Церква українська чи московського патріархату?
Жителі нашого села Жукля Корюківського району ще в 2009-му році усією громадою перейшли до рідної Української Церкви Київського Патріархату з чужинського Московського.
Нам не подобалося, що нас, українців, змушували молитися за московського Патріарха, поклонятися російським святим, адміралу Фьодору Ушакову, царю Миколі Кривавому, який винищував українців та його дружині Олександрі, яка була оккультисткою, ученицею відомого чаклуна Папюса.
Нам давно вже не по дорозі з церквою, яка розпалює міжнаціональну та міжконфесійну ворожнечу за допомогою своєї псевдо православної літератури, а саме журналів «Спасітє ниши діши», «Мір для всій семи» і т. п.
Надоїло читати там, що нас, українців на існує, наша мова - то нібито просто діалект російської, постійне возвеличення всього російського, та навіть возведення деяких сумнівних історичних персонажів сусіднього народу в ранг святих. В кінці кінців це справа сусіднього, російського народу, кому їм поклонятися і на кого їм молитися, то то їх, Московська Церква. Тільки що до того нам?
Всім відомо, що збройний конфлікт розпочався з того, що до Православного Центру Московського Патріархату міста Слов’янськ, де останніми роками велась шалена антиукраїнська пропаганда, як і в багатьох храмах Московська Патріархату, за свідченням мера цього міста Нелі Штепи та багатьох свідків почали завозити зброю та боєприпаси бойовики так Православної Армії Донбасу під командуванням Гіркіна, віруючого Московського Патріархату, який перед тим возив Україною разом зі священиками Московського Патріархату так звані Дари Волхвів.
Що було далі, ми всі з вами, на жаль, дуже добре знаємо.
Перечитавши статтю «Ніхто не давав права ображати вірян УПЦ» в газеті «Маяк» №33 за 15 серпня 2015 року у нас виникло кілька запитань та пояснень до адептів МП які підписалися під цим листом.
1. З чого ви взяли, що добровільні переходи з Московської Церкви до Української, які останнім часом почастішали являються «рейдерськими, силовими захопленнями»? Мабуть, хтось з вас розмовляв з тими людьми які перейшли з московської облуди в нашу, Українську Церкву, чи це вам сказали ваші керманичі, а ви просто бездумно повторюєте за ними і вводите в оману інших?
2. Щодо того, що ви уважно розглядали статути ваших парафій.
Шановні, прочитайте дуже уважно статут УПЦ МП, а особливо пункт №5, де чорним по білому написано, що останнє слово завжди за Московським Патріархом.
Тому якщо ти такий незалежний, але останнє слово за кимсь іншим, то…Або ви самі нічого тут не розумієте, або пробачте, лукавите. Тож знову таки, не вводьте в оману інших байками про вашу буцімто «незалежність» від Москви.
3. Якщо ви і справді українська церква і жодного відношення не маєте до Москви, то чому ж ви на кожній службі поминаєте Московського Патріарха Кіріла? Чому аш митрополит Онуфрій Березовський являється членом Синоду Російської Церкви та їздить за нагородами саме до Москви?
Нам незрозуміло, чому ви всі раптом як по команді стали цуратися свого рідного Московського патріарха та своєї рідної Російської Церкви, невід’ємною частиною якої ви поки що і являєтесь на сьогоднішній день згідно Статуту Російської Православної Церкви.
4. Щодо того, що отець Тарас в своїй статті нібито вас образив, назвавши речі своїми іменами, то чи не образили ви в свою чергу нас, віруючих Української Православної Церкви, називаючи нашого шановного отця Благочинного просто Тарас Баїк? І це ті, які приводять цитати з Святого Писання, а саме; «По тому дізнаються, що ви мої учні, якщо матимете любов поміж собою» (Ін. 13;35)?
То це така ваша «любов»? Отець Тарас знана і шанована в Корюківці людина і підтвердженням тому є той факт, що під тією статтею стоїть підпис «аж» однієї єдної коряківчанки і то того ж відомої всім москвофіли.
5. Щодо вашої допомоги АТО.
А чи не саме ваша конфесія, як написано вище і роздмухала цю війну ведучи антиукраїнську пропаганду вже більше 20-ти років? Чи не священиків та кліриків саме вашої конфесії неодноразово ловило СБУ в складі терористичних банд формувань? Яка ще конфесія крім вашої, вела майже відкриту антиукраїнську пропаганду? Чи терористична Православна Армія Донбасу признає ще якусь конфесію крім вашої? Священики ще якої конфесії відкрито служать терористам? Як вам почувається в одній конфесії з такими «добродіями» як Гіркін, Моторола, Гіві та ін.., які щодня вбивають, грабують та ґвалтують ваших сестер та братів? То 450 кг продуктів, кажете, передали для АТО?
6. Що ж до того, що ви трубили та хвалилися всім в своїй статті які ви добродії і скільки і якого добра і кому зробили в гривнях та кілограмах, то вимушені нагадати вам, що не личить християнам хвалитися добрими ділами. Ось що про це говорить Спаситель.
«Уважайте; не робіть ваших добрих вчинків перед людьми, щоб вони вас бачили; бо не будете мати нагороди від вашого Отця, Який на небесах.
Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синаногогах та вулицях, щоб щоб їх прославляли люди. Запевняю вас; вони вже одержують свою нагороду» (Мф. 6;1-2).
7. Пишете, що ваші чоловіки та діти ваших парафіян перебувають у зоні бойових дій, та навіть син вашого священика, то не треба було роздмухувати вогонь війни за допомогою антиукраїнської пропаганди.
І якщо ви підносите молитви за воїнів, то чому коли в Верховній Раді наш президент закликав вшанувати пам'ять загиблих воїнів, встали всі, навіть закордонні делегації, а залишилися сидіти на своїх місцях тільки ваші керманичі, митрополити Онуфрій Березовський, Антоній Паканич та єпіскоп Іона Черепанов? Отакіто ваші молитви. Як кажуть в народі шила в мішку на утаїш. Вірніше, в нашому випадку, московського шила. Ваші митрополити та єпископи публічно і недвозначно виказали свою повну неповагу та презирство до наших воїнів і в тому числі і до тих ваших дітей, чоловіків та навіть до сина того священика МП, які зараз воюють на фронті.
Як після усіх цих фактів можна ще залишатися в Московському Патріархаті, нам незрозуміло. Нажаль, хоча згідно останніх соціологічних опитувань, популярність серед українців Московського Патріархату невпинно падає, а нашого, Київського зростає, в полоні агресивної московської релігійної пропаганди ще знаходиться значна частина наших братів та сестер, навіть не дивлячись на те, що Московська Імперія Зла нищить щодня наших людей.
З повагою та християнською любов’ю ієромонах Нестор Назаров, настоятель парафії Покрова Пресвятої Богородиці села Жукля Корюківського району, прихожани храму Покрова Пресвятої Богородиці села Жукля Корюківського району Хижняк Ольга Тимофіївна, Архипенко Ольга Афанасіївна, Кожушко Раїса Лаврінівна, Устименко Віра Вікторівна, Мороз Ірина Вікторівна, Буцлевська Анастасія Денисівна, Бондаренко Ольга Павлівна, Лупашко Віра Іванівна, Нагребельна Надія Павлівна, Бублик Ольга Іванівна та Буцлевська Марія Михайлівна.
Нам не подобалося, що нас, українців, змушували молитися за московського Патріарха, поклонятися російським святим, адміралу Фьодору Ушакову, царю Миколі Кривавому, який винищував українців та його дружині Олександрі, яка була оккультисткою, ученицею відомого чаклуна Папюса.
Нам давно вже не по дорозі з церквою, яка розпалює міжнаціональну та міжконфесійну ворожнечу за допомогою своєї псевдо православної літератури, а саме журналів «Спасітє ниши діши», «Мір для всій семи» і т. п.
Надоїло читати там, що нас, українців на існує, наша мова - то нібито просто діалект російської, постійне возвеличення всього російського, та навіть возведення деяких сумнівних історичних персонажів сусіднього народу в ранг святих. В кінці кінців це справа сусіднього, російського народу, кому їм поклонятися і на кого їм молитися, то то їх, Московська Церква. Тільки що до того нам?
Всім відомо, що збройний конфлікт розпочався з того, що до Православного Центру Московського Патріархату міста Слов’янськ, де останніми роками велась шалена антиукраїнська пропаганда, як і в багатьох храмах Московська Патріархату, за свідченням мера цього міста Нелі Штепи та багатьох свідків почали завозити зброю та боєприпаси бойовики так Православної Армії Донбасу під командуванням Гіркіна, віруючого Московського Патріархату, який перед тим возив Україною разом зі священиками Московського Патріархату так звані Дари Волхвів.
Що було далі, ми всі з вами, на жаль, дуже добре знаємо.
Перечитавши статтю «Ніхто не давав права ображати вірян УПЦ» в газеті «Маяк» №33 за 15 серпня 2015 року у нас виникло кілька запитань та пояснень до адептів МП які підписалися під цим листом.
1. З чого ви взяли, що добровільні переходи з Московської Церкви до Української, які останнім часом почастішали являються «рейдерськими, силовими захопленнями»? Мабуть, хтось з вас розмовляв з тими людьми які перейшли з московської облуди в нашу, Українську Церкву, чи це вам сказали ваші керманичі, а ви просто бездумно повторюєте за ними і вводите в оману інших?
2. Щодо того, що ви уважно розглядали статути ваших парафій.
Шановні, прочитайте дуже уважно статут УПЦ МП, а особливо пункт №5, де чорним по білому написано, що останнє слово завжди за Московським Патріархом.
Тому якщо ти такий незалежний, але останнє слово за кимсь іншим, то…Або ви самі нічого тут не розумієте, або пробачте, лукавите. Тож знову таки, не вводьте в оману інших байками про вашу буцімто «незалежність» від Москви.
3. Якщо ви і справді українська церква і жодного відношення не маєте до Москви, то чому ж ви на кожній службі поминаєте Московського Патріарха Кіріла? Чому аш митрополит Онуфрій Березовський являється членом Синоду Російської Церкви та їздить за нагородами саме до Москви?
Нам незрозуміло, чому ви всі раптом як по команді стали цуратися свого рідного Московського патріарха та своєї рідної Російської Церкви, невід’ємною частиною якої ви поки що і являєтесь на сьогоднішній день згідно Статуту Російської Православної Церкви.
4. Щодо того, що отець Тарас в своїй статті нібито вас образив, назвавши речі своїми іменами, то чи не образили ви в свою чергу нас, віруючих Української Православної Церкви, називаючи нашого шановного отця Благочинного просто Тарас Баїк? І це ті, які приводять цитати з Святого Писання, а саме; «По тому дізнаються, що ви мої учні, якщо матимете любов поміж собою» (Ін. 13;35)?
То це така ваша «любов»? Отець Тарас знана і шанована в Корюківці людина і підтвердженням тому є той факт, що під тією статтею стоїть підпис «аж» однієї єдної коряківчанки і то того ж відомої всім москвофіли.
5. Щодо вашої допомоги АТО.
А чи не саме ваша конфесія, як написано вище і роздмухала цю війну ведучи антиукраїнську пропаганду вже більше 20-ти років? Чи не священиків та кліриків саме вашої конфесії неодноразово ловило СБУ в складі терористичних банд формувань? Яка ще конфесія крім вашої, вела майже відкриту антиукраїнську пропаганду? Чи терористична Православна Армія Донбасу признає ще якусь конфесію крім вашої? Священики ще якої конфесії відкрито служать терористам? Як вам почувається в одній конфесії з такими «добродіями» як Гіркін, Моторола, Гіві та ін.., які щодня вбивають, грабують та ґвалтують ваших сестер та братів? То 450 кг продуктів, кажете, передали для АТО?
6. Що ж до того, що ви трубили та хвалилися всім в своїй статті які ви добродії і скільки і якого добра і кому зробили в гривнях та кілограмах, то вимушені нагадати вам, що не личить християнам хвалитися добрими ділами. Ось що про це говорить Спаситель.
«Уважайте; не робіть ваших добрих вчинків перед людьми, щоб вони вас бачили; бо не будете мати нагороди від вашого Отця, Який на небесах.
Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синаногогах та вулицях, щоб щоб їх прославляли люди. Запевняю вас; вони вже одержують свою нагороду» (Мф. 6;1-2).
7. Пишете, що ваші чоловіки та діти ваших парафіян перебувають у зоні бойових дій, та навіть син вашого священика, то не треба було роздмухувати вогонь війни за допомогою антиукраїнської пропаганди.
І якщо ви підносите молитви за воїнів, то чому коли в Верховній Раді наш президент закликав вшанувати пам'ять загиблих воїнів, встали всі, навіть закордонні делегації, а залишилися сидіти на своїх місцях тільки ваші керманичі, митрополити Онуфрій Березовський, Антоній Паканич та єпіскоп Іона Черепанов? Отакіто ваші молитви. Як кажуть в народі шила в мішку на утаїш. Вірніше, в нашому випадку, московського шила. Ваші митрополити та єпископи публічно і недвозначно виказали свою повну неповагу та презирство до наших воїнів і в тому числі і до тих ваших дітей, чоловіків та навіть до сина того священика МП, які зараз воюють на фронті.
Як після усіх цих фактів можна ще залишатися в Московському Патріархаті, нам незрозуміло. Нажаль, хоча згідно останніх соціологічних опитувань, популярність серед українців Московського Патріархату невпинно падає, а нашого, Київського зростає, в полоні агресивної московської релігійної пропаганди ще знаходиться значна частина наших братів та сестер, навіть не дивлячись на те, що Московська Імперія Зла нищить щодня наших людей.
З повагою та християнською любов’ю ієромонах Нестор Назаров, настоятель парафії Покрова Пресвятої Богородиці села Жукля Корюківського району, прихожани храму Покрова Пресвятої Богородиці села Жукля Корюківського району Хижняк Ольга Тимофіївна, Архипенко Ольга Афанасіївна, Кожушко Раїса Лаврінівна, Устименко Віра Вікторівна, Мороз Ірина Вікторівна, Буцлевська Анастасія Денисівна, Бондаренко Ольга Павлівна, Лупашко Віра Іванівна, Нагребельна Надія Павлівна, Бублик Ольга Іванівна та Буцлевська Марія Михайлівна.
Читайте також |
Коментарі (0) |