Головна › Новини › Захоплення
Чернігівські писанки -- двоколірні
04-Трав-13 5017 5.0 0
Українська писанка — оберіг, символ сонця, життя, його безсмертя, весняного відродження, добра та щастя. Вчителька української мови і літератури із Брусилова Наталія Дубина вже понад 20 років займається писанкарством. Вона була одна з перших майстринь Чернігівщини, які почали відроджувати цю справу в 1990-ті роки. Наталія Дубина розписує яйця так, як робили це в її рідному селі, отже, використовує традиційні для Чернігівщини кольори та орнаменти. У цьому — унікальність її робіт.

Щороку до Великодня Наталія Дубина створює до сотні писанок: деякі їй замовляють для шкіл чи дитсадочків, також розписує на подарунки родичам, друзям і для своєї колекції. Її писанки експонувалися у Чернігівському художньому музеї, у Києві в Українському домі на Всеукраїнському великодньому ярмарку народних майстрів.

Для читачів «Сіверщини» майстриня погодилась провести невеличкий майстер-клас і розповісти, як створити писанку.

— На Чернігівщині писанка характеризується лаконічністю кольорів і орнаментів, — розповідає вона. — У нас земля сувора, люди-трударі. Так само, як вишивка Чернігівщини двоколірна, так і писанка — переважно у двох кольорах. Яйця розписувалися воском. Як барвники використовували відвар із лушпиння цибулі, а іноді — відвар із кори дуба, що давав жовтий колір, і зеленку. Найдавніші орнаменти: огірочки, вітряки, ружа, сосонка, маківка, бджілка, безконечник, зірка, грабельки.

— З чого почалося Ваше захоплення писанкарством?

— У 1990 році, коли стали відроджувати все українське, чоловік їздив на міжнародний фестиваль народного фольклору до Києва. Повернувшись, розповів, як його вразили витинанки і писанки, що експонувалися там. Я відразу ж згадала, як у моєму рідному селі Дігтярівка Новгород-Сіверського району на другий день Пасхи ми, діти, ходили христувати і за це нам давали писанки. У нашій сім’ї яйця розписувала бабуся. Мамі було ніколи за колгоспною роботою, та й радянська ідеологія всіляко віднаджувала від цієї справи. Я вирішила дізнатися більше про наше писанкарство. Поїхала у рідне село і знайшла там місцеву майстриню — Тетяну Федорівну Фетисенко. Вона мені показала, як змайструвати писачок, як працювати з воском.

Отже, майстер-клас від Наталії Дубини.

1. Яйце беремо сире. Можна використовувати й варене — якщо з ним будуть гратися діти, воно міцніше. Спочатку треба шкаралупу знежирити. Для цього витираємо серветкою, змоченою в оцті.
2. Яйце має бути теплим — гріємо його в руках. Умикаємо електричну плитку. На ній у посудинці розтоплюємо віск.
3. Беремо писачок. Цей інструмент можна змайструвати самому, його основні деталі — дерев’яна паличка і тоненька трубочка з мідної фольги. Писачок треба тримати міцно, як ручку.
4. Вмочуємо писачок у рідкий розтоплений віск і ведемо по яйцю лінію. Яйце крутимо у напрямку «від себе».
5. Після нанесення першого орнаменту воском яйце можна класти у барвник. Там, де віск, залишаться білі лінії. Я використовую анілінові барвники, їх можна купити на базарі (їх ще використовують для фарбування тканини). Барвники для яєць, які продаються в магазині, також підходять. Але вони слабкуваті, тож для того, щоб яйце зафарбувалося, потрібна велика концентрація.
6. Яйце опускаємо у фарбу години на дві. Після цього виймаємо і кладемо на ганчірку, щоб підсохло (на 10 хвилин).
7. Далі, якщо хочете інші кольори, знову наносимо віск на нове місце і знову занурюємо у фарбу. Послідовність зафарбовування має бути така: спочатку — жовтий колір, наступний — оранжевий, потім — червоний, потім — фіолетовий, останній — чорний.
8. Коли яйце повністю пофарбоване і підсохло, підносимо його до вогню (це може бути газова горілка чи свічка), віск розтоплюється, витираємо його ганчіркою чи паперовою серветкою.
9. Яйце можна полакувати прозорим лаком.

Підготувала Вікторія ГАВРИК



Теги:великдень, символіка писанки, Вікторія Гаврик, Писанки, Дігтярівка


Читайте також



Коментарі (0)
avatar