Головна › Новини › ПОГЛЯД
Чи треба нам гнатися за чужою мрією?
06-Груд-19 282 5.0 0
Чому Україна живе гірше, ніж Європа? І чи спроможні ми хоча би наблизитись до неї? Нащо питаю? Та вже більше двадцяти років Європа ця у всих на слуху. Більше: вона немов «земля обітованна». Пам’ятаєте, з чого все почалося? З таких собі «євроремонтів». Було колись і дивним чином відійшло у небуття чарівне це слово, синонім достатку і втілення мрії. Тоді зробити «євроремонт» означало чи не те ж саме, що тепер поїхати за кордон: на роботу чи й відпочинок. Така собі блакитна мрія, для більшості майже нездійсненна.

Але... Хіба ж не диво, що два (чи й три) десятиліття таких «мріянь» перебродили в заздрість – як вино у оцет. І тепер заздрість – то наше «всьо». Вона не тільки долі окремих українців визначає, але й долю цілої країни. Бо тут раптом проявив себе закон діалектики й кількість переросла у якість, хоча й з від’ємним знаком. Головне питання: чому «вони» живуть краще, ніж ми? Чому?? Чим ми гірші???

Я не історик-професіонал. Просто цікавлюся історією все життя в силу певних своїх потреб. Тому нехай «профі» вибачать мені, коли що не так.

Отож... В 476 році Західна Римська імперія знесилено впала до ніг варварів-остготів: у Західній Європі почалися «темні віки», Середньовіччя. Східна ж Римська імперія, названа лише в ХVІ столітті, вже після її смерті «Візантією», лишилася існувати ще майже на тисячу років. Варвари ті не вміли ані керувати Римською державою, ані продукувати товари й цінності. Витвори мистецтва валялись під ногами італійців аж до часів Леонардо до Вінчі. Золото пограбованої імперії мало бути використане, інакше би втратило свою цінність. І воно широким потоком попливло до Візантії, а звідти на Захід рушили товари. Внаслідок цього Константинополь казково багатів, там розвивались ремесла й торгівля, а Рим, увесь Захід занепадав.

Де були в цей час ми? Я маю на увазі слов’ян. Мандрували світом, шукали: чи то кращих земель, чи кращої долі, чи самих себе. І не те, щоб кочовики, але й не зовсім осідлі. Коли ж нам було ремеслами займатися? Все якось так, «на скору руку» – як і тепер, власне кажучи А часи були такі, що в народів світу, як ото в підлітків, характер формувався. Ну от: що вже маємо...

Давня Греція створила культ Людини. Давній Рим – культ Держави, Права. Грецька мова, стверджують філологи, повна нюансів. Латина – мова науки, права: лаконічна і недвозначна. Греки дали світу десятки філософів, Рим – хіба трьох-чотирьох. Варварам наука була непотрібна, тому коли й виникала потреба в освіті, їхали вчитися до Візантії. П’ять століть (500 років!) багатіли ромеї. П’ять століть занепадав Захід і лише на межі першого й другого тисячоліття на арені світу з’являється умовно християнська Русь і починається відома нам її історія. А грецька цивілізація з письмом, філософією, геометрією і т.д. і т. п. квітла вже півтора тисячоліття (1500 років!!)

Уявімо собі прірву в 1500 років розвитку. Порівняймо дохристиянську Русь і Василію Ромеон (саме такою була самоназва Візантійської держави, Царства ромеїв). Це, коли провести паралелі з сучасністю, все одно, що нашого діда зі Зноб-Новгородського (Сумська область, 8 км від російського кордону) повезти в НАСА, або в Гарвард, або на Волл-стріт: світоглядна дистанція була би аналогічною. Тільки не подумайте, що це прояв моєї меншовартості, боронь, Боже! Адже Русь була молодою і красивою, з невиродженим генетичним потенціалом, морально здоровою: хіба це не багатство?!

Русь швидко вчилася, це правда. Та не тому, що слід. Бо через два століття після хрещення ми бачимо занепад і деградацію державності. Удільні князівства були хіба що напівдержавами і то в ліпшому випадку. А тут ще й фатальне ХІІІ століття. Воно справді фатальне для всієї Східної Європи від Адріатики й до Уральських гір. Ви, звісно ж, подумали про монгольську навалу. Та то лише половина лиха. Не менш страшне і визначальне для долі Європи сталося в Візантії.

В 1204 році хрестоносці взяли приступом Константинополь. Сама подія тягне на шикарний епічний роман з купою інтриг і таємниць, але про це іншим разом. Зараз ви ліпше осягніть усю глобальність цієї історії: західне Христове воїнство, що збиралося рушити в Палестину на захист Гроба Господнього, по дорозі вдерлося в саме серце християнської церкви Східного обряду! І не просто вдерлося, а пограбувало Константинополь – Око Всесвіту, Місто міст, Новий Рим – до нитки. І не просто місто та містян, а й усі його Божі храми. З храму Святої Премудрості (Агіа Софії) забрали всі коштовності, здерли золото і слонову кістку з амвона, забрали сакральні срібні світильники – геть усе! За всю історію світу ніхто й ніколи не отримував такої велетенської здобичі - просто неуявимого масштабу! Отоді й стався справжній розкол церков, а зовсім не в 1054 році. Тоді й постав майже «залізний занавіс» світоглядів між Сходом та Заходом.

Усі багатства християнського світу попливли назад, у зворотному напрямку – на Захід. Тепер уже Захід багатів, жирував, а Схід занепадав. А тут ще й монголи. З простою, як двері, доктриною: «Хто визнає нашу владу, беззастережно їй кориться, той лишається жити. Хто ні – гине». Так, у Болгарію та Візантію вони не вступили. А вся решта сходу Європи була розчавлена. Що сталося з князівствами на території нинішньої Росії і з самою пізнішою Московією ви знаєте. Як це вплинуло на ті землі, що нині звуться Україною, вам теж відомо. Як і те, чого нам коштували тривалі й міцні «обійми» східного сусіда.

Подивіться на політичну мапу Європи. Межу, майже нездоланний рів, Змієві вали, що їх прокреслило лихе тринадцяте століття, добре видно кожному, хто хоч трохи цікавиться навколишнім світом, а не тільки серіалами. Справжня тобі борозна світової долі!

Чи наздоженемо ми колись Європу? А треба? Що, вся правда світу в суспільстві споживання, американській мрії? Мені особисто це нагадує гонитву пса за своїм хвостом: ніколи не наздожене.

А щастя ж було так близько – поряд. Ні, всередині нас, в душі. То, можливо, ще не пізно покинути марні мрії та заздрощі й просто жити собі в щасті буття?

Володимир ВОРОНА



Теги:Візантія, Рим, український менталітет, Володимир Ворона


Читайте також



Коментарі (0)
avatar