Час збирати підмареник жовтий!
В народі його називають зневажливо кашкою. Ну й хай! Колись і каші були основною їжею українців, а не фарбовані ковбаси та геть шкідливі чіпси з різними дріпсами...
Якщо ж серйозно - підмареник жовтий (така справжня назва цієї рослини), який зараз якраз медово пахне на луках, є дуже цілющими ліками.
Це визнає і офіційна медицина: "Препарати підмаренника справжнього мають сечогінні, кровоспинні, протизапальні, антисептичні, знеболюючі і седативні властивості. Настій трави або свіжий сік рослини дають усередину при катарах шлунково-кишкового тракту, діареї, жовтяниці, захворюваннях печінки і нирок, набряках ниркового походження, як в'яжучий і кровоспинний засіб при ендометритах, геморої та менструальних і носових кровотечах, у разі нервових захворювань (епілепсія, істерія, конвульсії у дітей) і захворювань шкіри (болісні висипи, дерматози з больовим синдромом, екзема), при зупинці менструацій і ускладненнях після пологів. Широко використовують підмаренник і як зовнішній засіб. Міцним настоєм і свіжим соком промивають рани і нариви, зупиняють кровотечі з носа (втягують у ніздрі). У вигляді примочок свіжий сік використовують при раку шкіри (як знеболюючий засіб). Порошком із трави присипають рани, нариви та опіки і виразки, це прискорює їхнє гоєння. В гомеопатії застосовують есенцію із свіжої трави рослини".
Проте травознай з Чернігівщини Іван Просяник бачить йому ширше застосування. При клопотах з нирками і сечовиком підмареник справжній якраз у діло. Проте Іван Герасимович вважає його другою за цілющістю рослиною в нашій місцевості. Після родіоли рожевої.
Тож зранку - не пізніше 11-ї години, не полінуйтеся нарвати цих запахущих гілочок, висушіь їх у затінку і матимете взимку медявий і цілющий чай.
Якщо ж серйозно - підмареник жовтий (така справжня назва цієї рослини), який зараз якраз медово пахне на луках, є дуже цілющими ліками.
Це визнає і офіційна медицина: "Препарати підмаренника справжнього мають сечогінні, кровоспинні, протизапальні, антисептичні, знеболюючі і седативні властивості. Настій трави або свіжий сік рослини дають усередину при катарах шлунково-кишкового тракту, діареї, жовтяниці, захворюваннях печінки і нирок, набряках ниркового походження, як в'яжучий і кровоспинний засіб при ендометритах, геморої та менструальних і носових кровотечах, у разі нервових захворювань (епілепсія, істерія, конвульсії у дітей) і захворювань шкіри (болісні висипи, дерматози з больовим синдромом, екзема), при зупинці менструацій і ускладненнях після пологів. Широко використовують підмаренник і як зовнішній засіб. Міцним настоєм і свіжим соком промивають рани і нариви, зупиняють кровотечі з носа (втягують у ніздрі). У вигляді примочок свіжий сік використовують при раку шкіри (як знеболюючий засіб). Порошком із трави присипають рани, нариви та опіки і виразки, це прискорює їхнє гоєння. В гомеопатії застосовують есенцію із свіжої трави рослини".
Проте травознай з Чернігівщини Іван Просяник бачить йому ширше застосування. При клопотах з нирками і сечовиком підмареник справжній якраз у діло. Проте Іван Герасимович вважає його другою за цілющістю рослиною в нашій місцевості. Після родіоли рожевої.
Тож зранку - не пізніше 11-ї години, не полінуйтеся нарвати цих запахущих гілочок, висушіь їх у затінку і матимете взимку медявий і цілющий чай.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |