Розлад рупорів, або Мовчан проти Яворівського

Павло Мовчан:
«Не бажаю брати участі в антиконституційних діях»

Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Т.Шевченка, народний депутат України Павло МОВЧАН відповідає на запитання нашої газети.

— Павле Михайловичу, минулого тижня Верховна Рада ухвалила постанову про проведення президентських виборів 25 жовтня цього року. За неї проголосували чотири фракції практично повністю, а також навіть понад двадцять депутатів пропрезидентської фракції НУ-НС. Однак Ви були єдиним депутатом фракції БЮТ, котрий не голосував за цю постанову. Поясність свою позицію.
— Я не голосував, бо дотримуюся найважливішого принципу — конституційних засад діяльності всіх гілок влади. Не хотів би, щоб законодавчий орган, і я в тому числі, брав участь в антиконституційних діях. А саме так я потрактовую і голосування 2 вересня минулого року, і голосування щодо перенесення строків виборів Президента. Є Конституція, є її прописана норма. І жодні побажання тієї чи іншої політичної групи, того чи іншого політичного лідера мене не цікавлять. Так само, як і мотивації інших, третіх осіб, які хотіли б швидше заховатися за мандат недоторканності у цій залі. Ті, що вже встигли нашкодити стільки, що їм необхідні якнайскоріші вибори в жовтні, чи одночасно з президентськими — вибори парламенту.

Але це розбалансує всю владу. Безвладдя, яке настає, — це оптимальна форма для того, щоб потім відбулися такі події, які мали місце в Грузії. Я думаю про безпеку України. Відсутність влади, яка буде зайнята виключно виборчим процесом, означатиме одне — держава на нулі.

— Чим же пояснити таке дивне голосування парламенту?

— Тим, що, як точно сказав Президент, якщо вибори відбудуться сьогодні, хтось ще матиме шанс на перемогу. Але загалом це ілюзорні уявлення, що хтось з тих реальних претендентів може перемогти. Рейтинги дуже стрімко падають. І це цілком природно. Економічна криза якраз налягла на ці місяці, вона тільки на початку. Ми ще не знаємо, що на нас чекає восени. Прогнозуємо, що бюджет буде виконаний далеко не повністю. Звідки він наповниться? Що, з’явиться якийсь попит на наш метал, хімію, машинобудування? Внутрішній ринок не наповнюється, нічого не зроблено для підтримки власного виробника. Аграрна сфера на колінах, і нічого не зроблено за ці роки, щоб її підняти. Дорізують останню худобу, допродують зерно, погляньте, скільки оброблено землі. Стільки проблем і скільки їх ще попереду. Отже, вибори декому вигідніші сьогодні. Тому це чисто політична «доцільність», вона легко прочитується.

— Прокоментуйте виступи при обговоренні цього питання в парламенті голови Національної спілки письменників Яворівського.

— Такий виступ, як і відкритий лист Яворівського до Президента, — це те, що спонукало мене написати заяву про вихід із секретаріату Спілки письменників. Такі заяви й такі виступи людина, яка очолює Національну спілку письменників, ні в якому разі не може робити без погодження з її керівними органами, принаймні з секретаріатом. А взагалі це потрібно було б погоджувати на пленумі Спілки. Не розумію і можу лише здогадуватися, чому Яворівський це зробив, — говорю про його листа Президентові, про його виступ у парламенті. Але розумію, чому я змушений був написати заяву. Бо ті кричущі факти з розбазарюванням майна Спілки, про які зараз говорять, не знайомі мені особисто. Це все розглядалося і вирішувалося в Спілці «трійкою», в закритому режимі. А ми — Слабошпицький, Баранов, Мовчан — це ті люди в Секретаріаті, які не беруть участі в обговоренні найважливіших питань. Якщо це стосується ідеології, воно чомусь не обговорюється. А той лист главі держави — це ідеологія. І він не обговорювався на секретаріаті Спілки.

— А в суспільстві сприймаються такі листи, заяви як позиція Спілки.

— Як загальна позиція Спілки, в тому числі й Мовчана. Те ж саме — стосовно майнових проблем: вони не обговорюються відкрито й відверто. Кому й на який термін віддається в оренду власність Спілки? Чому перебудовуються приміщення Спілки? До речі, з порушенням найважливішого принципу — збереження архітектурних пам’яток. Свого часу ми всім миром боронили Спілку від зазіхань Медведчука, як же це тепер віддавати її комусь іншому? Може, там уже відбулися якісь зміни в статуті Спілки? Я особисто з ними не знайомий. Коли це приймалося, хто це змінював, якщо такі зміни тільки з’їздом можуть бути проголосовані?

Навіть якби я був рядовим членом Спілки, то й тоді виникло б запитання: хто це уповноважив голову Спілки виступати з такими заявами? Я не поділяю таких підходів. Більше того: я протестую. І на знак протесту написав заяву про вихід із секретаріату.

Спілкувався Петро АНТОНЕНКО.
Повністю публікація подана в друкованому варіанті газети за 9 квітня.