Чи треба проводити вакцинацію?

Медична статистика стверджує: щороку у світі від інфекційних хвороб гинуть близько 12 мільйонів дітей. Майже 4 мільйони з них помирають від хвороб, які можна попередити за допомогою вакцинації. Масові щеплення стали потужним бар’єром на шляху смертельно небезпечних інфекцій, які століттями нищили людство. Але нещодавно до лікарень Донецької області масово потрапили сотні людей, а один юнак помер. Чи пов’язано це зі щепленнями від кору та краснухи – вирішують спеціалісти. Але після такого випадку почастішали відмови батьків проводити профілактичні обов’язкові щеплення дітям. Чернігівська область не є винятком.

Тож днями в Чернігівському прес-клубі реформ відбулась зустріч журналістів із фахівцями медичної галузі: завідувачкою сектора управління охорони здоров’я Тетяною Тігаєвою, завідувачем епідеміологічного відділу Чернігівської обласної санітарно-епідеміологічної станції Віктором Кирієнком та обласним дитячим інфекціоністом, завідувачем інфекційного відділення Чернігівської обласної дитячої лікарні Миколою Картелем.

Відповідаючи на запитання журналістів, Тетяна Тігаєва наголосила на тому, що, відмовляючись від щеплень, батьки прирікають дитину на постійний ризик.

Конкретні щеплення мають конкретний набір реакцій, а отже, стовідсоткової гарантії безпеки при щепленні ніколи і ніхто не може дати. Але лякатися не треба – це нормальна здорова реакція організму, яка свідчить про вироблення імунітету. Звичайно, як повідомили спеціалісти, на окремі види щеплень можливі іноді деякі реакції: наприклад, незначне підвищення температури, тимчасова втрата апетиту чи сонливість дитини. Але цей «природний» відсоток реакцій незначний і коливається в межах не більше 10 відсотків.

Чи можуть батьки відмовитися від щеплень їхньої дитини? Так, запевнили присутніх журналістів медичні фахівці, але тоді доведеться наймати індивідуально вчителів і займатися освітою вдома. «Усі захищають тих, хто з релігійних чи інших міркувань відмовляється від щеплень, але чому на інтереси тих, хто вже отримав щеплення, ніхто не зважає?» — запитав в учасників «круглого столу» сам Микола Картель, завідувач інфекційного відділення дитячої медичної установи.

Він же повідомив, що від кору, наприклад, помирає найбільше дітей в Індії, Пакистані, Бангладеш та деяких інших країнах Африки. Тоді не зрозуміло, чому за наполегливою рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні необхідно було проводити стовідсоткову вакцинацію українських дітей та підлітків? Можливо, доцільніше було б перенаправити цю вакцину до вищеназваних країн?

Вже після закінчення засідання я особисто запитав у Миколи Картеля, яка його особиста думка з приводу можливого експерименту деяких країн щодо інших державних утворень. Відповідь була така: «На це запитання я вам відповідати не буду». І тут, як кажуть, коментарі зайві. Але це породжує ще більше запитань: чи існує все ж таки загроза здоров’ю дітей та молоді від проведення вакцинації? Здається, доводи спеціалістів присутніх не зовсім переконали.

…Свого часу після закінчення армійської «учебки» тим солдатам, які направлялись для подальшого проходження строкової служби до однієї зі східних країн, провели додаткову вакцинацію з чотирьох видів різних щеплень. І ніхто не питав тоді ані батьків, ані нас про те, чи даємо на це свою згоду. А деяким з тих армійців, як показав час, взагалі не можна було проводити окремих щеплень… Але переважно такі заходи з вакцинації необхідно було проводити для запобігання небезпечних інфекційних захворювань. То, може, й краще, що не питали ні в кого дозволу?

Юридично-медична довідка

Чи можна відмовитись від щеплення? Звичайно, так. Щеплення можна робити дитині тільки за згодою батьків.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачає, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їхньою згодою. А особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, щеплення проводяться за згодою їх батьків. Особам віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років профілактичні щеплення проводяться за їхньою згодою та за згодою батьків.

Відомості про відмову від обов'язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження.

Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов'язані надати об'єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі подальші ускладнення. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться після надання об'єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі ускладнення. Особам віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років профілактичні щеплення проводяться після надання об'єктивної інформації.

Інформаційна довідка

Про імунітет і вакцинацію

Імунітет може бути активним і пасивним. У першому випадку людині необхідно самій перехворіти на те чи інше захворювання або вакцинуватися (зробити щеплення). Дія вакцин базується на введенні в організм як окремих частин збудників інфекційних захворювань, так і цілих убитих чи послаблених живих хвороботворних агентів або вакцин, отриманих методом генної інженерії. При цьому організм сам виробляє відповідні антитіла, які дозволяють йому швидко впоратись з інфекцією.

Активний імунітет зберігається роками (проти грипу: 1 — 2 роки), десятиліттями (кір), а іноді й протягом усього життя. Пасивний імунітет виникає внаслідок введення в організм вже готових антитіл іншої людини або тварини. Він може бути надбаний або природним шляхом, як у плода, який отримує через плаценту материнські антитіла, або штучно, шляхом ін’єкції імуноглобулінів, отриманих із сироватки крові людини, що перехворіла, або методом генної інженерії. Зараз усе частіше замість вакцин, до складу яких входять самі мікроорганізми, використовують препарати, які вміщують компоненти мікроорганізмів. Вони рідше викликають розвиток побічних ефектів і не призводять до розвитку захворювань у послаблених людей.