"Чернігів. Історія міста". Видання друге
Це дійсно дивно, але історії Чернігова досі не було - так, щоб зібрана в одній книжці. Певно, цю ролю тривалий час виконував довідник "Чернігівщина", підготовлений командою під орудою Олександра Коваленка, але він аж 1990 року. Та й стосувався не лише Чернігова, та ще й з відповідними ідеологічними нашаруваннями пізнього большевизму. Уже села мають свої історії ( а Роїще взагалі штук десять книжок !), а великий і давній Чернігів - ніт.
Тому книга Сергія Леп'явка "Чернігів. Історія міста" дуже доречна. Щойно вийшло друге її видання - особливість у тому, що профінансовано вихід, як я зрозумів, Будинком книги, що є комунальним підприємством міської ради. І ця книгарня має прибутки - попри нав'язуване збоку уявлення про неперспективність книги, про заміну її ґаджетами...
Книга вийшла у видавництві "Кліо", яке спеціалізується на історичній літературі і має ошатний вигляд. Як для читання (є навіть закладка!), так і для подарунку. Чорно- білі ілюстрації є ошатними і я віддаю належне смаку художнього редактора.
Що ж змісту - варто читати. Автор веде століттями і переказувати його погляд недоречно - треба читати.
Та є кілька зауважень. Ну, що отаман Галака двічі названий ГалаТою - думаю, просто помилка коректорська (та й звідки київським коректоркам знати про ріпкинського повстанця?). А ось що Народний рух названий єдиною на той час громадською організацією - думаю, помилка авторська. Адже, скажімо, товариство "Просвіта" під назвою товариства української мови імені Т.Шевченка уже було раніше Руху. Проте автор чомусь взагалі оминув "Просвіту" в 90- і роки, хоча вона тоді була впливовою громадською організацією. Та й ні слова про "Зелений світ" (про Чорнобиль багато), про "Меморіал", про УГС...
Певно, дається взнаки, що автор натоді був далеким від всіх патріотичних організацій. Тому й нема, скажімо, ні слова про першого голову краєвого Руху Валерія Сарану, вплив якого на містян тоді був більшим за багатьох діячів культури і обкому КПРС...
А я з книги дізнався багато нового - чому, наприклад, Чернігово- Сіверщина перейшла під руку Москви у 1500 роках - типова зрада московитів.
Загалом книга добра. Читайте!
Василь ЧЕПУРНИЙ .
Тому книга Сергія Леп'явка "Чернігів. Історія міста" дуже доречна. Щойно вийшло друге її видання - особливість у тому, що профінансовано вихід, як я зрозумів, Будинком книги, що є комунальним підприємством міської ради. І ця книгарня має прибутки - попри нав'язуване збоку уявлення про неперспективність книги, про заміну її ґаджетами...
Книга вийшла у видавництві "Кліо", яке спеціалізується на історичній літературі і має ошатний вигляд. Як для читання (є навіть закладка!), так і для подарунку. Чорно- білі ілюстрації є ошатними і я віддаю належне смаку художнього редактора.
Що ж змісту - варто читати. Автор веде століттями і переказувати його погляд недоречно - треба читати.
Та є кілька зауважень. Ну, що отаман Галака двічі названий ГалаТою - думаю, просто помилка коректорська (та й звідки київським коректоркам знати про ріпкинського повстанця?). А ось що Народний рух названий єдиною на той час громадською організацією - думаю, помилка авторська. Адже, скажімо, товариство "Просвіта" під назвою товариства української мови імені Т.Шевченка уже було раніше Руху. Проте автор чомусь взагалі оминув "Просвіту" в 90- і роки, хоча вона тоді була впливовою громадською організацією. Та й ні слова про "Зелений світ" (про Чорнобиль багато), про "Меморіал", про УГС...
Певно, дається взнаки, що автор натоді був далеким від всіх патріотичних організацій. Тому й нема, скажімо, ні слова про першого голову краєвого Руху Валерія Сарану, вплив якого на містян тоді був більшим за багатьох діячів культури і обкому КПРС...
А я з книги дізнався багато нового - чому, наприклад, Чернігово- Сіверщина перейшла під руку Москви у 1500 роках - типова зрада московитів.
Загалом книга добра. Читайте!
Василь ЧЕПУРНИЙ .
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |