20 років "Сіверщині": ніколи не була "їхньою".
"Сіверщина" приймає вітання з нагоди свого 20-річчя.
Перші номери “Сіверщини” майже на підсвідомому рівні асоціюються у мене з ковтком свободи. Посеред панування посткомуністичної преси з’явилася ІНША газета. І виявилося, що можна писати сміливо, не зважаючи на високі персоналії, можна писати те, що так хотіли читати люди.
Згадується, як вчорашній партійний функціонер у своєму кабінеті суворо повчав мене, журналіста-початківця, який осмілився у розмові навести приклад “Сіверщини”. Мовляв, як можна? “Сіверщина” - то націоналістична, не наша газета.
І справді. “Сіверщина” з першого номера і до сьогоднішнього дня ніколи не була “їхньою”. Бо вона завжди залишалася народною. І у цьому її головна цінність і для історії, і для сучасності, і, не сумніваюся, для майбутнього.
Олександр НАЗАРЕНКО, редактор газети “Наше слово”, голова Асоціації регіональних ЗМІ.
Перші номери “Сіверщини” майже на підсвідомому рівні асоціюються у мене з ковтком свободи. Посеред панування посткомуністичної преси з’явилася ІНША газета. І виявилося, що можна писати сміливо, не зважаючи на високі персоналії, можна писати те, що так хотіли читати люди.
Згадується, як вчорашній партійний функціонер у своєму кабінеті суворо повчав мене, журналіста-початківця, який осмілився у розмові навести приклад “Сіверщини”. Мовляв, як можна? “Сіверщина” - то націоналістична, не наша газета.
І справді. “Сіверщина” з першого номера і до сьогоднішнього дня ніколи не була “їхньою”. Бо вона завжди залишалася народною. І у цьому її головна цінність і для історії, і для сучасності, і, не сумніваюся, для майбутнього.
Олександр НАЗАРЕНКО, редактор газети “Наше слово”, голова Асоціації регіональних ЗМІ.
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |