Василь Яременко - у слід пам'яті

Сьогодні День народження проф. Василя Яременка, перший після відходу у засвіти
Василь Васильович Яременко
(12.02.1932, Білорусь – 29.10.2025, Київ)

Пішов у Вирій Василь Яременко – талановитий літературознавець, незручний і політнекоректний правдоруб. Буремний, затятий, непохитний у любові до України й українців.

Прибічник балтійсько-слов’янської версії походження Русі. Знавець літописів і барокової літератури. Видавець і фаховий коментатор української класики, включно з такими ж нешанобливими до ворогів України Миколою Костомаровим, Іваном Франком, Оленою Пчілкою.
Приятель Валерія Шевчука.

Його прямоту не розуміли колеги… А він казав те, що думав. І про те, хто володіє засобами масової інформації, і про те, як і хто роздає Шевченківську премію шевченкофобам, і про те, чи має українець бути господарем у власній країні.

А зараз так мало хто має сміливість казати те, у чому переконаний. Літературознавці запопадливо посилаються на тих же “публічних” бонз, які торгували Шевченківською премією, поспішають навісити ярлик малоросів або ксенофобів письменникам позаминулого століття, щоб самих не звинуватили в нетолерантності або недостатній патріотичності. Що вони собі потай думають, так і не дізнаємося. Якщо думають узагалі.
Якби Василь Яременко поводився так само, то давно вважався б “видатним публічним інтелектуалом” і був би обласканий владою. Йому не дозволяли совість, патріотизм і ерудиція.

За сукупністю свого внеску в українську культуру Василь Васильович, безперечно, сам заслуговував на Шевченківську премію, але зі зрозумілих причин її не отримав, бо завжди говорив колючу правду. Таким тепер не дають...

Костянтин РАХНО