Чернігів: підприємства жевріють, а митниця працює стабільно?!

За повідомленням Державної податкової інспекції сьогодні у місті Чернігові 1303 підприємств мають податкову віддачу менше одного відсотка (від загального обороту підприємства). Більш як 500 суб’єктів господарської діяльності звітують про відсутність діяльності, а 248 підприємств є збитковими.
В цей же час Чернігівська митниця повідомляє, що протягом січня – жовтня 2010 року вона перерахувала до Державного бюджету України 720 мільйонів 448 тисяч гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2009 року сума перерахованих коштів цього року збільшилась на 117,3 мільйони або на 19,5 відсотків.
На тлі повідомлень з митниці про успіхи з отриманням доходів у бюджет, повідомлення про збитки місцевих підприємств повертає українців у страшну реальність і, можливо, ще у більш страшне майбутнє.
Це означає, що сучасна українська економіка, як уламок «советской», керований компартійною номенклатурою, не здатна конкурувати на світовому ринку.
Більш того, Україна має всі ознаки колонії. Однією з ознак цього є те, що починаючи з цього року доходи до державного бюджету, отримані з митниць, перевищили доходи від збирання податків з вітчизняних суб’єктів господарювання.
Отже, бюджет України «тримається» валютних запозиченнях. На цю валюту в країну завозиться більшість товарів народного споживання. Україна перетворилася у хронічного боржника різних валютних, міжнародних фондів і інших держав.
Головне, що при існуючій корупції в державі, ніяких шансів повернути ці валютні запозичення ні нас, ні у наших дітей не має.
Тож закономірно, що рано чи пізно за ці валютні борги «світовий капітал» відбере у нас і державну незалежність, і право розпоряджатися прадідівською землею, її надрами та перетвориться у власника усього, що на ній буде вирощуватися і вироблятися.
Безумовно, найлегше здійснити це буде у разі, коли економічно і фізично активні українці виїдуть подалі з України, а неспроможні, що залишаться, повимирають.
Після жахів кількох голодоморів та війн, пережитих нацією тільки у минулому столітті та втечу десятків мільйонів українців з сіла у міста, масовий від’їзд їх онуків і правнуків у зарубіжжя виглядає вже не як геноцид нації, а цілком «природне» явище.