реклама партнерів:
Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО

Арії підспівування для уклоніста

12-Бер-21 542 0.0 0
В культурі була своя Харківська угода і тривала, з 2000 по 2018 рік. Називалася вона "Брат 2" і її з десяток раз на рік крутили по українських каналах. Не нагадуватиму фабулу цього фільму, скажу тільки, що герой Данили Бодрова весь фільм бореться за справедливість з неіснуюючою українською мафією в Чикаго. А мем "Ти за Севастополь нам єщьо отвєтішь!" натякає на те , що справа не в канадських хокеїстах, справжню несправедливість підступні какли вчинили не в Чикаго.

Отож від формулювання цих претензій суровим язиком сінематографа до вторгнення зелених чоловічків пройшло 14 років, а заборонили цей фільм в нас аж 2018 році. Тобто навіть після анексії Криму ще чотири роки по українських каналах крутили виправдання цієї окупації.

18 років! Це в армію призвали вже юнаків, які народилися в рік виходу фільма на екрани. Для них він справді був завжди і ніякі провокаційні репліки маргінальних персонажів не викликали жодних заперечень. При чому, у військовиків обох армій, і української, і російської. І не тільки в них.

Прикрою несподіванкою для наших русофонів став єдиний одобрямс анексії всіма їхніми московськими кумирами, маже без винятків. Але ось вам внесок у те кіно московських попсюків мілленіуму, з хвилинами:
1. "Полковнику никто не пишет" Би-2 4:57
2. «Земля» Маша и медведи 5:24
3. «Дорога» АукцЫон 3:23
4. «Секрет» Агата Кристи 3:00
5. «Искала» Земфира 3:42
6. «Линия жизни» Сплін 2:59
7. «Погляд» Ла-Манш 5:57
8. «Катманду» Крематорий 3:49
9. «Иду» Танцы Минус 3:42
10. «Ту-лу-ла» Чічєріна 2:27
11. «Гибралтар» В'ячеслав Бутусов 4:13
12. «Коли Тебе Нема» Океан Ельзи 3:19
13. «Вечно молодой» Смысловые галлюцинации 3:40
14. «Никогда» Вадим Самойлов 4:47
15. «Прощальное письмо» Дитячий хор, керівник Славкін 3:10

Какіє люді! Репостиславе, і тут тебе нема!
Тобто , українська культура замість формулювати свою кримську повістку, наприклад згадати, хто такий матрос Петро Кішка, чи просто порахувати , у скільки мільярдів рублів УРСР обійшовся "подарунок Хрущова", захоплено підспівувала арії Сухорукова на беквокалі фальцетом майбутнього парламентського двічі уклоніста.

За великим рахунком уся українська культура всі ці роки стояла в позі "Ой, не чує баба" І так нічого, навіть зараз, на цю програмну репліку режисера Бодрова і не відповіла, відповіла снігова лавина на Кавказі, бо наступною ціллю цікавого кіно, як бачимо мала стати Грузія.

Тобто нікому, крім флотської ТРК "Бриз", письменника мариніста Альбія Шудрі (книжка "Албі бек") і сайту "Українське життя в Севастополі" ця тема українського Криму не була цікава. Підкреслюю, що не татарського, а українського. Бо навіть зараз, у вигнанні, ці поняття намагаються підміняти.

Хіба що ми вже дозріли до того що, "Черкаси" чинитимуть опір". Теж капітулянтський фільм польського уклоніста, але матеріал вже капітулювати не дав.

UPD. Фраза мадам Навальної "Прінєсі нам, мальчік, водочкі", теж з цього фільму, показує, що навіть зі зміною російських еліт для українців нічого не зміниться.

Антон САНЧЕНКО


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Антон Санченко, російське кіно, інформаційний простір, Черкаси чинитимуть опір, Севастополь


Читайте також



Коментарі (0)
avatar