Чому вулиця Кирпоноса стала вулицею Княжою?
"Історія наших вулиць"
від чернігівського товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка
Історія 6
Вулиця Кирпоноса
У радянський час названа на честь Кирпоноса Михайла Петровича (1892, Вертіївка – 20.09.1941), більшовицького діяча, радянського воєначальника, учасника війни проти УНР, одного із організаторів більшовицьких диверсійних загонів на Чернігівщині, командира дивізії під час війни СРСР проти Фінляндії (1939 – 1940), генерал-полковника, командувача Південно-Західним фронтом (06.09.1941), Героя Радянського Союзу (21.03.1940).
У січні 1918 р., після демобілізації з лав російської армії, повернувся в рідні краї. На той час III-м Універсалом УЦР 20 листопада 1917 р. була проголошена Українська Народна Республіка. Він вступив до російських більшовицьких загонів, воював на Чернігівщині проти Української держави гетьмана Павла Скоропадського.
Згодом М. Кирпонос командував 70-ою стрілецькою дивізією 7-ої армії загарбників, а на початку німецько-радянської війни і своєї загибелі очолював Південно-Західний фронт.
М. Кирпонос – комуніст, який успішно робив військову кар’єру на ниві сталінської політики, свідомо й послідовно служив російському комуністичному агресору проти Української державності, колабораціоніст, зрадник України.
Вулиця Княжа
Чернігівське князівство – державно-територіальне утворення часів Київської Русі та Великого князівства Литовського з політичним центром у Чернігові.
Формування території князівства почалося при першому літописному чернігівському князю Мстиславу Володимировичу (1022–1036) (в Чернігові є вулиця Мстиславська). У 1054 р. Чернігів відійшов до Святослава Ярославича й відтоді розпочався процес формування території Чернігівського князівства. У цей час кордони його охоплювали величезний масив земель у Подесенні, нижньому Посем’ї та нижньому Посожжі, з містами Новгород-Сіверський, Сновськ (Седнів), Путивль. У роки чернігівського князювання Володимира Мономаха (1078–1094) до складу князівства. ввійшла В’ятицька волость у верхній течії Оки, де було ліквідоване племінне княжіння.
У 1094 році княжий стіл Чернігова посів Олег Святославич, і до XIV ст. Чернігівське князівство закріпилося за нащадками Святослава Ярославича. У наступні кілька років воно сягнуло своїх максимальних меж, збігаючись із кордонами Чернігівської землі.
Чернігівське князівство протягом понад 200 років було одним із найбільших і наймогутніших складових держави.
Протягом XVII–XVIII ст. Чернігів став центром новоствореної у 1802 р. губернії.
Відтак, Чернігів – в його історичному центрі, заслуговує вулицю Княжа, яка підкреслюватиме значення цієї історії та спадщини.
Рішенням сесії Чернігівської міської ради вулиця Кирпоноса перейменована на вулицю Княжу.
від чернігівського товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка
Історія 6
Вулиця Кирпоноса
У радянський час названа на честь Кирпоноса Михайла Петровича (1892, Вертіївка – 20.09.1941), більшовицького діяча, радянського воєначальника, учасника війни проти УНР, одного із організаторів більшовицьких диверсійних загонів на Чернігівщині, командира дивізії під час війни СРСР проти Фінляндії (1939 – 1940), генерал-полковника, командувача Південно-Західним фронтом (06.09.1941), Героя Радянського Союзу (21.03.1940).
У січні 1918 р., після демобілізації з лав російської армії, повернувся в рідні краї. На той час III-м Універсалом УЦР 20 листопада 1917 р. була проголошена Українська Народна Республіка. Він вступив до російських більшовицьких загонів, воював на Чернігівщині проти Української держави гетьмана Павла Скоропадського.
Згодом М. Кирпонос командував 70-ою стрілецькою дивізією 7-ої армії загарбників, а на початку німецько-радянської війни і своєї загибелі очолював Південно-Західний фронт.
М. Кирпонос – комуніст, який успішно робив військову кар’єру на ниві сталінської політики, свідомо й послідовно служив російському комуністичному агресору проти Української державності, колабораціоніст, зрадник України.
Вулиця Княжа
Чернігівське князівство – державно-територіальне утворення часів Київської Русі та Великого князівства Литовського з політичним центром у Чернігові.
Формування території князівства почалося при першому літописному чернігівському князю Мстиславу Володимировичу (1022–1036) (в Чернігові є вулиця Мстиславська). У 1054 р. Чернігів відійшов до Святослава Ярославича й відтоді розпочався процес формування території Чернігівського князівства. У цей час кордони його охоплювали величезний масив земель у Подесенні, нижньому Посем’ї та нижньому Посожжі, з містами Новгород-Сіверський, Сновськ (Седнів), Путивль. У роки чернігівського князювання Володимира Мономаха (1078–1094) до складу князівства. ввійшла В’ятицька волость у верхній течії Оки, де було ліквідоване племінне княжіння.
У 1094 році княжий стіл Чернігова посів Олег Святославич, і до XIV ст. Чернігівське князівство закріпилося за нащадками Святослава Ярославича. У наступні кілька років воно сягнуло своїх максимальних меж, збігаючись із кордонами Чернігівської землі.
Чернігівське князівство протягом понад 200 років було одним із найбільших і наймогутніших складових держави.
Протягом XVII–XVIII ст. Чернігів став центром новоствореної у 1802 р. губернії.
Відтак, Чернігів – в його історичному центрі, заслуговує вулицю Княжа, яка підкреслюватиме значення цієї історії та спадщини.
Рішенням сесії Чернігівської міської ради вулиця Кирпоноса перейменована на вулицю Княжу.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |