Чому я не підписав меморандум щодо тарифів на тепло
До мене надходить багато питань, чому я не підписав Меморандум щодо тарифів на тепло. Нижче причини чому Чернігів утримався від підписання згаданого документу:
1. Меморандум пропонує компенсувати з місцевих бюджетів зростаючу вартість енергоносіїв та стримати таким чином зростання тарифів. Але платники місцевих податків сплачують їх для того, щоб місцева влада забезпечила харчування дітей в школах та садочках, розвиток інфраструктури, громадський транспорт, якісні медичні послуги… тобто, для підтримки та розвитку відповідних громад. Отже, компенсація різниці тарифів з місцевих бюджетів суперечить самій логіці поділу бюджетів на різні рівні.
2. За рівнем платоспроможності я би поділив всі громади в Україні на 4 групи: 1) столиця та міста-мільйонники; 2) інші обласні центри та великі промислово розвинені міста (такі як, наприклад, Кривий Ріг або Кременчук); 3) міста до 100 тис населення з середнім або низьким промисловим потенціалом; 4) інші ОТГ. За цим меморандумом компенсація різниці в тарифах генеруючим суб‘єктам протягом опалювального періоду обійдеться (умовно) для першої групи 25-30% від бюджетів розвитку; другій групі 50-60%; третя група 70-80%, а для багатьох ОТГ четвертої групи це коштуватиме понад 100% від їхніх бюджетів розвитку. Я вважаю це неправильним та несправедливим.
3. Компенсація цих видатків буде у вигляді 4% від ПДФО, а це означає, що великі та промислово розвинені міста отримають значно більший ресурс з державного бюджету в розрахунку на душу населення, аніж громади 2, 3 і особливо 4 групи. Тобто, цей меморандум пропонує нерівні компенсаторні умови для різних населених пунктів.
4. Чернігів знаходиться на півночі України і температурний режим будь-якого опалювального сезону завжди у нас буде нижчий мінімум на 3-4 градуси Цельсія, ніж в Херсоні, Миколаєві або Одесі. Відповідно, затрати місцевого бюджету на проходження опалювального сезону будуть значно вищими, ніж в південних містах. І це ніяк не враховується в даному меморандумі, що є також несправедливим.
5. Сам обраний підхід стримування зростання тарифів шляхом допомоги всім, включаючи багатих, являється нелогічним з точки зору мільярдів гривень невиправданих затрат. Більш справедливим є підхід надання субсидій тим категоріям населення, які дійсно цього потребують.
6. І останнє. Чому деякі міські голови активно публічно захищають позицію уряду? Якщо подивитися на останній розподіл коштів соціально-економічного розвитку, до прикладу, Дніпропетровська область отримала понад 1,3 млрд грн, а Чернігівська - нуль. Це і є плата центральної влади за лояльність, яку він активно зараз демонструє. Тому деякі очільники міст обрали такий шлях, це їхня справа, але привілеї одним регіонам не повинні надаватися за рахунок інших.
Владислав АТРОШЕНКО
1. Меморандум пропонує компенсувати з місцевих бюджетів зростаючу вартість енергоносіїв та стримати таким чином зростання тарифів. Але платники місцевих податків сплачують їх для того, щоб місцева влада забезпечила харчування дітей в школах та садочках, розвиток інфраструктури, громадський транспорт, якісні медичні послуги… тобто, для підтримки та розвитку відповідних громад. Отже, компенсація різниці тарифів з місцевих бюджетів суперечить самій логіці поділу бюджетів на різні рівні.
2. За рівнем платоспроможності я би поділив всі громади в Україні на 4 групи: 1) столиця та міста-мільйонники; 2) інші обласні центри та великі промислово розвинені міста (такі як, наприклад, Кривий Ріг або Кременчук); 3) міста до 100 тис населення з середнім або низьким промисловим потенціалом; 4) інші ОТГ. За цим меморандумом компенсація різниці в тарифах генеруючим суб‘єктам протягом опалювального періоду обійдеться (умовно) для першої групи 25-30% від бюджетів розвитку; другій групі 50-60%; третя група 70-80%, а для багатьох ОТГ четвертої групи це коштуватиме понад 100% від їхніх бюджетів розвитку. Я вважаю це неправильним та несправедливим.
3. Компенсація цих видатків буде у вигляді 4% від ПДФО, а це означає, що великі та промислово розвинені міста отримають значно більший ресурс з державного бюджету в розрахунку на душу населення, аніж громади 2, 3 і особливо 4 групи. Тобто, цей меморандум пропонує нерівні компенсаторні умови для різних населених пунктів.
4. Чернігів знаходиться на півночі України і температурний режим будь-якого опалювального сезону завжди у нас буде нижчий мінімум на 3-4 градуси Цельсія, ніж в Херсоні, Миколаєві або Одесі. Відповідно, затрати місцевого бюджету на проходження опалювального сезону будуть значно вищими, ніж в південних містах. І це ніяк не враховується в даному меморандумі, що є також несправедливим.
5. Сам обраний підхід стримування зростання тарифів шляхом допомоги всім, включаючи багатих, являється нелогічним з точки зору мільярдів гривень невиправданих затрат. Більш справедливим є підхід надання субсидій тим категоріям населення, які дійсно цього потребують.
6. І останнє. Чому деякі міські голови активно публічно захищають позицію уряду? Якщо подивитися на останній розподіл коштів соціально-економічного розвитку, до прикладу, Дніпропетровська область отримала понад 1,3 млрд грн, а Чернігівська - нуль. Це і є плата центральної влади за лояльність, яку він активно зараз демонструє. Тому деякі очільники міст обрали такий шлях, це їхня справа, але привілеї одним регіонам не повинні надаватися за рахунок інших.
Владислав АТРОШЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |