Валерій ПРИМОСТ
Мотивація росії є надзвичайно сильною: яка ще країна готова покласти мільйон своїх громадян, трильйони грошей, гори техніки, поставити на карту саме існування своєї держави заради того, щоб заволодіти Україною?
На цьому фоні позиція Європи (для якої Україна виступає "живим щитом", але яка не готова пожертвувати жодним своїм солдатом заради допомоги Україні) виглядає ганебно.
Але що робити росії, якщо Україна не здається?
Зупинити активні наступальні дії в Україні (в українців усе одно немає ресурсів для контрнаступу), продовжуючи кошмарити Україну дронами.
І вдарити в Європу. Яка нездатна чинити опір.
Або по Сувалкському коридору і країнах Балтії (там приблизно три тисячі солдатів НАТО - на всі три країни).
Або по Польщі (щоб заодно перерізати шлях постачання в Україну військової допомоги).
Стратегічна можливість одним ударом одразу вирішити дві проблеми: занурити Європу в панічний хаос і вкрай ускладнити становище України.
А потім запропонувати Європі компроміс: перемир'я в обмін на Україну.
Ну як "перемир'я". Щось набагато більше схоже на капітуляцію.
Звичайно, в таких операціях усе може піти через дупу: як у Сицилії під час Пелопонеської війни; або як на Галіполі під час Першої світової. Коли "слабаки" несподівано дають люлєй "другій армії світу".
Мене дуже надихає "Диво на Віслі" (1920). Коли поляки та українці вже одного разу віддухопелили тих чуваків у будьонівках.
Тому ключове питання: чи готові українці та європейці до такого розвитку подій?
Що ж, подивимось
Валерій ПРИМОСТ
Читайте також |
Коментарі (0) |