« Бігмордування» по - городнянськи
Один із героїв відомого «мультику» сказав: - Якщо на небі загораються зірки, значить це комусь потрібно. А наш мудрий народ, без усяких календарів чітко вираховує: якщо по населених пунктах почало роз'їзджати «шановне панство», роздавати гречку , згадувати дітей, інвалідів, ветеранів, а на вулицях з'являтись білборди з відомими і невідомими, звичайно ж, розумними і тільки з думкою про народ обличчями , значить -- не за горами вибори. Останні 6-7 років білборди, або як в народі іменують «біг морди», стали невід'ємним елементом виборчих кампаній. Хтось до безтями рекламує «себе, коханого», хтось свою політичну силу, але, знову ж таки, себе не забуваючи. У кого на скільки гаманець дозволяє.
Не обійшла ця доля і Городнянщину.
Перші білборди з’явились в районному центрі на початку квітня поточного року.
З них такий собі народний депутат України Ігор Рибаков, полюбивши раптом наш край і його мешканців, негайно вирішив зробити освідчення в палкому коханні прямо на рекламних щитах, бажаючи усім веселих різдвяних свят та щасливого нового року.
«І тут Остапа понесло». Такі ж «біг морди» виросли, немов гриби, майже в кожному населеному пункті району. Сценарій установки повсюди був один. В селі несподівано, без попередження, з’являлись незнайомці, які, нікого не питаючись, в облюбованому самими місці самоуправно, з допомогою крану, встановлювали кількатонну конструкцію і так само зникали. Їх поява спантеличила не лише громадян, а й керівників установ, на території яких ці щити було розміщено.
Щоб задовольнити людську цікавість, я спробував з’ясувати, хто стоїть за таємничою появою цих рекламних споруд із запізнілими новорічними привітаннями. Першим на очі потрапив голова районної ради, котрий відразу відрікся від своєї причетності до отих щитів , зокрема на міському стадіоні, пославшись на те, що даний об’єкт передано районною радою в оперативне управління товариству «Колос». Голова ГРОВФСТ «Колос», на території якого з’явився білборд , відповів, що знати нічого не знає , а з ним особисто установку щита ніхто не погоджував. Міський голова на мій депутатський запит повідомив, що дозволу на розміщення об’єктів реклами виконком міської ради не надавав . А районна державна адміністрація також поспішила відхреститись від розміщення рекламних щитів . Отакої… Пошепки між собою люди стали говорити, що дійсно без нечистої сили тут не обійшлось. Або ж за цим усім просто стоять «бандити» з дуже великими грошима та «дахом» у високих владних кабінетах, а тому і місцева влада їм, бачте, не указ .
На запитання розгніваних жителів сіл, на яких підставах встановлюються щити, роботяги ніяковіючи пояснювали, що вони лише представники рекламної компанії і їх справа виконати роботу. А з усіх питань рекомендували звертатись до районної державної адміністрації, а в одному селі відіслали навіть вище – до самого губернатора. Спостерігаючи за майже будівельною роботою «білбордістів», селяни жваво і роздратовано обговорювали тему марнотратства. Скільки ж ліків можна було б придбати для ФАПу, чи обладнання для дитячого садочку.
Різке невдоволення це викликало і у сільських голів. Насамперед обурив той факт, що з місцевою владою ніхто не бажає рахуватись. Один з них пояснив, що про факт встановлення рекламного щита дізнався вранці на роботі від односельчан, оскільки його було встановлено практично вночі.
В статті 7 Конституції України визначено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування . То ж сама громада, в особі відповідних органів, має визначати, хоче вона бачити на своїй території якісь об’єкти, чи не хоче. А самоуправні дії не лише є незаконними, а ще й принижують місцеву владу та її обраного керівника – сільського голову , котрого в даному випадку просто знехтували, публічно принизили, не бажаючи з ним рахуватись.
Не менше обурення викликав і той факт, що сільська рада мала б отримувати за договором певні кошти від встановлення об’єкту реклами. Та в даному разі, звичайно, ні про які договірні відносини мови не йшло. Вже згодом, коли даний факт отримав певний резонанс, сільським головам районна влада «запропонувала» отримати в райдержадміністрації зразки договору, самостійно їх заповнити та відіслати рекламодавцеві, яким виявилась якась одеська компанія… Таким чином чиновники з райдержадміністрації, котра уповноважена забезпечувати законність і правопорядок, виконання Конституції та законів України, штовхають сільських голів на порушення цих законів, бо жодна з опитаних мною сільських рад дозвіл на розміщення об’єктів реклами не надавала. А не надавала тому, що ніхто і не звертався…
Встановлення рекламної продукції чітко врегульовано законодавчо . До розміщення саме зовнішньої реклами висуваються свої, особливі вимоги, передбачені ст.16 Закону України «Про рекламу» . Основною вимогою є отримання ДОЗВОЛУ - оформленого в установленій формі документу, який видається розповсюджувачу реклами. У населених пунктах розміщення такої реклами проводиться лише при наявності дозволу отриманого у виконавчого органу сільської, селищної, міської ради про надання права на розміщення рекламного об`єкту на визначений час та у визначеному місці. При розміщенні об`єкту зовнішньої реклами повинні дотримуватись і інші вимоги закону. Зокрема, при розміщенні реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, пішохідних переходів чи зупинок транспорту загального користування має бути погодження із Державтоінспекцією.
Можливо тут своє вагоме слово скаже прокуратура району? Адже вона стоїть н сторожі дотримання усіма громадянами та установами беззаперечного дотримання законності. Хоч дивлячись на беззаконня , яке відбувається під проводом розміщеного на білбордах «законотворця» , годі сподіватись на справедливість. І не доведи господи знову отаким «діячам» потрапити до спаплюженому ними вищого законодавчого органу під назвою Верховна Рада України.
Олександр ВЕРХУША,
помічник народного депутата України Коржа В.Т.,
депутат Городнянської районної ради
| Коментарі (0) |