Чернігівське село Петрушин у 17 столітті очима професійного історика
28 листопада 2016 року у Чернігівській міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського відбулася презентація щойно виданої нової книги кандидата історичних наук, співробітника Українського інституту національної пам’яті Сергія Горобця «Нарис історії села Петрушин. XVII століття».
Сергій Михайлович, представляючи свій творчий доробок, повідомив:
«На Чернігівщині існує приблизно 1500 населених пунктів. За підрахунками Сергія Павленка, на сьогодні видано історичні нариси про 85 із них. Тож видання про історію села Петрушина – черговий том у солідному списку краєзнавчих досліджень нашого регіону. Але книга має свою виразну особливість: вона присвячена виключно історії села ХVII століття – того самого століття, коли воно й виникло, наприкінці 1620-х років.
«Зазирнути за горизонт» – приблизно такими словами років десять тому ми коментували перші документи кінця ХVІІ ст., не сподіваючись на будь-які додаткові деталі. Справді, зазирнути у перше століття петрушинської історії видавалося чимось неймовірним, майже фантастичним. Однак історична наука не стоїть на місці. В обіг вводяться все нові й нові джерела, завдяки чому сива давнина помалу, але таки позбавляється деяких своїх таємниць».
Особлива увага приділена аналізу імен та прізвищ, що зустрічаються в документах, наведені родоводи деяких найдавніших родів Петрушина. Видання супроводжується картографічним матеріалом. На черзі – нариси історії села наступних століть, кожному з яких також буде присвячена окрема книга. Зокрема, повним ходом триває робота над історією Петрушина ХVIII століття.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області і редактор видання, наголосив: «Досить багато людей беруться за краєзнавчі студії без жодних знань і розуміння, як досліджувати і писати історію рідного краю. Сергій Михайлович не тільки розв’язав складну проблему з’ясування орієнтовного часу виникнення села, дослідив його розвиток у той час в контексті історії не тільки України, а й мікрорегіону. Тож представлене видання може слугувати чудовим наочним посібником для краєзнавців та дослідників рідного краю в тому плані, яких глибин історії у вивченні окремих населених пунктів дозволяє досягти ретельне вивчення доступних нині історичних джерел та їх належна інтерпретація».
Колега також заважив: «Міцний фундамент пізнання нашого минулого і формування політики національної пам’яті складається саме з конкретних знань про свій рід, рідне село і місто, а далі регіон і цілу Україну».
Ігор Кондратьєв, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, вітаючи свого товариша з новим творчим успіхом, нагадав: «Сергій Михайлович вже видав офіційно, здається, 15 книг, корисних, успішних наукових видань. Це показник неабиякий, він говорить про відданість історика дослідницькій роботі. Далеко не кожен може цим похвалитися»
Він дав високу оцінку нарису і з нетерпінням чекає продовження історичного серіалу про Петрушин.
Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України
Сергій Михайлович, представляючи свій творчий доробок, повідомив:
«На Чернігівщині існує приблизно 1500 населених пунктів. За підрахунками Сергія Павленка, на сьогодні видано історичні нариси про 85 із них. Тож видання про історію села Петрушина – черговий том у солідному списку краєзнавчих досліджень нашого регіону. Але книга має свою виразну особливість: вона присвячена виключно історії села ХVII століття – того самого століття, коли воно й виникло, наприкінці 1620-х років.
«Зазирнути за горизонт» – приблизно такими словами років десять тому ми коментували перші документи кінця ХVІІ ст., не сподіваючись на будь-які додаткові деталі. Справді, зазирнути у перше століття петрушинської історії видавалося чимось неймовірним, майже фантастичним. Однак історична наука не стоїть на місці. В обіг вводяться все нові й нові джерела, завдяки чому сива давнина помалу, але таки позбавляється деяких своїх таємниць».
Особлива увага приділена аналізу імен та прізвищ, що зустрічаються в документах, наведені родоводи деяких найдавніших родів Петрушина. Видання супроводжується картографічним матеріалом. На черзі – нариси історії села наступних століть, кожному з яких також буде присвячена окрема книга. Зокрема, повним ходом триває робота над історією Петрушина ХVIII століття.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області і редактор видання, наголосив: «Досить багато людей беруться за краєзнавчі студії без жодних знань і розуміння, як досліджувати і писати історію рідного краю. Сергій Михайлович не тільки розв’язав складну проблему з’ясування орієнтовного часу виникнення села, дослідив його розвиток у той час в контексті історії не тільки України, а й мікрорегіону. Тож представлене видання може слугувати чудовим наочним посібником для краєзнавців та дослідників рідного краю в тому плані, яких глибин історії у вивченні окремих населених пунктів дозволяє досягти ретельне вивчення доступних нині історичних джерел та їх належна інтерпретація».
Колега також заважив: «Міцний фундамент пізнання нашого минулого і формування політики національної пам’яті складається саме з конкретних знань про свій рід, рідне село і місто, а далі регіон і цілу Україну».
Ігор Кондратьєв, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, вітаючи свого товариша з новим творчим успіхом, нагадав: «Сергій Михайлович вже видав офіційно, здається, 15 книг, корисних, успішних наукових видань. Це показник неабиякий, він говорить про відданість історика дослідницькій роботі. Далеко не кожен може цим похвалитися»
Він дав високу оцінку нарису і з нетерпінням чекає продовження історичного серіалу про Петрушин.
Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України
Читайте також |
Коментарі (0) |