Брехня Хржановського у Бабиному Яру
Артдиректор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Хржановський в інтерв’ю росЗМІ голослівно заявляє про українців, які стояли в оточенні, коли німці чинили злочини у Бабиному Яру.
Що було насправді? Ось правдива історія про одного українця.
Роман Осип-Біда («Гордон») народився в 1905 р. у Яворові Львівської області. Належав до УВО, а згодом ОУН. У червні 1930 р. польською окупаційною владою засуджений до смертної кари, яка була замінена 15 роками ув'язнення.
Вийшов на волю 19 вересня 1939 р. після радянсько-німецької окупації Польщі. Учасник авангардної похідної групи ОУН, яка у вересні 1941р. прибула до Києва, де він зголосився до лав поліції, оскільки це була можливість отримати зброю.
29 вересня 1941 р, у перший день масових розстрілів євреїв, німці на автомобілі відвезли його на місце страти, де доручили охороняти одяг жертв Бабиного Яру. В цей день Роман Осип-Біда вивів із зони розстрілу молоду жінку-єврейку разом з її матір'ю і п'ятирічним сином, рятуючи їх від неминучої смерті.
Згодом, за допомогою оунівців, які працювали в місцевій управі, він зробив їм нові документи, знайшов нове житло, допомагав продуктами. Ця єврейська сім'я пережила жахи Голокосту. Уже після розпаду СРСР, в 1991 році, той самий п'ятирічний хлопчик на прізвище Альперін, опублікував в київській газеті «Відродження» статтю зі свідоцтвом про це шляхетний вчинок активіста ОУН. Він назавжди запам'ятав «поліцая з сумними очима», який представився як «пан Гордон».
Не виключено, що це не єдина врятована ним єврейська сім'я, просто інші звільнені з його допомогою євреї не залишили свідоцтв, або загинули у масакрі війни.
30 вересня 1941 р., на другий день розстрілів, всупереч наказам німців, Осип-Біда відмовився прибути у Бабин Яр, оскільки не хотів мати ніякого відношення до вбивств мирного населення.
Про те що сталося «Гордон» доповів на нараді активу ОУН, про що залишив спогад Ярослав Гайвас, «права рука» О. Ольжича, який керував підпіллям ОУН. Після цього ОУН, фактично, заборонила своїм людям з’являтися у районі вул. Мельнікова, яка прилягає до Бабиного Яру.
У грудні 1941 р., під час першої хвилі нацистських репресій проти ОУН, Роман Біду арештувало гестапо, а в лютому 1942 р. його розстріляли у Бабиному Яру як учасника підпілля ОУН.
Про цю історію, на жаль, не розкажуть і «не покажуть».
Але від того правда не перестає бути правдою.
Богдан ЧЕРВАК
Що було насправді? Ось правдива історія про одного українця.
Роман Осип-Біда («Гордон») народився в 1905 р. у Яворові Львівської області. Належав до УВО, а згодом ОУН. У червні 1930 р. польською окупаційною владою засуджений до смертної кари, яка була замінена 15 роками ув'язнення.
Вийшов на волю 19 вересня 1939 р. після радянсько-німецької окупації Польщі. Учасник авангардної похідної групи ОУН, яка у вересні 1941р. прибула до Києва, де він зголосився до лав поліції, оскільки це була можливість отримати зброю.
29 вересня 1941 р, у перший день масових розстрілів євреїв, німці на автомобілі відвезли його на місце страти, де доручили охороняти одяг жертв Бабиного Яру. В цей день Роман Осип-Біда вивів із зони розстрілу молоду жінку-єврейку разом з її матір'ю і п'ятирічним сином, рятуючи їх від неминучої смерті.
Згодом, за допомогою оунівців, які працювали в місцевій управі, він зробив їм нові документи, знайшов нове житло, допомагав продуктами. Ця єврейська сім'я пережила жахи Голокосту. Уже після розпаду СРСР, в 1991 році, той самий п'ятирічний хлопчик на прізвище Альперін, опублікував в київській газеті «Відродження» статтю зі свідоцтвом про це шляхетний вчинок активіста ОУН. Він назавжди запам'ятав «поліцая з сумними очима», який представився як «пан Гордон».
Не виключено, що це не єдина врятована ним єврейська сім'я, просто інші звільнені з його допомогою євреї не залишили свідоцтв, або загинули у масакрі війни.
30 вересня 1941 р., на другий день розстрілів, всупереч наказам німців, Осип-Біда відмовився прибути у Бабин Яр, оскільки не хотів мати ніякого відношення до вбивств мирного населення.
Про те що сталося «Гордон» доповів на нараді активу ОУН, про що залишив спогад Ярослав Гайвас, «права рука» О. Ольжича, який керував підпіллям ОУН. Після цього ОУН, фактично, заборонила своїм людям з’являтися у районі вул. Мельнікова, яка прилягає до Бабиного Яру.
У грудні 1941 р., під час першої хвилі нацистських репресій проти ОУН, Роман Біду арештувало гестапо, а в лютому 1942 р. його розстріляли у Бабиному Яру як учасника підпілля ОУН.
Про цю історію, на жаль, не розкажуть і «не покажуть».
Але від того правда не перестає бути правдою.
Богдан ЧЕРВАК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |