250-й ранок Широкої війни

Вітер, його різкі пориви тільки й нагадують початок – 24 лютого, початок Широкої війни, коли світ стрепенувся, коли «ракети з неба, колони танків і заревів старий Дніпро». Але цей вітер зовсім інший – не тільки температурно, бо зараз тепло, але й він пахне волею, яку не вдалося росіянам убити попри десятки тисяч убитих українців.

Цей ранок почався з масованої ракетної атаки російських нелюдів – певно, мстяться за Севастополь, де напередодні було вражено корабель «Адмірал Макаров» 2015 року випуску та ще три. За неофіційними даними, ці кораблі несли на собі крилаті ракети, якими росіяни б’ють по “браттях – українцях»… Наразі, коли я пишу ці рядки, обстрілюють Харківщину многостраждальну та ППО працює на Київщині. Вибухи в ряді областей. Не вгомоняться ніяк, кцп…

Напередодні 250-го ранку Широкої війни інтернет-мережею поширився такий мем, коли в Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного питають як вдалося за день знищити рекордне число нападників – 950!, а від відповідає: «Так день же на годину довший!». Натяк на переведення годинників, у яке бавиться півсвіту. Український гумор – незнищенний, недарма і наша новітня література починалася не з плачів та ламентацій, а таки з іскрометної «Енеїди».

Україна б’ється – біля Бахмута і Соледара, біля Херсона і Запоріжжя, а в Білорусії продовжується концентрація російських та білоруських військ біля нашого кордону. Звісно, Рєзніков знов скаже, що ударних формувань не помічено, але ми пам’ятаємо, що це ж саме він казав і напередодні вторгнення… Проте наші хлопці цього разу більш готові, ніж тоді. Хоча доки не вичищено російську агентуру – перемоги не буде. Бо якщо, скажімо, у Мені та Седневі фактично зустрічали окупантів хлібом- сіллю (і водкою!), то чому досі нема суду? Якщо всі закладки зброї, наготовлені поліцією, були знайдені ворогом – то чому ніхто не під арештом за явну зраду, не кажучи вже про втечу на 10 днів з початку широмасштабного наступу росіян? Не Богуслаєвим єдиним…

Зрештою, і про Богуслаєва – не міг він сам-один тягати на старому горбі мотори через кордон на Московію. Дозвіл давало вище керівництво України. Хто? До того ж, треба знати і хто зупинив ракетну програму, яка починалася при Порошенку?

Питань багато, і ми їх не забудемо, хоч з усіх сил і стримуємося, доки війна. Але мусимо виробити довгу пам’ять – скажімо, перейменовуючи вулиці, пам’ятаємо автора фрази про неважливість їх назв, якщо є добрий асфальт…

… Теплинь останнього жовтневого ранку не нагрівала воїнів Збройних Сил України, але їх гріла робота по відбиттю атаки андрофагів. «Дев’ятнадцяте століття напало на двадцять перше» - сказав про війну в Україні один недурний росіянин на фронті (з перехоплених СБУ розмов). Тож сумнівів у перемозі нема жодних, але імперсько- радянське минуле чіпляється і викликає слова 3 псалому: «Господи, як намножилось напасників моїх, многі постають на мене, многі кажуть душі моїй: нема спасіння йому в Бозі його. Ти ж, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою. Голосом моїм до Господа воззвав, і Він почув мене з гори святої Своєї. Я лягаю, і сплю, і встаю, бо Господь заступить мене. Не убоюсь я тьми людей, що звідусіль нападають на мене…».

Василь ЧЕПУРНИЙ

PS А книгу мою "Сто днів Широкої війни" ще можна замовити по всій вільній Україні...