Непопулярні кроки уряду чи дурість міністрів?

- Після введення в дію цього Закону, - наголосив голова профспілки «Підприємець» Віталій Сальва, - ринки взагалі перестануть функціонувати. Без роботи залишиться не один мільйон підприємців. Законопроект передбачає відміну ринкового збору, а замість нього вводиться ринковий податок, через що підприємці змушені будуть платити в 200 разів більше. А це в нинішніх умовах – шлях до краху підприємництва взагалі, оскільки, на думку пана Віталія, ніхто не в змозі сплачувати такі суми коштів.

Голова правління закритого акціонерного товариства «Ринок «НИВА» Олег Мороз навів деякі «цікаві» розрахунки. Якщо зараз, наприклад, торговельник сплачує на ринку «Нива» 19 гривень за 1 кв. метр щомісяця, то після прийняття цього законопроекту підприємець сплачуватиме від 151 гривні до 1500 за 1 кв. метр в місяць.
Також О. Мороз акцентував увагу на тому, що нормою законопроекту передбачений механізм по «легкому знищенню» діяльності ринків. У разі своєчасної несплати, зокрема, відповідних податків (а це, звичайно, на думку пана Олега, таке відбудеться), вживатимуться жорсткі фінансові санкції аж до припинення роботи торговельних ринків (накладатиметься арешт).
Олена Варнакова, голова профкому Чернігівської профспілки підприємців :
- Мені здається, що цей законопроект готували люди-дилетанти, або хтось навмисно прагне знищити мале і середнє підприємництво, і це тоді, коли в Україні така криза. А взагалі я спостерігала, що підприємцю бідному нормально працювати можна лише тоді, коли усі політики та партії зайняті собою, тобто в період передвиборчих перегонів – тоді ні до кого їм нема діла, а як вибори закінчилися, то беруться за підприємців… Після введення цього закону доведеться платити не тільки конкретно за місце, а й за проходи, стоянки, туалети, смітники і решту об’єктів, що знаходяться на території ринків. Якщо законопроект буде прийнятий, ринки просто будуть змушені закритися, тому що сплачувати такий ринковий податок підприємцям та ринкам не під силу.

Керівники профспілкових представництв Чернігова згодні з тим, що закони в податковій системі відносно діяльності підприємців та ринків треба міняти, бо вони вже є дещо застарілими, але ж не через такі кроки – занадто жорсткі й незрозумілі.

Директор Центрального ринку Ніна Калініченко, загострила увагу на тому, що ринок не заробляє стільки грошей, скільки потрібно буде сплачувати через неймовірні податки. «Ми просто будемо змушені закрити ринок», - наголосила пані Ніна. - В Чернігові існує 14 ринків, серед яких Центральний – займає пріоритетне місце, бо на його території зосереджені, окрім речового відділу, багато інших. На усіх чернігівських ринках сьогодні працює біля дев’яти тисяч підприємців. Жоден з них також, як і самі ринки, не здатен сплачувати такі податки у величезних розмірах.

Після прес-конференції я запитав у Олени Варнакової чи подібні дії, до яких вдавалися профспілки ще раніше, при правлінні Леоніда Кучми, виявлялися ефективними, вона відповіла:
- Так, ми завжди домагалися свого. До наших протестів влада, хоч і ставила деякі перепони, та все ж, як правило, йшла назустріч… А після прийняття цього законопроекту в суспільстві може статися соціальний вибух.

З урахуванням «передового» досвіду чернігівські підприємці в день розгляду Верховною Радою у другому читанні законопроекту «Про місцеві податки та збори», планують провести, про що повідомила Олена Варнакова, акцію протесту: у Чернігові – на Красній площі, у Києві – біля Кабінету Міністрів.

Коментар Олександра Тарасовця, уповноваженого держкомпідприємництва з питань регуляторної політики та підприємництва в Чернігівській області:
- Ринковий бізнес, особливо у період скорочення людей на різних підприємствах, для багатьох наших співгромадян є основною сферою діяльності, а отже поповнення сімейного бюджету. Тому зрозуміло, що податковий законопроект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням інтересів не тільки місцевих бюджетів, а й суб’єктів господарювання. Необхідно зменшити мінімальний коефіцієнт ставки ринкового податку в частині, де йдеться про об’єкти неторгового призначення (адмінбудівлі, стоянки, місця для сміття, туалети тощо), або ж виключити ці території, де розташовані подібні об’єкти, з розрахунку площ, які визначені для адміністрування ринкового податку.

Відповідаючи на запитання кореспондента парламентської газети «Голос України» Сергія Павленка щодо впливу громадян Республіки Білорусь на діяльність ринків (мається на увазі те, що білоруси масово скуповують продукти харчування та речі на наших ринках, тим самим стимулюють підприємців до підвищення цін), Олена Варнакова відповіла:
- Ми ставимося тільки до цього позитивно. Якби не білоруси, то деякі ринки могли б вже припинити свою діяльність… Дай Боже, здоров’я батьку Лукашенку і білорусам.
Звісно, що до підприємців у споживача сьогодні є багато претензій, і часом небезпідставні. Скажімо, вже на другий день, як тільки підвищується курс долара, то вартість товару помітно йде у височінь. Торговельники аргументують це саме через курсовий «скачок» на валюту - начебто товар придбаний вже по іншій ціні. Але коли долар помітно падає, ціни залишаються на «підвищеному» рівні та й товар, треба зазначити, все ж таки куплений ще за попередніми цінами.
Але, як зауважила Олена Варнакова, треба розглядати сьогодні питання у концептуальному розрізі, яке впливає взагалі на діяльність підприємництва. А тому прийняття «податкового законопроекту» для малого та середнього підприємця, безумовно, впливає і на інтереси споживача, бо услід за підвищенням величезних податків, поповзуть уверх і ціни на продукти харчування, промислові і господарчі товари.

Сергій КОРДИК
На фото: 1 - під час прес-конференції у Чернігівському прес-клубі реформ; 2 - Олександр Тарасовець відповідає на запитання журналіста