реклама партнерів:
Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО
Чернігівці працювали на даху реактора
25-Квіт-12 964 0.0 0
В Територіальному управлінні МНС у Чернігівській області відбулась зустріч пожежників–ліквідаторів з представникам регіональних засобів масової інформації.

До присутніх звернувся перший заступник начальника Територіального управління полковник служби цивільного захисту Юрій Федоров, який зазначив, що Чернігівщина відноситься до однієї з найбільш уражених чорнобильським лихом областей України, адже відстань від АЕС до обласного центру складає лише 78 км, а до кордону області - 40 км. Майже вся територія Чернігівщини в різній мірі радіоактивно забруднена, а у перші дні після аварії місцеві жителі зазнали впливу радіоактивного йоду. У семи районах області, а це 246 населених пунктів, де проживає більше 110 тис. людей, віднесені до забруднених територій. Також Юрій Федоров підкреслив, що для чернігівських пожежників роботи по ліквідації катастрофи розпочалась вже через годину після вибуху, адже до місця події виїхала пожежна автодрабина пожежної частин №6 Чернігова, а також вантажний автомобіль з вогнегасним порошком.

- 2 травня був створений зведений загін пожежної охорони під керуванням на той час підполковника внутрішньої служби Івана Дрижака, до якого увійшли 192 працівники апарату управління та пожежники з обласного центру, Прилук, Ніжина, Мени, - згадує ветеран пожежної охорони полковник внутрішньої служби у відставці Віктор Махов, який віддав службі понад 50 років. – Я вже з 4 травня, після того, як відзначив свій 49-й день народження, мав перебувати у відпустці, проте, мене викликали на роботу і призначили керівником батальйону протипожежної служби ВЧ 6185, яким мені довелось керувати з 9 по 18 травня. До батальйону увійшли 255 призваних через військкомати військо¬возобов'язаних запасу Міноборони СРСР та 52 одиниці техніки. Пожежникам зведеного загону пожежної охорони та батальйону протипожежної служби довелося виконувати небезпечну і складну роботу по консервації АЕС, відкачці води з-під пошкодженого реактора 4-го енергоблоку. З 3 по 11 травня здійснювалася дезактивація площі під майбутню закладку фундаменту "саркофа¬га" та прилеглої території, - зазначив Віктор Махов.

- Аби зменшити випромінювання, особ¬ливо небезпечним завданням було нанесення плівки спеціальної суміші - латексола на покриття та стіни третьо¬го і четвертого енергоблоків. Роботи виконувалися на значній висоті, де практично неможливо було заміряти рівні забруднення, проте, в деяких місцях вони сягали со¬тень рентген. За цей час було виконано покриття захисною плівкою території, будівель, споруд станції загальною площею 1 740 800 кв. м. Також в умовах спекотної погоди часто доводилось виїздити на гасіння пожеж у лісах, розташованих на забрудненій радіацією території, - додав Віктор Добриця, який керував батальйоном протипожежної служби ВЧ 6185 з 24 травня по 8 червня.

- Наша ланка у складі 8-ми чоловік на чолі з капітаном Анатолієм Григоренком першою почала вико¬нувати спеціальне завдання по змиванню смерто¬носних графітових кусків в зоні 4-го реактора, - згадує полковник внутрішньої служби у відставці Юрій Білик. - Вже після другої ходки на дах понівеченого реактору, важко було триматися на ногах. Проте, відлежалися, а за якийсь час знову на дах. До речі, суміш ту готували на похідних польових кухнях та вручну відрами заливали у ємності пожежних цистерн. На той час то була єдина можливість, бо якось механізувати той процес за таких обставин було дуже складно. Наливши розчин, їхали до реактору, піднімалися на дах і працювали. За 10 хвилин наступало напівзапаморочення, яке свідчило про дуже високий рівень радіації. У такому напівсвідомому стані, відпрацювавши, поверталися до автомобіля, який завжди чекав з уже увімкненим двигуном. Склад ланки спав по 2-3 години на добу, а потім знову працював на даху четвертого реактора.

Після роботи на даху реактора, у свої намети на березі р. Тетерева не доходили, а буквально припов¬зали. У кого більше залишалося сил, мив машину. Тоді в районі станції стояла 30-градусна спека, гумовий одяг буквально плавився, а в чоботях і рукавицях по вінця на¬биралося солоного поту. Костюм же Л-1 після вахти на даху викидати не дозволялося - його щоразу ретельно прали, "вига¬няючи" у такий спосіб радіацію, - розповідає Юрій Білик.

Незважаючи на те, що 70% пожежників Чернігівського зведеного загону отримали дозу опромінювання значно більше допустимої, проте ніхто з них не відмовився від виконання завдань і не відступив назад. Взагалі дії пожежників Чернігівщини отримали високу оцінку з боку держави, 42 працівники були відзначені нагородами. Нажаль, внаслідок отримання значної дози радіоактивного опромінення, вже пішли з життя 31 чернігівський пожежник-ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вічна їм пам'ять та доземний уклін.

На завершення зустрічі, перший заступник начальника Територіального управління МНС у Чернігівській області полковник служби цивільного захисту Юрій Федоров за мужність та героїзм, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС та з нагоди річниці катастрофи, від імені голови Чернігівської обласної ради вручив Юрію Білику пам’ятний знак та почесну грамоту.

Прес-служба ТУ МНС у Чернігівській області


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Чорнобиль, ліквідатори катастрофи на ЧАЕС


Читайте також



Коментарі (0)
avatar