Буде подарунок місту до ювілею!
Здавалося б, коли йде жахлива війна і прилетіти може в будь-яку мить, то не до науки і не до книжок... Але саме відчуття кінечності буття спонукає до прискорення втілення задумів, а тим більше - обов'язків...
Отже, сьогодні можу вже прямо сказати: розпочинаємо новий проєкт. На нас невпинно насувається важлива історична дата - 400 років надання Магдебурзького права Ніжину.
26 березня 1625 року король Речі Посполитої Сигізмунд ІІІ Ваза привілеєм затвердив самоврядування новооселеному на стародавньому Ніжинському городищі місту. Головним завданням Ніжина та ніжинців стала оборона кордонів від нападів споконвічного ворога - московитів... Магдебурзьке право або право самоврядування було давньою європейською традицією, яка втілювала звісний принцип: "одне тільки повітря міста робить людину вільною"... Тривалий час Ніжин та інші міста України користувалися цим правом самоврядування, але з приходом на наші землі Москви воно починає поступово занепадати. Остаточне його скасування сталося в Російській імперії 1872 року з проведенням так званої "міської" реформи. Але тривале існування в українських містах норм Магдебурзького права в тому числі сформувало нас як демократичну європейську націю...
Тривалий час корпус документів Магдебурзького права зберігався в архів Ніжинської міської Думи, а після більшовицького перевороту 1917 року і захоплення в Україні влади російськими більшовиками міська Дума була розформована... Був знищений і її архів. Частина найбільш цінних документів (королівські та царські грамоти Ніжину на права та вольності, універсали українських гетьманів та ніжинських полковників та ін.) у 1920-х роках були передані до бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Але навіть звідти в 1934-36 роках вони були вилучені радянською владою разом з колекцією манускриптів, рукописних книжок та рукописів письменника Миколи Гоголя.
Наразі колекцію цих манускриптів сьогодні можна побачити в Інституті Рукопису Національної Бібліотеки України імені В.Вернадського. Ми можемо бути спокійні, що вони з України нікуди не поділися. Але ось історичні документи... Факти дають можливість стверджувати, що їх подальша доля була драматичною. Принаймні відомо, що 10 гетьманських універсалів з цього архіву в 1967 році були передані ніжинцями при створенні міського краєзнавчого музею. Згодом один з цих документів, а саме грамота на пергаменті про підтвердження Ніжину Магдебурзького права за підписом імператриці Єлізавети Петрівни, раптом знайшлася серед нерозібраних матеріалів університетського музею...
Отже, враховуючи це, як і той факт, що в жодному архіві, музеї або бібліотеці України цих документів знайти не пощастило, можна зробити висновок: скоріше за все архів було розпорошено, і більшість цих документів зникли. В наших руках лишилися лише описи цього архіву та регести, або окремі виписки з цих документів...
Але, на щастя, упродовж 17-19 століть, в різний час та з різною метою з цих документів робили копії. Працюючи в різних архівах, ніжинські дослідники паралельно знаходили ці документи, робили з них цифрові копії. І ось, коли ми зібрали до купи наші матеріали, виявилося, що ми маємо повне текстове зібрання цього архіву, або суцільний корпус документів Магдебурзького права в Ніжині! Щоправда, не в оригіналі, а в пізніших копіях, що ніяк не зменшує історичного значення змісту цих документів!
І ось тепер ми розпочинаємо кропіткий процес підготовки цих документів до видання. Робота передбачає транскрибування та археографічну обробку цих документі, звірку цих копій, виявлення та роз'яснення різночитань, наукові коментарі до тексту. Видати повне зібрання цих документів ми плануємо в наступному ювілейному році. З цього видання ніжинці дізнаються не тільки про історію Магдебурзького права в Ніжині, але й зможуть побачити, як від самого початку виглядав історичний герб Ніжина! Один з переписувачів не тільки зкопіював текст привілею Сигізмунда ІІІ 1625 року, але й перемалював зображення міського герба, яким він був поданий на цьому пергаменті! Але, з вашого дозволу, поки що залишимо інтригу...
У роботу залучені фахівці Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського та Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Принагідно щиро дякую за співпрацю колегам, кандидатам історичних наук Петру Моціяці та максиму Потапенку. Сподіваюся, що видання стане достойним подарунком Ніжину до цього важливого ювілею!
Олександр МОРОЗОВ
Отже, сьогодні можу вже прямо сказати: розпочинаємо новий проєкт. На нас невпинно насувається важлива історична дата - 400 років надання Магдебурзького права Ніжину.
26 березня 1625 року король Речі Посполитої Сигізмунд ІІІ Ваза привілеєм затвердив самоврядування новооселеному на стародавньому Ніжинському городищі місту. Головним завданням Ніжина та ніжинців стала оборона кордонів від нападів споконвічного ворога - московитів... Магдебурзьке право або право самоврядування було давньою європейською традицією, яка втілювала звісний принцип: "одне тільки повітря міста робить людину вільною"... Тривалий час Ніжин та інші міста України користувалися цим правом самоврядування, але з приходом на наші землі Москви воно починає поступово занепадати. Остаточне його скасування сталося в Російській імперії 1872 року з проведенням так званої "міської" реформи. Але тривале існування в українських містах норм Магдебурзького права в тому числі сформувало нас як демократичну європейську націю...
Тривалий час корпус документів Магдебурзького права зберігався в архів Ніжинської міської Думи, а після більшовицького перевороту 1917 року і захоплення в Україні влади російськими більшовиками міська Дума була розформована... Був знищений і її архів. Частина найбільш цінних документів (королівські та царські грамоти Ніжину на права та вольності, універсали українських гетьманів та ніжинських полковників та ін.) у 1920-х роках були передані до бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Але навіть звідти в 1934-36 роках вони були вилучені радянською владою разом з колекцією манускриптів, рукописних книжок та рукописів письменника Миколи Гоголя.
Наразі колекцію цих манускриптів сьогодні можна побачити в Інституті Рукопису Національної Бібліотеки України імені В.Вернадського. Ми можемо бути спокійні, що вони з України нікуди не поділися. Але ось історичні документи... Факти дають можливість стверджувати, що їх подальша доля була драматичною. Принаймні відомо, що 10 гетьманських універсалів з цього архіву в 1967 році були передані ніжинцями при створенні міського краєзнавчого музею. Згодом один з цих документів, а саме грамота на пергаменті про підтвердження Ніжину Магдебурзького права за підписом імператриці Єлізавети Петрівни, раптом знайшлася серед нерозібраних матеріалів університетського музею...
Отже, враховуючи це, як і той факт, що в жодному архіві, музеї або бібліотеці України цих документів знайти не пощастило, можна зробити висновок: скоріше за все архів було розпорошено, і більшість цих документів зникли. В наших руках лишилися лише описи цього архіву та регести, або окремі виписки з цих документів...
Але, на щастя, упродовж 17-19 століть, в різний час та з різною метою з цих документів робили копії. Працюючи в різних архівах, ніжинські дослідники паралельно знаходили ці документи, робили з них цифрові копії. І ось, коли ми зібрали до купи наші матеріали, виявилося, що ми маємо повне текстове зібрання цього архіву, або суцільний корпус документів Магдебурзького права в Ніжині! Щоправда, не в оригіналі, а в пізніших копіях, що ніяк не зменшує історичного значення змісту цих документів!
І ось тепер ми розпочинаємо кропіткий процес підготовки цих документів до видання. Робота передбачає транскрибування та археографічну обробку цих документі, звірку цих копій, виявлення та роз'яснення різночитань, наукові коментарі до тексту. Видати повне зібрання цих документів ми плануємо в наступному ювілейному році. З цього видання ніжинці дізнаються не тільки про історію Магдебурзького права в Ніжині, але й зможуть побачити, як від самого початку виглядав історичний герб Ніжина! Один з переписувачів не тільки зкопіював текст привілею Сигізмунда ІІІ 1625 року, але й перемалював зображення міського герба, яким він був поданий на цьому пергаменті! Але, з вашого дозволу, поки що залишимо інтригу...
У роботу залучені фахівці Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського та Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Принагідно щиро дякую за співпрацю колегам, кандидатам історичних наук Петру Моціяці та максиму Потапенку. Сподіваюся, що видання стане достойним подарунком Ніжину до цього важливого ювілею!
Олександр МОРОЗОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |