Чому звільнили Аласанію?
Вячеслав Козак: «Астрономічні зарплати та премії – це не єдине, що боїться втратити Аласанія та його «команда»…»
Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України достроково припинила контракт з головою правління Суспільного мовлення Зурабом Аласанією. Рішення було ухвалене 31 січня на черговому засіданні Наглядової ради більшістю голосів: «за» проголосували 9 присутніх членів Наглядової ради, «проти» — 3.
Ініціатор голосування В’ячеслав Козак, каже, що відставлений керманич Суспільного маніпулює громадською думкою і намагається питання своєї відставки перевести в політичну площину. Але причини цього, вочевидь, зовсім інші.
Пропонуємо ексклюзивне інтерв’ю з членом Наглядової ради В’ячеславом Козаком.
Чи сподівалися Ви подібного резонансу після звільнення Зураба Аласанії? На його захист стали і журналісти, і громадські організації, і навіть політики.
Звісно ж, на таке не сподівався. Але ми живемо не в Північній Кореї, тому це цілком нормально. Головне, щоб усі ці заяви не призводили до тиску на незалежну інституцію, якою є Наглядова рада. Я не сподівався, насамперед, що журналісти не захочуть розбиратися в суті проблеми, а кинуться захищати «жертву», за яку себе видає Зураб Аласанія. І, можливо, навіть не усвідомлюють, що беруть участь в маніпуляціях і тотальному зміщенні акцентів. Ну, така вже українська журналістика. А політики? Не думаю, що вони також глибоко знають суть проблеми. Але це так зараз модно – захищати свободу слова. Навіть тоді, коли її треба рятувати від тих, кого вони захищають.
А шкодуєте, що по суті стали причиною такої резонансної події? Здається саме Ви ініціювали внесення цього питання до порядку денного?
Так, дуже шкодую. Шкодую за тим, що члени Наглядової ради раніше не поставили це питання на голосування. І що раніше не зняли Зураба Аласанію з посади голови правління ПАТ НСТУ. Він би встиг менше причинити зла Суспільному.
Ви справді вважаєте, що Аласанія – зло?
Жодної секунди не сумніваюся.
Але ж члени Наглядової ради саме його обрали серед багатьох претендентів на цей пост. До речі, Ви за нього голосували?
Те голосування також було таємним (про це чомусь підзабули чи свідомо не згадують нинішні нападники на Наглядову раду). І я не можу розголошувати цю інформацію. Але скажу так: я покладав певні надії на те, що він зможе розбудувати Суспільне мовлення, на яке очікують українці. Я справді сподівався, що він врахує свій негативний досвід перебування на посаді гендиректора НТКУ. Але уже через рік його керівництва, я і багато моїх колег побачили, що аванси, які йому видавалися, виявилися не лише завищеними, а просто пустопорожніми.
Упродовж майже 2-х років керівництва Аласанії ми побачили не лише відсутність у нього професійних і комунікаційних навичок, але й елементарних основ вихованості й порядності, не кажучи про інтелігентність! Найгірше, що Зураба не раз ловили на примітивній брехні. Ще під час конкурсу на посаду голови правління він говорив одне, а коли вже отримав посаду — робив інше. Йдеться про кількість скорочень посад під час оптимізації. Можливо, схильність до брехні, про що ми тоді не знали, також певним чином вплинула на вибір членів Наглядової ради. Також він брехав про те, що закордонна кореспондентська мережа Українського радіо не закривається, а, навпаки, розширюється. Що на вулиці Грінченка в оренду здаватиметься лише перший поверх. Насправді, вже здано майже весь будинок. Говорив неправду і моїм колегам. Зокрема, про трансляцію «телемагазину».
Але ж, погодьтеся, це не є вагомою причиною для звільнення.
Звісно. Тому на засіданнях Наглядової ради ми лише констатували наявність таких випадків. Але свою позицію про дострокове припинення контракту з Аласанією я висловлював кілька разів. І не просто через його брехню. А через серйозні порушення Контракту і Статуту. Але всі свої промахи, провали і непрофесіоналізм голова правління пояснював нестачею фінансування і політичним тиском.
Розумієте, Суспільне створювалося не заради працевлаштування Зураба Аласанії. У нього є конкретне завдання і є місія – надавати суспільству об’єктивну інформацію і бути важливим елементом інформаційної безпеки держави. Наглядова рада стежить за тим, аби діяльність ПАТ НСТУ відповідала цій місії (місія Суспільного — «Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу» — редакція). Ми працюємо не для Зураба, а для слухачів і глядачів, для всієї аудиторії і для захисту прав колективу Суспільного.
Зараз більшість членів Наглядової ради (наскільки я можу судити по голосуванню щодо припинення Контракту з головою правління) певні, що Аласанія не виконує покладені на нього обов’язки. Саме тому 9 членів Наглядової ради і проголосували за дострокове припинення Контракту. Можна зрозуміти його істерики, адже в проекті фінансового плану на 2019 рік, який ми розглядали на останньому засіданні, вони, до прикладу, прописали середньомісячні витрати на оплату праці керівника компанії збільшити до… 230 тисяч 400 гривень! Увага, представники ЗМІ й захисники «поборника» свободи слова! Ви вже забули про неодноразово озвучений самим Аласанією «тотальний дефіцит коштів»?
Такі цифри – це не вигадка? Справді, 230 тисяч гривень на місяць?
Так, я не помилився, членам Наглядової ради роздали проект фінансового плану на 2019 рік. Не я його писав. Але краще запитайте про це в ображеного «свободоборця». Членам правління планувалося збільшити з 59,320 грн до 172,800 грн. У той же час працівникам збільшення набагато скромніше: з 7,352 грн. до 11,565 грн. Лише на 4 тисячі. Жителі Олімпу і раби!
Тобто, з одного боку, вони скаржаться на критичне недофінансування (усім — Верховній Раді, Кабміну, європейським структурам), а з іншого – гребуть собі все більші й більші суми. Навіть страшно уявити цей розрив між оплатою праці керівників і звичайних працівників. Але астрономічні зарплати та премії – це не єдине, що боїться втратити Аласанія та його «команда»…
У нас є підстави говорити про можливі фінансові зловживання на Суспільному. На мою думку, треба звертатися до правоохоронних органів. В іншому разі, Наглядова рада стає співучасником фінансових оборудок. Але про конкретні причини дострокового припинення контракту з Зурабом Аласанією ви дізнаєтеся вже скоро, коли буде опубліковано протокол засідання від 31.01.2019. Треба дещо зачекати.
Детальніше читайте тут: http://newformat.info/politics/vjacheslav-kozak-astronomichni-zarplati-ta-premii-ce-ne-iedine-shho-boitsja-vtratiti-alasanija-ta-jogo-komanda/?fbclid=IwAR1yhkWo7syA7mxL_a_2BB7HwDTvHabCtGm9anVfUgxT7XKNthxrZ7TWo3k
Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України достроково припинила контракт з головою правління Суспільного мовлення Зурабом Аласанією. Рішення було ухвалене 31 січня на черговому засіданні Наглядової ради більшістю голосів: «за» проголосували 9 присутніх членів Наглядової ради, «проти» — 3.
Ініціатор голосування В’ячеслав Козак, каже, що відставлений керманич Суспільного маніпулює громадською думкою і намагається питання своєї відставки перевести в політичну площину. Але причини цього, вочевидь, зовсім інші.
Пропонуємо ексклюзивне інтерв’ю з членом Наглядової ради В’ячеславом Козаком.
Чи сподівалися Ви подібного резонансу після звільнення Зураба Аласанії? На його захист стали і журналісти, і громадські організації, і навіть політики.
Звісно ж, на таке не сподівався. Але ми живемо не в Північній Кореї, тому це цілком нормально. Головне, щоб усі ці заяви не призводили до тиску на незалежну інституцію, якою є Наглядова рада. Я не сподівався, насамперед, що журналісти не захочуть розбиратися в суті проблеми, а кинуться захищати «жертву», за яку себе видає Зураб Аласанія. І, можливо, навіть не усвідомлюють, що беруть участь в маніпуляціях і тотальному зміщенні акцентів. Ну, така вже українська журналістика. А політики? Не думаю, що вони також глибоко знають суть проблеми. Але це так зараз модно – захищати свободу слова. Навіть тоді, коли її треба рятувати від тих, кого вони захищають.
А шкодуєте, що по суті стали причиною такої резонансної події? Здається саме Ви ініціювали внесення цього питання до порядку денного?
Так, дуже шкодую. Шкодую за тим, що члени Наглядової ради раніше не поставили це питання на голосування. І що раніше не зняли Зураба Аласанію з посади голови правління ПАТ НСТУ. Він би встиг менше причинити зла Суспільному.
Ви справді вважаєте, що Аласанія – зло?
Жодної секунди не сумніваюся.
Але ж члени Наглядової ради саме його обрали серед багатьох претендентів на цей пост. До речі, Ви за нього голосували?
Те голосування також було таємним (про це чомусь підзабули чи свідомо не згадують нинішні нападники на Наглядову раду). І я не можу розголошувати цю інформацію. Але скажу так: я покладав певні надії на те, що він зможе розбудувати Суспільне мовлення, на яке очікують українці. Я справді сподівався, що він врахує свій негативний досвід перебування на посаді гендиректора НТКУ. Але уже через рік його керівництва, я і багато моїх колег побачили, що аванси, які йому видавалися, виявилися не лише завищеними, а просто пустопорожніми.
Упродовж майже 2-х років керівництва Аласанії ми побачили не лише відсутність у нього професійних і комунікаційних навичок, але й елементарних основ вихованості й порядності, не кажучи про інтелігентність! Найгірше, що Зураба не раз ловили на примітивній брехні. Ще під час конкурсу на посаду голови правління він говорив одне, а коли вже отримав посаду — робив інше. Йдеться про кількість скорочень посад під час оптимізації. Можливо, схильність до брехні, про що ми тоді не знали, також певним чином вплинула на вибір членів Наглядової ради. Також він брехав про те, що закордонна кореспондентська мережа Українського радіо не закривається, а, навпаки, розширюється. Що на вулиці Грінченка в оренду здаватиметься лише перший поверх. Насправді, вже здано майже весь будинок. Говорив неправду і моїм колегам. Зокрема, про трансляцію «телемагазину».
Але ж, погодьтеся, це не є вагомою причиною для звільнення.
Звісно. Тому на засіданнях Наглядової ради ми лише констатували наявність таких випадків. Але свою позицію про дострокове припинення контракту з Аласанією я висловлював кілька разів. І не просто через його брехню. А через серйозні порушення Контракту і Статуту. Але всі свої промахи, провали і непрофесіоналізм голова правління пояснював нестачею фінансування і політичним тиском.
Розумієте, Суспільне створювалося не заради працевлаштування Зураба Аласанії. У нього є конкретне завдання і є місія – надавати суспільству об’єктивну інформацію і бути важливим елементом інформаційної безпеки держави. Наглядова рада стежить за тим, аби діяльність ПАТ НСТУ відповідала цій місії (місія Суспільного — «Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу» — редакція). Ми працюємо не для Зураба, а для слухачів і глядачів, для всієї аудиторії і для захисту прав колективу Суспільного.
Зараз більшість членів Наглядової ради (наскільки я можу судити по голосуванню щодо припинення Контракту з головою правління) певні, що Аласанія не виконує покладені на нього обов’язки. Саме тому 9 членів Наглядової ради і проголосували за дострокове припинення Контракту. Можна зрозуміти його істерики, адже в проекті фінансового плану на 2019 рік, який ми розглядали на останньому засіданні, вони, до прикладу, прописали середньомісячні витрати на оплату праці керівника компанії збільшити до… 230 тисяч 400 гривень! Увага, представники ЗМІ й захисники «поборника» свободи слова! Ви вже забули про неодноразово озвучений самим Аласанією «тотальний дефіцит коштів»?
Такі цифри – це не вигадка? Справді, 230 тисяч гривень на місяць?
Так, я не помилився, членам Наглядової ради роздали проект фінансового плану на 2019 рік. Не я його писав. Але краще запитайте про це в ображеного «свободоборця». Членам правління планувалося збільшити з 59,320 грн до 172,800 грн. У той же час працівникам збільшення набагато скромніше: з 7,352 грн. до 11,565 грн. Лише на 4 тисячі. Жителі Олімпу і раби!
Тобто, з одного боку, вони скаржаться на критичне недофінансування (усім — Верховній Раді, Кабміну, європейським структурам), а з іншого – гребуть собі все більші й більші суми. Навіть страшно уявити цей розрив між оплатою праці керівників і звичайних працівників. Але астрономічні зарплати та премії – це не єдине, що боїться втратити Аласанія та його «команда»…
У нас є підстави говорити про можливі фінансові зловживання на Суспільному. На мою думку, треба звертатися до правоохоронних органів. В іншому разі, Наглядова рада стає співучасником фінансових оборудок. Але про конкретні причини дострокового припинення контракту з Зурабом Аласанією ви дізнаєтеся вже скоро, коли буде опубліковано протокол засідання від 31.01.2019. Треба дещо зачекати.
Детальніше читайте тут: http://newformat.info/politics/vjacheslav-kozak-astronomichni-zarplati-ta-premii-ce-ne-iedine-shho-boitsja-vtratiti-alasanija-ta-jogo-komanda/?fbclid=IwAR1yhkWo7syA7mxL_a_2BB7HwDTvHabCtGm9anVfUgxT7XKNthxrZ7TWo3k
| Читайте також |
| Коментарі (0) |