Експерти Руху - про зазіхання на наші культуру, історію та героїв
12 червня відбулася 22-га Всеукраїнська сесія Експертної ради з питань культури, духовності та інформаційної політики під керівництвом Уповноваженого Центрального Проводу Руху, журналіста, письменника, члена НСПУ Василя ЧЕПУРНОГО.
Питання порядку денного:
1. Про нашу відповідь на польські, мадярські, єврейські та болгарські претензії до українських історії, культури та освіти.
2. Різне: оголошення; інформація; відгуки.
Відбулося чергове експертне обговорення з питань культури, духовності та інформаційної політики, присвячене темі: «Про нашу відповідь на польські, мадярські, єврейські та болгарські претензії до української історії, культури та освіти».
Василь Чепурний наголосив, що Україна має перестати лише реагувати на зовнішні зазіхання на власну історичну пам’ять і перейти до формування активної, системної відповіді. Йдеться не лише про захист українських героїв та історичного наративу, а й про необхідність ефективного впливу як на українське суспільство, так і на суспільства сусідніх держав через інформаційну, культурну та просвітницьку роботу.
Важливі акценти під час дискусії зробив Олександр Черепаха, який детально проаналізував ситуацію на Закарпатті. Він звернув увагу, що нинішні вимоги Угорщини не є новими, а є продовженням багаторічної політики впливу, що проявлялася через питання освіти, мовної політики, фінансування культурних та освітніх установ угорської меншини, а також спроби формувати автономні механізми на території України. На його переконання, подібні процеси потребують постійного державного контролю та системної гуманітарної політики, спрямованої на зміцнення української державності.
Сергій Савченко у своєму виступі наголосив на необхідності підготувати для держави фахову наукову базу, яка дозволить Україні аргументовано відповідати на історичні та політичні закиди з боку інших країн. Він запропонував ініціювати широку наукову конференцію із залученням істориків, експертів, профільних інституцій та Українського інституту національної пам’яті, а також виробити конкретні рекомендації для органів влади щодо захисту українських національних інтересів.
Важливу позицію висловив Богдан Калиняк, який підкреслив необхідність комплексного підходу до питання національних меншин в Україні. Він зазначив, що історичні суперечки мають розглядатися передусім фаховими істориками та двосторонніми комісіями, а державна політика повинна базуватися на принципах рівності прав, європейського законодавства та взаємної відповідальності. Окрему увагу він звернув на необхідність освітньої роботи, знання власної історії та використання міжцерковного діалогу як додаткового інструменту міжнародного порозуміння.
Учасники дискусії зійшлися на спільній позиції: Україна повинна проводити більш активну інформаційну політику, протидіяти зовнішнім спробам маніпуляції історією, посилювати присутність українського інформаційного продукту в прикордонних регіонах, підтримувати наукові дослідження історичних питань та формувати чітку державну стратегію захисту власної культурної, історичної та національної ідентичності.
Захист української історичної правди сьогодні є не лише питанням минулого, а важливою складовою сучасної боротьби за українську державність, суверенітет та майбутнє країни.
Питання порядку денного:
1. Про нашу відповідь на польські, мадярські, єврейські та болгарські претензії до українських історії, культури та освіти.
2. Різне: оголошення; інформація; відгуки.
Відбулося чергове експертне обговорення з питань культури, духовності та інформаційної політики, присвячене темі: «Про нашу відповідь на польські, мадярські, єврейські та болгарські претензії до української історії, культури та освіти».
Василь Чепурний наголосив, що Україна має перестати лише реагувати на зовнішні зазіхання на власну історичну пам’ять і перейти до формування активної, системної відповіді. Йдеться не лише про захист українських героїв та історичного наративу, а й про необхідність ефективного впливу як на українське суспільство, так і на суспільства сусідніх держав через інформаційну, культурну та просвітницьку роботу.
Важливі акценти під час дискусії зробив Олександр Черепаха, який детально проаналізував ситуацію на Закарпатті. Він звернув увагу, що нинішні вимоги Угорщини не є новими, а є продовженням багаторічної політики впливу, що проявлялася через питання освіти, мовної політики, фінансування культурних та освітніх установ угорської меншини, а також спроби формувати автономні механізми на території України. На його переконання, подібні процеси потребують постійного державного контролю та системної гуманітарної політики, спрямованої на зміцнення української державності.
Сергій Савченко у своєму виступі наголосив на необхідності підготувати для держави фахову наукову базу, яка дозволить Україні аргументовано відповідати на історичні та політичні закиди з боку інших країн. Він запропонував ініціювати широку наукову конференцію із залученням істориків, експертів, профільних інституцій та Українського інституту національної пам’яті, а також виробити конкретні рекомендації для органів влади щодо захисту українських національних інтересів.
Важливу позицію висловив Богдан Калиняк, який підкреслив необхідність комплексного підходу до питання національних меншин в Україні. Він зазначив, що історичні суперечки мають розглядатися передусім фаховими істориками та двосторонніми комісіями, а державна політика повинна базуватися на принципах рівності прав, європейського законодавства та взаємної відповідальності. Окрему увагу він звернув на необхідність освітньої роботи, знання власної історії та використання міжцерковного діалогу як додаткового інструменту міжнародного порозуміння.
Учасники дискусії зійшлися на спільній позиції: Україна повинна проводити більш активну інформаційну політику, протидіяти зовнішнім спробам маніпуляції історією, посилювати присутність українського інформаційного продукту в прикордонних регіонах, підтримувати наукові дослідження історичних питань та формувати чітку державну стратегію захисту власної культурної, історичної та національної ідентичності.
Захист української історичної правди сьогодні є не лише питанням минулого, а важливою складовою сучасної боротьби за українську державність, суверенітет та майбутнє країни.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |