Агрохолдингам села тільки заважають…
Борзнянська районна рада підтримала позицію спілки фермерських господарств району і звернулася до керівництва держави.
«Сумнівними є спроможність і бажання державних органів влади забезпечити прозорість ринку землі, захист землевласників перед можливими шахрайськими і спекулятивними схемами. Наскільки високим є ризик масового скуповування земельних паїв і формування на цій основі не орендодавців, а монопольних власників – латифундистів на одному з останніх неприватизованих ресурсів країни? Чи вдасться забезпечити пріоритетність купівлі для дрібних землевласників на перших порах після зняття мораторію?» - говорить у зверненні депутатів.
Вони відзначають, що сьогодні відсутні ринкові механізми, які повинні допомогти у формуванні ціни на землю. Відсутній порядок реалізації програми пільгового кредитування національного українського сільськогосподарського виробника, зокрема, і малих фермерських господарств, що ставить сільського господаря у неможливість конкуренції перед агрохолдингами та корпораціями, які мають можливість користуватись залученими іноземними інвестиціями.
«…Нам належить зробити свій вибір між поспішним відкриттям ринку земель сільськогосподарського призначення і комплексною земельною реформою» - йдеться у заяві районної ради.
Борзнянські депутати вважають необхідним винести це питання на всеукраїнський референдум. А продаж землі можливий, на їх думку, лише після того, як всі бажаючі скористаються передбаченим Земельним кодексом правом на отримання 2 гектарів землі, як буде введено пільгове кредитування фермерів для придбання землі терміном на 15 років, коли буде введена заборона на купівлю землі іноземцями. Зрештою, після закінчення формування Державного земельного кадастру, який зараз є дуже приблизним і викликає масу нарікань.
Фермери ж у своєму зверненні визнають: вартість паю разів у чотири занижена порівняно з країнами східної Європи. Проте прийняття законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» в нинішній редакції створює умови для скупки землі агрохолдингами – монополістами. «Фермеру, щоб придбати землю, на якій він працює, треба буде залазити в кредит, оскільки в нього немає вільних необігових коштів. А взявши в кредит землю, фермери не зможуть отримувати кредити на виробництво – оновлення парку техніки, закупівлю міндобрив, палива, насіння» - говорять борзнянські фермери.
«Кожен третій українець має бажання продати свої земельні наділи і це його право, яке не може бути обмежене державою, - пишуть вони у своєму власному зверненні до керівництва держави. – Проте держава може обмежити коло суб’єктів, які можуть її придбати. Там, де землю обробляють малі і середні аграрії, село продовжує жити – у людей є робота, місцеві бюджети отримують податкові надходження, а самі аграрії відіграють ключову роль у підтримці соціального і культурного життя громади. Там, де землю забрали агрохолдинги, особливо – з іноземним капіталом, спостерігається інша картина: люди працюють вахтовим методом, а більшість сіл виявляються просто непотрібними».
Фермери пропонують обмежити право купівлі землі в одні руки до 100 гектарів, запровадити державний банк землі, спонукати місцеві громади до купівлі приватних наділів у комунальну власність з передачею в оренду. Наразі ж зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення є передчасним – переконані автори обох звернень.
Позиція фермерів та депутатів Борзнянської районної ради направлена Президенту, прем’єр- міністру та Голові Верховної Ради.
Василь ЧЕПУРНИЙ
«Сумнівними є спроможність і бажання державних органів влади забезпечити прозорість ринку землі, захист землевласників перед можливими шахрайськими і спекулятивними схемами. Наскільки високим є ризик масового скуповування земельних паїв і формування на цій основі не орендодавців, а монопольних власників – латифундистів на одному з останніх неприватизованих ресурсів країни? Чи вдасться забезпечити пріоритетність купівлі для дрібних землевласників на перших порах після зняття мораторію?» - говорить у зверненні депутатів.
Вони відзначають, що сьогодні відсутні ринкові механізми, які повинні допомогти у формуванні ціни на землю. Відсутній порядок реалізації програми пільгового кредитування національного українського сільськогосподарського виробника, зокрема, і малих фермерських господарств, що ставить сільського господаря у неможливість конкуренції перед агрохолдингами та корпораціями, які мають можливість користуватись залученими іноземними інвестиціями.
«…Нам належить зробити свій вибір між поспішним відкриттям ринку земель сільськогосподарського призначення і комплексною земельною реформою» - йдеться у заяві районної ради.
Борзнянські депутати вважають необхідним винести це питання на всеукраїнський референдум. А продаж землі можливий, на їх думку, лише після того, як всі бажаючі скористаються передбаченим Земельним кодексом правом на отримання 2 гектарів землі, як буде введено пільгове кредитування фермерів для придбання землі терміном на 15 років, коли буде введена заборона на купівлю землі іноземцями. Зрештою, після закінчення формування Державного земельного кадастру, який зараз є дуже приблизним і викликає масу нарікань.
Фермери ж у своєму зверненні визнають: вартість паю разів у чотири занижена порівняно з країнами східної Європи. Проте прийняття законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» в нинішній редакції створює умови для скупки землі агрохолдингами – монополістами. «Фермеру, щоб придбати землю, на якій він працює, треба буде залазити в кредит, оскільки в нього немає вільних необігових коштів. А взявши в кредит землю, фермери не зможуть отримувати кредити на виробництво – оновлення парку техніки, закупівлю міндобрив, палива, насіння» - говорять борзнянські фермери.
«Кожен третій українець має бажання продати свої земельні наділи і це його право, яке не може бути обмежене державою, - пишуть вони у своєму власному зверненні до керівництва держави. – Проте держава може обмежити коло суб’єктів, які можуть її придбати. Там, де землю обробляють малі і середні аграрії, село продовжує жити – у людей є робота, місцеві бюджети отримують податкові надходження, а самі аграрії відіграють ключову роль у підтримці соціального і культурного життя громади. Там, де землю забрали агрохолдинги, особливо – з іноземним капіталом, спостерігається інша картина: люди працюють вахтовим методом, а більшість сіл виявляються просто непотрібними».
Фермери пропонують обмежити право купівлі землі в одні руки до 100 гектарів, запровадити державний банк землі, спонукати місцеві громади до купівлі приватних наділів у комунальну власність з передачею в оренду. Наразі ж зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення є передчасним – переконані автори обох звернень.
Позиція фермерів та депутатів Борзнянської районної ради направлена Президенту, прем’єр- міністру та Голові Верховної Ради.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |