"Безумовно, це війна з Росією" - боєць АТО
Свободівець з Чернігівщини Василь Терейковський, який зараз проводить свою відпустку вдома, а за декілька днів разом зі своїм батальйоном знову поїде в зону АТО, для виконання бойових завдань є командиром відділення у батальйоні "Чернігів".
Яка головна мета Вашого батальйону? До чого Вас готували?
- Підготовка відбувалась у декілька етапів. Оскільки наш батальйон є міліцейським, то спочатку ми вивчали законодавство, правову базу в навчальному центрі. Наступним етапом були тактичні заняття, далі були стрільби у смт Гончарівськ. Оскільки ми були одними з перших добровольців, а ситуація на сході вимагала якнайшвидшого реагування, то підготовка була дуже короткою, хотілось би, щоб це відбувалось ретельніше. Але всьому, що необхідно для бійця, ми навчились вже там, коли поїхали на передову. Спочатку наш батальйон стояв окремими групами на блокпостах разом з військовими, оскільки наша підготовка була не на тому рівні, щоб виконувати більш складні завдання. Були і групи, що виконували окремі спецзавдання. Далі ми почали виконувати завдання у складі батальйону. Нашою головною метою є зачистка населених пунктів від диверсантів і терористів, а також утримання міст та сіл, після їх звільнення військовими.
Як забезпечувалися бійці української армії?
- Із забезпеченням боєприпасам та амуніцією проблем не було, отримали все, що належить за законом. Значну допомогу надали волонтери, ще до відправки нас в зону бойових дій. Особливих проблем з їжею та водою майже не було, оскільки досить часто годували нас місцеві мешканці, які нас підтримували. Серед сільського населення рівень підтримки набагато вищий, ніж серед міського. Містяни ставляться до нас по-різному. Є і справжні українські патріоти, є і ті, що ставляться до нас з застереженням, але є і частка людей, яка демонструє відверто вороже ставлення. Ці люди зазвичай говорять штампами з російського телебачення. Тому варто пам'ятати, що зараз йде, як кажуть експерти, "гібридна війна", і та пропаганда, що демонструється на російському телебаченні, є важливою її складовою. Тому треба дбати про інформаційний простір.
Як Ви оцінюєте те, що відбувається на сході? Це війна чи АТО?
- Безумовно це війна з Росією, і у тих, хто там бере в ній участь, жодних ілюзій з цього приводу немає. Там проти України воюють переважно чеченські найманці та кадрові російські військові. А алкоголіки, наркомани, колишні засуджені з місцевого населення, що воюють проти нас і яких можна досить часто побачити на екранах телевізору, є просто ширмою для так званих республік. Окрім того, росіяни воюють важкою технікою: танками, "Градами", ПЗРК, що теж свідчить на користь тих, хто вважає це війною.
Як Ви думаєте, чи необхідне введення воєнного стану?
- Я звичайно не є фахівцем у таких питаннях, але як більшість солдатів схиляються до того, що введення воєнного стану на території, де тривають бойові дії необхідне, оскільки це юридично регламентує наші дії, це дозволить навести порядок у звільнених містах. Оскільки військові можуть брати на себе функції міліції. Окрім того, якщо воєнний стан був би введений, то згідно з законодавством, була б сформована ставка Верховного головнокомандувача. А зараз керівництво військовими операціями зосереджено в руках Антитерористичного центру при СБУ, яким надзвичайно важко координувати дії такої кількості підрозділів.
На скільки змінилась наша армія за час війни на сході?
- Безумовно, це вже не та армія, що була в Криму чи на початку АТО. Солдати відчувають надзвичайно високе моральне піднесення. Всі знають для чого і за що вони воюють. Звичайно, є проблеми з забезпеченням важкою технікою, оскільки у терористів її вдосталь, а в нас менше. Зараз помітні великі успіхи, бо терористи або відступають, або зазнають значних втрат. Навіть чеченці визнають, що наша армія за мотивацією, за духом на декілька сходинок вища, ніж російська. Але, на жаль, трапляються випадки зради. Буває так, що генерали зраджують, а гине багато наших бійців. Хоча зараз таких випадків менше, ніж було раніше. Зараз можна точно сказати, що наша армія стала справді народною, оскільки більшість того, що нам необхідно, ми отримуємо від волонтерів, які, ризикуючи собою, везуть все нам на передову. Знаєте, вони справжні герої і патріоти, вони витрачають стільки зусиль, енергії і свого часу на нас. Нам вкрай необхідно відчувати підтримку не тільки близьких і рідних, а й підтримку всього українського населення, адже ми виборюємо краще майбутнє для рідної України.
Розмовляла Ольга Миненок
Яка головна мета Вашого батальйону? До чого Вас готували?
- Підготовка відбувалась у декілька етапів. Оскільки наш батальйон є міліцейським, то спочатку ми вивчали законодавство, правову базу в навчальному центрі. Наступним етапом були тактичні заняття, далі були стрільби у смт Гончарівськ. Оскільки ми були одними з перших добровольців, а ситуація на сході вимагала якнайшвидшого реагування, то підготовка була дуже короткою, хотілось би, щоб це відбувалось ретельніше. Але всьому, що необхідно для бійця, ми навчились вже там, коли поїхали на передову. Спочатку наш батальйон стояв окремими групами на блокпостах разом з військовими, оскільки наша підготовка була не на тому рівні, щоб виконувати більш складні завдання. Були і групи, що виконували окремі спецзавдання. Далі ми почали виконувати завдання у складі батальйону. Нашою головною метою є зачистка населених пунктів від диверсантів і терористів, а також утримання міст та сіл, після їх звільнення військовими.
Як забезпечувалися бійці української армії?
- Із забезпеченням боєприпасам та амуніцією проблем не було, отримали все, що належить за законом. Значну допомогу надали волонтери, ще до відправки нас в зону бойових дій. Особливих проблем з їжею та водою майже не було, оскільки досить часто годували нас місцеві мешканці, які нас підтримували. Серед сільського населення рівень підтримки набагато вищий, ніж серед міського. Містяни ставляться до нас по-різному. Є і справжні українські патріоти, є і ті, що ставляться до нас з застереженням, але є і частка людей, яка демонструє відверто вороже ставлення. Ці люди зазвичай говорять штампами з російського телебачення. Тому варто пам'ятати, що зараз йде, як кажуть експерти, "гібридна війна", і та пропаганда, що демонструється на російському телебаченні, є важливою її складовою. Тому треба дбати про інформаційний простір.
Як Ви оцінюєте те, що відбувається на сході? Це війна чи АТО?
- Безумовно це війна з Росією, і у тих, хто там бере в ній участь, жодних ілюзій з цього приводу немає. Там проти України воюють переважно чеченські найманці та кадрові російські військові. А алкоголіки, наркомани, колишні засуджені з місцевого населення, що воюють проти нас і яких можна досить часто побачити на екранах телевізору, є просто ширмою для так званих республік. Окрім того, росіяни воюють важкою технікою: танками, "Градами", ПЗРК, що теж свідчить на користь тих, хто вважає це війною.
Як Ви думаєте, чи необхідне введення воєнного стану?
- Я звичайно не є фахівцем у таких питаннях, але як більшість солдатів схиляються до того, що введення воєнного стану на території, де тривають бойові дії необхідне, оскільки це юридично регламентує наші дії, це дозволить навести порядок у звільнених містах. Оскільки військові можуть брати на себе функції міліції. Окрім того, якщо воєнний стан був би введений, то згідно з законодавством, була б сформована ставка Верховного головнокомандувача. А зараз керівництво військовими операціями зосереджено в руках Антитерористичного центру при СБУ, яким надзвичайно важко координувати дії такої кількості підрозділів.
На скільки змінилась наша армія за час війни на сході?
- Безумовно, це вже не та армія, що була в Криму чи на початку АТО. Солдати відчувають надзвичайно високе моральне піднесення. Всі знають для чого і за що вони воюють. Звичайно, є проблеми з забезпеченням важкою технікою, оскільки у терористів її вдосталь, а в нас менше. Зараз помітні великі успіхи, бо терористи або відступають, або зазнають значних втрат. Навіть чеченці визнають, що наша армія за мотивацією, за духом на декілька сходинок вища, ніж російська. Але, на жаль, трапляються випадки зради. Буває так, що генерали зраджують, а гине багато наших бійців. Хоча зараз таких випадків менше, ніж було раніше. Зараз можна точно сказати, що наша армія стала справді народною, оскільки більшість того, що нам необхідно, ми отримуємо від волонтерів, які, ризикуючи собою, везуть все нам на передову. Знаєте, вони справжні герої і патріоти, вони витрачають стільки зусиль, енергії і свого часу на нас. Нам вкрай необхідно відчувати підтримку не тільки близьких і рідних, а й підтримку всього українського населення, адже ми виборюємо краще майбутнє для рідної України.
Розмовляла Ольга Миненок
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |