Цензор від крота

В дитинстві по сусідству з нами жила старенька неграмотна бабуся. Вона інколи приходила до нас і просила щоб я написав листа її чоловіку, який мордувався десь по сибірах. Я писав, і коли дядько Тиміш повернувся з каторги, він привіз і листи, які мені диктувала його старенька жінка. Він їх зберіг. Так от, на тих листах (прямо на листах, а не на конверті) стояв розмазаний штамп "Провєрєно". Я думаю, що кожен той лист - то був мій найперший і найправдивіший вірш.

Але до чого це я? До того, що вже в дитинстві я дізнався про таке слово - цензура. Потім перевіряли і розсипали набір моїх книжок невидимі цензори.

Ну і що ? Здавалося б, попрощалися з цензурою в незалежній Україні? А от і ні! Проглядаю сьогоднішній УКРНЕТ. Вискочив рядок про те, що після наради в Офісі Президента негайно сповістили Москву. Тобто, кріт сповістив. Ворог. Це про вагнерівців. Власне, про це вже всі знають. І всеодно - буквально через хвилину-дві це повідомлення з Укрнету було знято. Прокинулися сучасні цензори й швиденько зняли інформашку. І тому питання; "какая разніца" червоні цензори чи зелені?

Віктор ТЕРЕН