Чому наші фермери банкротують на рівному місці
Чому наші фермери банкротують на рівному місці або коротко про проблеми
Останні мої дописи про те, що городництво може бути прибутковим викликали багато коментарів про те, що в Україні геть неможливо вести сільськогосподарський бізнес.
Причин назвали безліч:
- нестача грошей на старт,
- відсутність техніки,
- малий попит або неможливість швидкої реалізації,
- складні погодні умови,
- шкідники та хвороби рослин.
Але, майже ніхто не згадав, що найбільшою проблемою є відсутність фінансової грамотності. І ось чому:
Для початку будь-якого бізнесу, треба усвідомити, що він прибутковий. Бо інакше - це взагалі не бізнес.
Нестача грошей на старт у сучасних умовах - це повна маячня. Гранти, кредити, запозичення, інвестиції - це все працює і надає гроші на старт у величезній кількості. Залучити близько мільйона гривень дуже просто.
Та знаю я, що ви зараз напишете. Знаю я про відсотки і що ці гроші треба повертати. А ви як думали? Звісно ви ці гроші повинні повернути з надлишком, бо вони не ваші. Але... АЛЕ... ваш бізнес має бути прибутковим і ваш САМЕ ВАШ розрахунок має включати в себе ці кредитні виплати і процентні ставки.
Нема техніки? Так візьміть у кредит, в оренду, у лізинг, тимчасово, як завгодно... хоч винаймайте ту техніку... у чому проблема? Якщо ви будете платити за роботу, то виконавці роботи знайдуться разом з технікою. Тільки роботи треба планувати, а не згадувати про них тоді, коли вже пізно.
Малий попит і не продається? А вивчити ринок пробували? Провести маркетингове дослідження, укласти договори про купівлю, домовитись з оптовиками, логістами, роздрібними мережами... - пробували? Продавати теж треба вміти.
Про складні погодні умови каже тільки той, хто взагалі до городництва не має хисту. Клімат кожного регіону протягом 10-15 років один і той самий. Передбачити погоду доволі просто. Але всі сподіваються на гарний сезон, гарне літо, відсутність приморозку, граду, вітру, посухи, вимокання... АЛЕ ЦЕ СТАЄТЬСЯ ЩОРОКУ !!!
Є сітки проти граду, для затінення, проти вітру та навіть ті, що відводять росу... але менше 1% їх використовує. Бо дорого. Хоча та сітка на фоні імовірного врожаю коштує не більше 2-3% вартості врожаю. Економлять 2-3%, а втрачають до 40-50%.
Підв'язування та полив встановлює ще менше. А про засоби захисту рослин, які дозволяють відновити рослини після пошкодження майже ніхто не знає.
Ну і наостанок... шкідники та хвороби. У 21 столітті щось казати про хвороби та шкідників, які нищать увесь врожай - це тільки доводити, що ви взагалі не цікавились городництвом. Є все, існує все, викладено і розтлумачено все... продається це все.
Але наші люди бурмотять про якусь шкідливу хімію, коли не здатні назвати більше двох назв речовин з тієї "хімії". Не відрізняють кислотність від лужності, гербіцид від пестициду, але лайкають у тіктоку недолугі поради про соду та йод на грядці. З такими і розмову вести нема бажання.
Тож... з огляду на все перелічене, що саме заважає бути прибутковим? Чому фермерські господарства банкротують?
Не з тих причин, які вони називають, а лише тому, що не бажають вчитись, не хочуть мінятись, чекають на ману з неба, що їх повинен шукати і покупець, і робітник, і продавець "хімії", а на ниві повинно усе саме рости та не просто рости, а так, щоб врожайність рекордна була і щороку збільшувалась. А поле має відновлюватись тільки від погляду його власника, одночасно з переляком кожного шкідника, який там мав нахабство оселитись.
І знаєте чому наші аграрії сіють щороку одне й те саме (кукурудзу, ріпак, соняшник)? Ні, не тому, що це найприбутковіші рослини. Зовсім ні. Навпаки - це рослини з найменшим прибутком.
Причина в іншому - їх набагато простіше вирощувати і простіше продавати. До того ж найпростіше зберігати. А врожайність майже щороку однакова. Тобто, наші аграрії обирають не прибуток, а легкий заробіток та мріють про збільшення площ посівів, а не про запровадження нових технологій та збільшення рентабельності бізнесу.
Не робіть старі помилки.
Бізнес - це діяльність для отримання грошей, а не хизування площами землі та рекордними розмірами плодів рослин. Навіть врожайність не має значення. Значення має виключно сума зароблених грошей. Бо це бізнес, а не гурток любителей поритись у грунті.
Анатолій ЯРОВЕД
Останні мої дописи про те, що городництво може бути прибутковим викликали багато коментарів про те, що в Україні геть неможливо вести сільськогосподарський бізнес.
Причин назвали безліч:
- нестача грошей на старт,
- відсутність техніки,
- малий попит або неможливість швидкої реалізації,
- складні погодні умови,
- шкідники та хвороби рослин.
Але, майже ніхто не згадав, що найбільшою проблемою є відсутність фінансової грамотності. І ось чому:
Для початку будь-якого бізнесу, треба усвідомити, що він прибутковий. Бо інакше - це взагалі не бізнес.
Нестача грошей на старт у сучасних умовах - це повна маячня. Гранти, кредити, запозичення, інвестиції - це все працює і надає гроші на старт у величезній кількості. Залучити близько мільйона гривень дуже просто.
Та знаю я, що ви зараз напишете. Знаю я про відсотки і що ці гроші треба повертати. А ви як думали? Звісно ви ці гроші повинні повернути з надлишком, бо вони не ваші. Але... АЛЕ... ваш бізнес має бути прибутковим і ваш САМЕ ВАШ розрахунок має включати в себе ці кредитні виплати і процентні ставки.
Нема техніки? Так візьміть у кредит, в оренду, у лізинг, тимчасово, як завгодно... хоч винаймайте ту техніку... у чому проблема? Якщо ви будете платити за роботу, то виконавці роботи знайдуться разом з технікою. Тільки роботи треба планувати, а не згадувати про них тоді, коли вже пізно.
Малий попит і не продається? А вивчити ринок пробували? Провести маркетингове дослідження, укласти договори про купівлю, домовитись з оптовиками, логістами, роздрібними мережами... - пробували? Продавати теж треба вміти.
Про складні погодні умови каже тільки той, хто взагалі до городництва не має хисту. Клімат кожного регіону протягом 10-15 років один і той самий. Передбачити погоду доволі просто. Але всі сподіваються на гарний сезон, гарне літо, відсутність приморозку, граду, вітру, посухи, вимокання... АЛЕ ЦЕ СТАЄТЬСЯ ЩОРОКУ !!!
Є сітки проти граду, для затінення, проти вітру та навіть ті, що відводять росу... але менше 1% їх використовує. Бо дорого. Хоча та сітка на фоні імовірного врожаю коштує не більше 2-3% вартості врожаю. Економлять 2-3%, а втрачають до 40-50%.
Підв'язування та полив встановлює ще менше. А про засоби захисту рослин, які дозволяють відновити рослини після пошкодження майже ніхто не знає.
Ну і наостанок... шкідники та хвороби. У 21 столітті щось казати про хвороби та шкідників, які нищать увесь врожай - це тільки доводити, що ви взагалі не цікавились городництвом. Є все, існує все, викладено і розтлумачено все... продається це все.
Але наші люди бурмотять про якусь шкідливу хімію, коли не здатні назвати більше двох назв речовин з тієї "хімії". Не відрізняють кислотність від лужності, гербіцид від пестициду, але лайкають у тіктоку недолугі поради про соду та йод на грядці. З такими і розмову вести нема бажання.
Тож... з огляду на все перелічене, що саме заважає бути прибутковим? Чому фермерські господарства банкротують?
Не з тих причин, які вони називають, а лише тому, що не бажають вчитись, не хочуть мінятись, чекають на ману з неба, що їх повинен шукати і покупець, і робітник, і продавець "хімії", а на ниві повинно усе саме рости та не просто рости, а так, щоб врожайність рекордна була і щороку збільшувалась. А поле має відновлюватись тільки від погляду його власника, одночасно з переляком кожного шкідника, який там мав нахабство оселитись.
І знаєте чому наші аграрії сіють щороку одне й те саме (кукурудзу, ріпак, соняшник)? Ні, не тому, що це найприбутковіші рослини. Зовсім ні. Навпаки - це рослини з найменшим прибутком.
Причина в іншому - їх набагато простіше вирощувати і простіше продавати. До того ж найпростіше зберігати. А врожайність майже щороку однакова. Тобто, наші аграрії обирають не прибуток, а легкий заробіток та мріють про збільшення площ посівів, а не про запровадження нових технологій та збільшення рентабельності бізнесу.
Не робіть старі помилки.
Бізнес - це діяльність для отримання грошей, а не хизування площами землі та рекордними розмірами плодів рослин. Навіть врожайність не має значення. Значення має виключно сума зароблених грошей. Бо це бізнес, а не гурток любителей поритись у грунті.
Анатолій ЯРОВЕД
| Читайте також |
| Коментарі (0) |