Час протестів
Чи не кожного дня з’являється нова інформація про масові акції протесту. Вони проходять навіть у тих країнах, економіка яких вважається більш потужною, а соціальне життя — більш благополучним, ніж у нашій державі. Німеччина, Греція, Іспанія, США, Великобританія… Спільне у всіх акціях одне: беруть участь у них найбідніші верстви суспільства. Це своєрідні «марші проти мільйонерів», кількість яких, до речі, аж ніяк не зменшилась після кризи. А от звичайні громадяни відчули зменшення соціальних виплат, зростання цін, загалом погіршення рівня життя. Не випадково соціальні протести, які почалися з акції «Окупуй Уолл-стріт» у Нью-Йорку, ще називають глобальним протестом проти капіталізму.
Протести з Америки — в Європу
16 жовтня близько 250 осіб встановили намети навпроти собору Святого Павла в Лондоні. Загалом від початку протестів у них узяли участь майже дві тисячі мешканців Лондона, з яких 500 осіб ночували на площі перед собором.
15 жовтня, в день міжнародної солідарності учасників і прихильників руху «Захопи Уолл-стріт», акції протесту пройшли в 82-ох країнах світу.
«Ми протестуємо проти соціальної та фінансової несправедливості. Якщо ви звернете увагу на фінансовий сектор, політику і систему управління — вони не працюють для нас, звичайних громадян», — повідомив організатор акції в Лондоні Варгалла.
У німецькій столиці на вулиці вийшло понад п’ять тисяч людей. Вони попрямували з Александерплатц до урядового кварталу й відомства німецького канцлера під дещо оновленим гаслом — «Окупуй Бундестаг!». Така ж кількість люду зібралася й у німецькій фінансовій метрополії — Франкфурті-на-Майні, де розташована штаб-квартира Європейського Центрального банку. Загалом у Німеччині у суботній акції проти капіталізму взяли участь понад 40 тисяч демонстрантів.
Тим часом акції протесту в Римі, на які з’явилося понад 100 тисяч демонстрантів, супроводжувалися цілою низкою інцидентів, включно з підпалом автомобілів та биттям шибок у банківських філіалах. Під час заворушень та сутичок з поліцією постраждало 70 осіб. «Це тільки початок. Ми сподіваємося розвинути цей глобальний рух», — заявив один із учасників акції, 24-річний студент Андреа Мураро. Крім студентів, на вулиці Рима вийшли й члени профспілок.
Крім того, протести в Європі відбулися в Амстердамі, Афінах, Женеві, Парижі, Сараєво, Цюриху та Брюсселі, де демонстранти зібралися під будівлями Європейської комісії. Протестували також і в мегаполісах країн Латинської Америки, у Канаді та США.
«Мечем або доларом»
Перша акція «Окупуй Уолл-стріт» пройшла в середині вересня цього року в Нью-Йорку. Спочатку брали участь переважно безробітні та бездомні, проте пізніше до них приєдналося багато інших американців. Крім того, аналогічні мітинги пройшли в інших містах США. Мітингувальники викрикували гасла про «фінансовий тероризм», стояли з плакатами «Капіталізм не працює», звинувачували банки в несправедливих кредитах та іпотечних позиках. На думку протестувальників, саме фінансові корпорації винні у світовій кризі.
Протестувальники опублікували маніфест, в якому сказано: «Система, заснована на існуванні імущих і незаможних, із властивою їй нерівністю неминуче призводить до ситуації, коли заможні знаходять спосіб нав’язати свою волю мечем або доларом».
Сотні демонстрантів влаштували «Марш проти мільйонерів» у Нью-Йорку на знаменитій П’ятій авеню, де розташовані будинки найбільш заможних американців. Мітингувальники розмахували плакатами з написами «Мільярдери, чесно платите свою частку!», «Припиніть грабувати середній клас!» Вони вигукували популярне гасло «Ми — 99 відсотків», обурюючись з приводу того, що більшу частину національного багатства контролює лише 1% американського населення.
Як не парадоксально, але акцію протесту підтримав американський мільярдер та інвестор Джордж Сорос. В інтерв’ю Бі-Бі-Сі він сказав, що розуміє невдоволення платників податків, чиї гроші були пущені на підтримку «жирних котів» з Уолл-стріт.
А що в Україні?
Переглядаючи сторінки новин в Інтернеті, щоразу натрапляєш на добірку інформацій такого змісту: «Депутатам після кількамільйонного ремонту (будівлі Верховної Ради) куплять меблі на 700 тисяч», «Дорогу Януковича до дач покращать на 6,5 мільйонів». Поруч — новини ось такого змісту: «В Україні збільшується число жебраків, але не за даними влади», «Янукович попередив, що тарифи на газ можуть підвищитися вже наступного місяця». Не дивно, що акції протесту в Україні не вщухають: відстоюють свої права чорнобильці та афганці, протестують проти політичних вироків прихильники Юлії Тимошенко. Днями відбулась акція протесту «безхатченків» та акція проти бідності. Інше питання, що ці протести хоч і часті, проте не надто масові. Україна нагадує великий казан, який тільки починає закипати, і де-не-де з’являються бульбашки.
Приміром, у суботу в Києві молодіжні громадські організації провели акцію «Марш безквартирної молоді», яку ініціювала громадянська ініціатива «Молодіжна варта». Учасники акції вимагали у парламентських партій виконати свої обіцянки щодо забезпечення молоді доступним житлом.
Молоді люди, яких зібралося понад 200 осіб, пройшлися маршем від Київської міської державної адміністрації через Кабінет Міністрів України до Верховної Ради. Біля державних будівель молодь залишила цеглину, перев’язану стрічкою з бантиком, — натяк на те, що за нинішньої політики влади у сфері забезпечення молоді житлом остання може зібрати грошей хіба що на цеглину для майбутнього власного помешкання.
Учасники акції скандували гасла: «Молодь є — житла нема!», «Бандитам — тюрми! Молоді — житло!», «Будуйте, а не саджайте!»
«Щоб узяти кредит на житло у банку хоча б під 16 – 20% річних, молода людина має отримувати зарплату щонайменше 5 тис. грн. Це реально за нинішніх обставин? Ні! Як показує статистика, понад 50 відсотків молодих сімей, я вже не кажу про самотніх осіб, не можуть дозволити собі такого задоволення», — сказав член національного комітету «Молодіжної варти» від Молодіжного націоналістичного конгресу, представник «Оновлення країни» Сергій Пархоменко.
Підготувала Вікторія ГАВРИК
За матеріалами Інтернет-видань
| Читайте також |
| Коментарі (0) |