Кредити і депозити

Ситуація з банківськими кредитами та депозитами останнім часом трохи стабілізувалась, але людей фінансова вакханалія, що пронеслась країною, настільки налякала, що повернути довіру до банків, буде непросто.

На прохання редакції керівник Чернігівської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль Михайло Шостак, відповів на деякі запитання, хоча, на жаль, і частково.

— Чи виплачує Ваш банк гроші за депозитами, якщо термін договору між банком та клієнтом минув? Чи були певні незручності (факти невиплат) для фізичних осіб після відомої постанови Кабміну стосовно «депозитних» виплат?

— Усі заощадження клієнтів та нарахований за депозитами відсотковий дохід сплачуються банком у повному обсязі та у встановлений договором строк.

— Як правильно має діяти вкладник банку (фізична особа), коли термін повернення вкладу настав, а банк відмовляється його повернути? Що для цього вкладник повинен зробити, куди він повинен звертатися?

— У нас ніколи не виникало подібних випадків. Що стосується інших банків, то у кожній ситуації необхідно індивідуально вирішувати це питання.

— Нацбанк України нещодавно за схемою рефінансування надав близько сотні українським банкам значні суми грошей. Ваш банк є у цьому списку? Якщо так, то яку суму держава виділила для Вашого банку, і для чого це (рефінансування банків) здійснюється?

— Рефінансування проводиться для підтримки ліквідності того чи іншого банку. У нас такої потреби немає.
Національний банк вирішив через Райффайзен Банк Аваль направити 1 мільярд гривень для підтримки сільськогосподарських виробників. Для здійснення такої підтримки аграріїв обрано наш банк тому, що ми є визнаним лідером на ринку сільськогосподарського кредитування. Протягом останніх років банк щороку надає більш ніж 40% кредитів від загального обсягу позик аграріям усіх українських банків.

— Як ви ставитеся до пропозиції, що лунає з вуст деяких фінансистів та політиків, аби українські банки всі валютні кредити перерахували в гривню за курсом, який був на час оформлення цих кредитів неву гривнях?

— Це просто демагогія. Необхідно достовірно знати предмет обговорень, щоб вносити будь-які пропозиції.

— Хто, на Вашу думку, отримує зиск від банківських дефолтів?

— Без коментарів.

— Як, на Вашу думку, повернути довіру населення до банків?

— У першу чергу необхідна політична стабільність у державі.

— Дайте, будь ласка, конкретні поради читачам «Сіверщини» щодо нинішньої ситуації навколо кредитів та депозитів?

— Протягом 2009 року доступ до кредитування фізичних осіб буде обмеженим. Значно доступнішими залишаються кредитні картки. Що стосується депозитів – це найефективніше розміщення коштів. Не потрібно боятися нести гроші в банки.

В блокнот

За кілька днів (найкраще – 5-3) до закінчення терміну вкладу необхідно написати відповідну заяву адміністрації банку. Якщо такої заяви не надійде від вкладника, то термін, згідно з договором та правил, автоматично буде продовжено ще на такий строк, який ви зазначали раніше, при здійсненні вкладу грошей.
Якщо після письмового звернення банк відмовив, треба написати терміново заяву до Національного банку зі стислим поясненням ситуації, що склалась, і додати до листа копію своєї заяви до банку, який не виплатив грошей.

Кредити для банків

Перший транш за схемою рефінансування в НБУ взяли близько сотні українських банків. Найбільші суми отримали:
банк «Надра» — 7,1 млрд грн.,
«Промінвестбанк» — 5, 85 млрд грн.,
Ощадбанк — 4, 6 млрд грн.,
Приватбанк-Дніпро — 3, 41 млрд грн.,
Банк «Фінанси та кредит» — 2, 698 млрд грн.,
Родовід банк — 2, 172 млрд грн.,
Укрпромбанк — 1, 348 млрд грн.,
банк «Фінансова ініціатива» — 1, 285 млрд грн.,
Укргазбанк — 1, 229 млрд грн..

За матеріалами журналу «Тиждень»

Варто знати

Постанова Національного банку України №319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» на сьогодні суперечить статті 1060 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що «за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором».
Були порушені права кожного вкладника банку, якому не видали депозит на його вимогу, посилаючись на цю Постанову Національного банку України. І тепер вони мають право через суд вимагати поновлення їхніх порушених прав, а також відшкодування матеріальної й моральної шкоди, яка їм була завдана.
Багатьох обурює зростання відсоткових ставок за кредитами. Укладаючи угоди з банками, люди не могли сподівалися на такі кабальні умови у майбутньому. Фактично, закладаючи умови про одностороннє підвищення відсоткових ставок, банки нав’язували споживачу умови несправедливі.
Навіть за теперішніх умов банки не мають права змінювати відсоткові ставки за вже укладеними договорами без згоди клієнта. Якщо клієнт не давав згоди, а друга сторона на тому наполягає, то відповідно до положень Господарського кодексу, зміни до договору можна внести лише через рішення суду. Коли ж банк погрожує розірванням договору, треба знати, що одностороннє розірвання угоди є неправомірним.
„Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту” встановлено, що банки мають право змінювати відсоткову ставку за кредитом лише у тому випадку, коли відбулася така об’єктивна подія, яка прямо і безпосередньо впливає на вартість кредитних ресурсів. І банк конкретно має показати розрахунок вартості кредиту, пояснити, чому відсоткова ставка підвищується саме в такому розмірі, який він пропонує, а не обмежитися простою констатацією фактів. Але навіть у цьому випадку вищезазначеними Правилами заборонено змінювати відсоткову ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням тільки однієї зі сторін.
Якщо банк необґрунтовано підвищує відсоткову ставку, можна звернутися до Національного банку України з вимогою застосування адекватних засобів впливу на такий банк.
Як боротися з таким свавіллям? Подавати позови до суду. І чим більше буде таких звернень, тим більша ймовірність, що у нашій країні почнуть зважати на права людини. І не боротимуться з фінансовою кризою винятково коштами, витягнутими з кишені громадян.

Підготував Сергій КОРДИК