Бігають Нікіти та Даніли...

Якось звик, що у ЗАГСах Києва вже років як 15 утвердилася невитравна антиукраїнська номінофобія: тепер нема Кирило - тільки Кіріл, нема Микита - лише Нікіта, а Данило розпадається на Данілу і Данііла, і то ще не кінець.

Ясно, що це загальні ознаки кризи іденичности й волі креолів до нового престижу в "русскоязичном городє". Імена ж красиві, а українська форма - старомодна.

Але що примушує батьків диктувати ті самі Даніло-Кірілічні імена у ЗАГСах містечок, де говорити московською є ознакою поганого тону?

У серпні 2020 у місті Бахмач Чернигівської області народилося 10 хлопців. Ось імена, які вписали батьки зі своєї волі:

Чоловічі – Кіріл (2), Ярослав, Гордій, Єгор, Максим, Макар, Андрій, Нікіта, Арсен.

КІРІЛ (2) і НІКІТА. Кіріл Федоренко, Кіріл Колоша, Нікіта Куделя. Чи якось там так...

Поза тим бахмацький антропонімікон виглядає доволі симпатично, зокрема впадає в око обережна перемога над таким непозбувним арсеналом імен як " Віталій, Олександр, Сергій, Юрій, Володимир" - у Києві мода на ці імена не проходить з кінця Другої світової.

Ростислав МАРТИНЮК