Чи потрібна Нобелівська премія Ліні Костенко?
Думаю, що їй особисто - ні. А Україні - потрібна.
Звісно, ми пам'ятаємо її відказ на спробу Кучми дати якогось ордена: "Політичної біжутерії не ношу!". Та й у віці 91 року, який сьогодні відзначають шанувальники першої поетеси України, хтозна чи воно їй треба, те преміювання. Тим паче, що Нобелівська премія насправді не є аж ніяк еталонною - хто навіть з літературознавців може похвалитися читанням Герти Мюллер, Еліс Манро, Петера Ґандке чи Луїзи Ґлік? А це все лауреати Нобелівки недавніх, уже 2000-х років. І не кажіть про іноземне віддалення авторів - у сьогочасному, наскрізь проштиреному інетом світі, все перекладається і читається... Якщо воно варте того.
Ба, більше - зчасту Нобелівська премія присуджується з політичних мотивів, а не художніх - прикладами, можуть бути Алєксандр Солженіцин та Йося Бродський, а недавно - Світлана Алексієвич.
Проте Нобелівська премія потрібна Україні саме для політичного престижу. Нагадаю, що на Нобелівку висували Івана Франка, Івана Драча, Василя Стуса. Зараз, в переддень дня народження Ліни Костенко, знову заговорили про Нобелівку. Оно навіть якісь "слуги непонятноякого народу" забалакали на цю тему. І, як завжди, неграмотно, бо висувати кандидатури можуть лишень " члени Шведської академії, інших академій, інститутів і спільнот з аналогічними завданнями й цілями; професори історії літератури та мовознавства університетів; лауреат(к)и Нобелівських премій в області літератури; голови авторських спілок, що представляють літературну творчість у відповідних країнах". (Цитата з Вікіпедії - хоч би її читали депутати!).
Але ж постає питання - а чи висував Михайло Сидоржевський, голова цілої НСПУ, кандидатуру Ліни Костенко? (Та й як він може висувати, якщо він оно в 91 її рік вітає з ...ювілеєм? Минулорічне вітання дав чи що?). Чи робив це хоч хтось із численних українських професорів літератури - чи вони, як Михайло Наєнко, досі моляться на какадушний піджак Євгєнія Євтушенка і на всю російську літературу?
У віршованому романі Ліни Костенко її герой - гетьман Богдан Хмельницький каже: " ЯК Я ВТОМИВСЯ БУТИ ВСЕ НА ЛЮДЯХ! Важке це діло — влада, булава. То вони люблять, то вони не люблять. Та всяк тебе ще й брудом облива"...
Василь ЧЕПУРНИЙ
Звісно, ми пам'ятаємо її відказ на спробу Кучми дати якогось ордена: "Політичної біжутерії не ношу!". Та й у віці 91 року, який сьогодні відзначають шанувальники першої поетеси України, хтозна чи воно їй треба, те преміювання. Тим паче, що Нобелівська премія насправді не є аж ніяк еталонною - хто навіть з літературознавців може похвалитися читанням Герти Мюллер, Еліс Манро, Петера Ґандке чи Луїзи Ґлік? А це все лауреати Нобелівки недавніх, уже 2000-х років. І не кажіть про іноземне віддалення авторів - у сьогочасному, наскрізь проштиреному інетом світі, все перекладається і читається... Якщо воно варте того.
Ба, більше - зчасту Нобелівська премія присуджується з політичних мотивів, а не художніх - прикладами, можуть бути Алєксандр Солженіцин та Йося Бродський, а недавно - Світлана Алексієвич.
Проте Нобелівська премія потрібна Україні саме для політичного престижу. Нагадаю, що на Нобелівку висували Івана Франка, Івана Драча, Василя Стуса. Зараз, в переддень дня народження Ліни Костенко, знову заговорили про Нобелівку. Оно навіть якісь "слуги непонятноякого народу" забалакали на цю тему. І, як завжди, неграмотно, бо висувати кандидатури можуть лишень " члени Шведської академії, інших академій, інститутів і спільнот з аналогічними завданнями й цілями; професори історії літератури та мовознавства університетів; лауреат(к)и Нобелівських премій в області літератури; голови авторських спілок, що представляють літературну творчість у відповідних країнах". (Цитата з Вікіпедії - хоч би її читали депутати!).
Але ж постає питання - а чи висував Михайло Сидоржевський, голова цілої НСПУ, кандидатуру Ліни Костенко? (Та й як він може висувати, якщо він оно в 91 її рік вітає з ...ювілеєм? Минулорічне вітання дав чи що?). Чи робив це хоч хтось із численних українських професорів літератури - чи вони, як Михайло Наєнко, досі моляться на какадушний піджак Євгєнія Євтушенка і на всю російську літературу?
У віршованому романі Ліни Костенко її герой - гетьман Богдан Хмельницький каже: " ЯК Я ВТОМИВСЯ БУТИ ВСЕ НА ЛЮДЯХ! Важке це діло — влада, булава. То вони люблять, то вони не люблять. Та всяк тебе ще й брудом облива"...
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |