реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД
Боязнь Столипіна
20-Квіт-12 2646 2.0 4
Скажу зразу: покладання квітів главою українського уряду Азаровим та секретарем Ради національної безпеки і оборони Клюєвим на могилу Столипіна є, м’яко кажучи, некоректним і політично недоречним. Водночас реакція українського товариства на ювілей Столипіна видається мені відрижкою малоросійського комплексу.

Інколи здається, що люди, які беруться писати з нагоди 150-річчя Петра Столипіна, навчалися за курсом історії якщо не ВКП(б), то КПРС точно. Тут і «столипінські вагони», і «реакціонер», і «чорносотенець», і «невдала аграрна реформа». Пригадується, останнє я читав у шкільному підручнику історії та ще й сперечався з учителем: «Як же реформа не вдалася, коли все заплановане було зроблено?» Було це більше тридцяти років тому, а міф і досі живий. Вже потім прочитав у фюрера більшовиків Лєніна, що ще трохи столипінської реформи — і більшовики не зможуть перемогти в Росії. Невже нинішні антистолипінці — за більшовицький переворот 1917 року?

Так, Столипін був монархістом — а що ви чекали від глави уряду Російської імперії? Так, він діяв у рамках зміцнення імперії — але чому ми вимагаємо від Столипіна якогось анархізму?

Та подивімося на ситуацію під українським кутом зору.

Перше. Столипінська аграрна реформа була направлена на ліквідацію кругової поруки общини і введення самостійного хутірського господарства. Якраз те, що відповідає натурі українського селянина. Невипадково саме в Україні столипінська реформа і виявилася найуспішнішою — аж до того, що українці почали виводити рід Столипіна з якихось українських Аркадійовичів та називати його на український манір Столипою.

Друге. Як мудро зауважував Євген Чикаленко, українська революція почалася на 10 – 15 років зарано: не встигла сформуватися українська буржуазія, не зав’язався національний середній клас. Тому до влади прийшли історик Грушевський, письменник Винниченко та журналіст Петлюра, які все бездарно втратили у чаду своєї соціалістичної ідеології. Останній, правда, опам’ятався, але було вже запізно.

Зробленого Столипіним — відвернення краху Російської імперії — за його ж словами вистачало на 5 років. Після вбивства Столипіна в київському оперному театрі 1911 року якраз стільки й пройшло до більшовицького перевороту. Якою була б Україна без нього? Якщо ще й врахувати, що на 1920 рік Столипін намічав надання незалежності Польщі… За нею була б Україна — не з милості Столипіна, а з об’єктивного історичного процесу, грубо перерваного пострілом єврейського терориста Мордка Богрова. Який, до речі, перед убивством Столипіна обідав у ресторані з Лейбою Бронштейном (Троцьким) — чи випадковий збіг?

Столипін був яскравим захисником Росії, і нема чого вимагати від нього українського інтересу. Але поважати треба за чин мужності, прозорливості, зрештою за особисту мужність. А не вплітатися у загальний хор його огудників, що має прихований неукраїнський акцент.

Василь ЧЕПУРНИЙ


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Василь Чепурний, столипінська реформа, СТОЛИПІН


Читайте також



Коментарі (4)
avatar
1
Василю, зібрав усі міфи про доброго і мудрого Аркадійовича.
Однак, це питання потребує уважного вивчення нашими професіоналами. Не дарма ж на випередження міністр табачник про цього адепта Російської імперію видав книгу і широко її рекламує.
Чому його поховали у Києві у Лаврі?
Щоб в майбутньому святого зробити?
Для інформації цитата з Вікіпедії:
"Переслідуючи українську мову і культуру, Столипін розсилав свої циркуляри, в яких наказував боротися з «ідеєю відродження старої України і устрою на національно-територіальних засадах». На цій підставі по всій імперії влада закривала українські організації та газети, забороняла продаж книжок, проведення концертів та вечорів українською мовою. У березні 1911 року уряд Столипіна не дозволив відзначення 50-ліття від смерті Тараса Шевченка. А приїхавши до Києва, – за кілька днів до своєї загибелі, – прем’єр Росії заявив: допоки він живий, пам’ятника Шевченкові у «матері міст руських» не буде. І водночас схвально відгукнувся про місцеві чорносотенні організації, про їхню мету й діяльність".
avatar
2
Пан Василь про одне, а Ви, пане Сергію, про інше. Він про позитив, а Ви про негатив - для українців у діяльності Столипіна. І те, й інше було. Табачник працює на себе та ще й скористався нагодою, щоб вас(нас) поділити. Не вийде - здоровий глузд перемагає!
Щодо Лаври. Слава Богу, що там не дійшло до осквернення могили, чия б вона не була.
avatar
3
Я говорю не про те який хороший Столипін для України, а про боязнь Столипіна сьогодні замість того, щоб вчитися у Столипіна українським націоналістам. Це -- принципово. Тепер -- деякі деталі: у Лаврі поховали його тому, що був заповіт: поховати в тому місці, де помре. А яке місце було почеснішим у Києві, як не Лавра?! І друге -- важко приписувати Столипіну любов до чорносотенних організацій, хоча більшовикам це вдалося. Насправді саме чорносотенці на чолі з Распутіним кляузничали царю на Столипіна.
avatar
4
Недоречності не вбачаю - Азаров і Клюєв вшанували свого одноплемінника, а нам натякнули про свої ідеали чи прихильність.
avatar